Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників щорічної конференції Forum 2000 у Празі.
«Я хочу відзначити роль Чехії в захисті свободи – це справді вагомо. Особиста залученість пана Прем’єр-міністра Фіали, багатьох представників вашої держави – вона справді для нас важлива.
Ми вже зробили багато. Тиранія відчула, що вільні народи вміють захищатись і що перемога свободи є абсолютно вірогідною. Це досягнуто на різних напрямках протистояння. Від передової, де наші українські воїни фізично захищають свободу, до політичної сфери, у якій нам вдалося досягти історичного результату заради Європи. Україна навіть у такий страшний час зробила все необхідне, щоб здобути статус кандидата в члени Європейського Союзу. Я вдячний народу Чехії, вашому уряду, парламенту за підтримку нас на європейському шляху», – зазначив глава держави.
Ми вже зробили багато. Тиранія відчула, що вільні народи вміють захищатись і що перемога свободи є абсолютно вірогідною. Це досягнуто на різних напрямках протистояння. Від передової, де наші українські воїни фізично захищають свободу, до політичної сфери, у якій нам вдалося досягти історичного результату заради Європи. Україна навіть у такий страшний час зробила все необхідне, щоб здобути статус кандидата в члени Європейського Союзу. Я вдячний народу Чехії, вашому уряду, парламенту за підтримку нас на європейському шляху», – зазначив глава держави.
Він зауважив, що нині триває війна за свободу не тільки для наших людей. У різні часи і в різних частинах світу відбуваються саме такі битви, у яких свобода перемагає або програє. Не для одного народу – для багатьох. Для багатьох країн і на довгий час.
«В
сі ми пам’ятаємо 1968-й рік. Пам’ятаємо, як люди тоді відчули прагнення до свободи, як боролися за свободу і як у центрі Європи виник історичний шанс на свободу для величезного простору, який у той час був під владою тиранії.
Цей шанс був знищений радянськими танками в Празі. Світ тоді не відчув, якого масштабу ця битва і що саме знищується. Не відчув, яким був би результат перемоги, і не захотів одразу побачити, до чого призведе поразка свободи в цій битві.
Європа й досі змушена долати наслідки того, що тиранія змогла тоді втриматися ще на 20 років. Змогла втриматися завдяки тому, що свободі не допомогли. Не допомогли їй проявити себе на повну силу. Не озброїли її так, як було треба. І не об’єдналися заради неї.
До чого це призвело? До смертей і страждань. До хвилі біженства. До того, що країни сходу й центру Європи ще на десятиліття залишилися без свободи. І не тільки без політичної, культурної чи особистої свободи людей. А й без економічної свободи, без багатьох проявів нормального соціального розвитку. Лише діти й онуки змогли отримати ті можливості й добробут, що мали бути по праву ще в покоління їхніх батьків, які були молодими в час Празької весни.
Але найстрашніше те, що у прихильників тиранії, які жили в той час і які бачили знищення свободи танками, у всіх, кого дратує свобода, у всіх, хто зневажає право народів на самовизначення, саме тоді виникла ілюзія, що свобода програє танкам.
Ілюзія, що нібито треба бути достатньо жорстоким, нібито треба ввести достатню кількість танків, нібито треба залякати демократичний світ – і свобода не витримає, неминуче впаде.
Ви чуєте саме цю ілюзію, коли противники свободи кажуть, що нібито треба рішучіше давити танками той чи інший протест, те чи інше повстання. Коли вони кажуть, що треба просто кинути більше танків, щоб придушити незалежність того чи іншого народу.
Ця ілюзія наробила багато зла після 1968 року. І ця ілюзія – в основі повномасштабного вторгнення росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого.
Але саме тут, на нашій землі, і саме зараз, у наш час, ми маємо історичний шанс розбити цю ілюзію!» – наголосив Володимир Зеленський.
Цей шанс був знищений радянськими танками в Празі. Світ тоді не відчув, якого масштабу ця битва і що саме знищується. Не відчув, яким був би результат перемоги, і не захотів одразу побачити, до чого призведе поразка свободи в цій битві.
Європа й досі змушена долати наслідки того, що тиранія змогла тоді втриматися ще на 20 років. Змогла втриматися завдяки тому, що свободі не допомогли. Не допомогли їй проявити себе на повну силу. Не озброїли її так, як було треба. І не об’єдналися заради неї.
До чого це призвело? До смертей і страждань. До хвилі біженства. До того, що країни сходу й центру Європи ще на десятиліття залишилися без свободи. І не тільки без політичної, культурної чи особистої свободи людей. А й без економічної свободи, без багатьох проявів нормального соціального розвитку. Лише діти й онуки змогли отримати ті можливості й добробут, що мали бути по праву ще в покоління їхніх батьків, які були молодими в час Празької весни.
Але найстрашніше те, що у прихильників тиранії, які жили в той час і які бачили знищення свободи танками, у всіх, кого дратує свобода, у всіх, хто зневажає право народів на самовизначення, саме тоді виникла ілюзія, що свобода програє танкам.
Ілюзія, що нібито треба бути достатньо жорстоким, нібито треба ввести достатню кількість танків, нібито треба залякати демократичний світ – і свобода не витримає, неминуче впаде.
Ви чуєте саме цю ілюзію, коли противники свободи кажуть, що нібито треба рішучіше давити танками той чи інший протест, те чи інше повстання. Коли вони кажуть, що треба просто кинути більше танків, щоб придушити незалежність того чи іншого народу.
Ця ілюзія наробила багато зла після 1968 року. І ця ілюзія – в основі повномасштабного вторгнення росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого.
Але саме тут, на нашій землі, і саме зараз, у наш час, ми маємо історичний шанс розбити цю ілюзію!» – наголосив Володимир Зеленський.
