Також бійці спеціального підрозділу «АЗОВ» розповіли про різницю між американським ПЗРК та радянським ПЗРК «Игла».
Ще у 1981-му «Стінгери» почали надходити в американську армію під назвою FIM-92А «Stinger».
Цей ПЗРК потрапив до рук українських військових через велику кількість модифікацій за свою історію. Бійці продемонстрували версію, яка була виготовлена у 1996 році.
Ракета із самонавідною головкою вже пристосована для ураження маломаневрених цілей.
Радянський ПЗРК «Игла» прийнятий на озброєння у 1983 році.
Головна мета радянського проєкту полягала в тому, щоб створити ракету з кращою стійкістю до заходів протидії та вищою бойовою ефективністю, аніж комплекси попереднього покоління.
Українські військові розповідають, що «Stinger» та «Игла» мають схожість в інфрачервоній системі наведення, але американський ПЗРК також має датчик, який бачить ультрафіолет.
Американська система має кращу електроніку за свій радянський аналог.
«Stinger неодмінно показує кращі результати, якщо говорити в цифрах, при максимальній дальності „Игла“ має реалістичну дальність ураження у 2500-3000 метрів на розвороті та на відході цілі. Stinger добре справляється на дистанції у 4700 метрів „, — розповідає український зенітник.
За словами військових, якщо зенітник у бойовій готовності бачить ціль на дистанції ураження, то він може запустили ракету зі ‚Stinger‘ за 4-5 секунди, а з ПЗРК ‚Игла‘ за 7-8 секунд та більше.
Також ПЗРК ‚Stinger‘ має кращу систему наведення.
“"Игла« боїться сонця, якщо навести на сонце головку самонаведення, то вона може „хапанути“ світла та втратити фоточутливість й не зможе вже виявити ціль „, — розповідають зенітники.
Також різниця в тому, що ‚Stinger‘ має при прицілюванні спеціальну подушку, яка прилягає до щоки зенітника та вібрує, коли йде захват цілі.
“Игла має тільки лампочку та звуковий сигнал для цього», — зазначив зенітник.
Зенітники розповіли, що краще з ПЗРК захоплювати цілі на розвороті та навздогін, коли літак не встигає зробити протиракетний маневр.
«Російські пропагандисти люблять багато розповідати про свої „висококласні“ системи виявлення ракет, однак в реальності часто все закінчується дописами у ворожих пабліках „вечного полета, братья“ з чорно-білими фото збитих гелікоптерів», — зазначив військовий.
Головні характеристики та ідея американського комплексу — простота прицілювання і висока уражаюча здатність.
Тобто будь-якого піхотинця можливо швидко навчити правильно прицілюватись, приєднувати батарею з аргоном для охолодження теплової головки самонаведення та стріляти.
Нагадаємо, на звільнених територіях українські військові часто знаходяться уламки від збитих російський бойових гелікоптерів. Нещодавно у Херсонській області виявили уламки збитого російського вертольота Ка-52.
