Про це повідомляє сайт 49000.com.ua. посилаючись на дослідження журналістів.
Минулого тижня, Служба безпеки України підтвердила наявність у голови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова громадянства Російської Федерації. СБУ повідомила Верховний суд про те, що суддя отримав перший паспорт рф у 1999 році, подовжив його у 2012-му, а також отримав російський податковий номер. Інформацію про це з’явилась і в офіційному повідомленні Верховного суду.
Цей скандал, в черговий раз заставив суспільство поставити питання «А судді хто?». І хто ж займає ключові місця у найважливіших державних структурах як на найвищому рівні, так і на регіональному.
І взагалі, як у вищих ешелонах влади країни, що обороняється від агресора, можуть перебувати люди — пов’язані з цим самим агресором. Тим більш, що посідаючи такі посади вони мають допуск до секретної інформації. І от використовувати її вони починають не на користь нашої держави, а навпаки — допомагають агресору, або банально влаштовують «злочинні схеми» та заробляють гроші.
«Чого ж тоді можна чекати, якщо судять ті, хто не має права згідно із законом, а за порядком стежать ті, хто його під себе і прописують?», — резюмують журналісти розслідувачі.
Особливу увагу на Дніпропетровщині журналісти звернули на начальника Головного управління Державної міграційної служби, з призначенням якого та повномасштабним вторгненням у регіоні з’явився новий бізнес — торгівля живим товаром.
«Так, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, регіон захлеснула хвиля злочинності, пов’язана з незаконною міграцією з країни й навіть торгівлею живим товаром. І все це навряд чи випадково збіглося з приходом на посаду начальника Головного управління Державної міграційної служби на Дніпропетровщині лише за два місяці до початку війни вихідця з прокуратури та Держбюро розслідувань Богдана Чегіля.
Результати не змусили на себе довго чекати. І вже з березня у ЗМІ мало не щодня спалахували скандали та викриття фактів організації виїзду за кордон тих, кому це заборонено законом. Також подив і обурення громадян викликали вдалу втечу через нібито неприступний кордон кримінальної верхівки разом зі своєю гвардією — тих, хто навіть з-за кордону продовжує розхитувати обороноздатність країни та планує змови в Україні», — пишуть у своєму розслідуванні журналісти сайту 49000.com.ua.
Результати не змусили на себе довго чекати. І вже з березня у ЗМІ мало не щодня спалахували скандали та викриття фактів організації виїзду за кордон тих, кому це заборонено законом. Також подив і обурення громадян викликали вдалу втечу через нібито неприступний кордон кримінальної верхівки разом зі своєю гвардією — тих, хто навіть з-за кордону продовжує розхитувати обороноздатність країни та планує змови в Україні», — пишуть у своєму розслідуванні журналісти сайту 49000.com.ua.
Мова іде про відомого у Дніпрі авторитета Олександра «Наріка» Петровського, який ще на початку війни виїхав з України разом зі своїм братом, помічниками та цілою купою хлопців спортивної статури, схоже цілого батальйону охоронців.
До речі, журналісти «Схем» зафільмували у Відні всіх цих людей, а спортивні хлопці, у травні навіть стали фігурантами скандалу — побиття таксиста у самому центрі австрійської столиці.
Питання, як всі ці спортивні молодики з охорони, партнери та компаньйони «Наріка» Петровського покинули Україну і досі залишається відкритим. Журналісти 49000.com.ua з цього приводу пишуть наступне:
«І зовсім не секрет, що за наявності певної суми вам на вибір можуть запропонувати будь-який з численних варіантів перетину кордону з оформленням усіх необхідних документів. Ну, а хто саме займається їх оформленням та узаконенням — зрозуміло. У результаті ті, хто має відстоювати незалежність своєї Батьківщини, протистояти загарбникові, виявляється „приписаним до Віденської тероборони“.
За сім місяців, протягом яких на Дніпропетровщині шириться міграційний бізнес, ми не бачимо жодних спроб нормалізувати ситуацію. Окрім затриманих пішаків у цій грі до відповідальності так нікого і не притягнули — що породжує цілковиту впевненість організаторів у власній безпеці».
За сім місяців, протягом яких на Дніпропетровщині шириться міграційний бізнес, ми не бачимо жодних спроб нормалізувати ситуацію. Окрім затриманих пішаків у цій грі до відповідальності так нікого і не притягнули — що породжує цілковиту впевненість організаторів у власній безпеці».
Цікаво, що дійсно, кількість «схем» з варіантами для виїзду за кордон, на Дніпропетровщині з кожним днем все росте. Ніби хтось, ретельно «эту почву удобряет, и урожай собирает».
®
