«В нас залишається дуже неефективна радянська система нарахування зарплатні вчителям. Річ у тому, що у вчителів дуже маленька „ставка“, це один з чинників чому в школу не хочуть іти молоді вчителі, а з верху нараховуються різного роду надбавки. Це відкриває величезне поле для маніпуляцій. По-перше, як вже було сказано, ставка в районі 4000–5000 гривень не є мотивацією для молодих вчителів, по-друге, під час оптимізації бюджетів, бо зараз війна, ці надбавки знімають», — каже Колебошин.
Також Сергій Колебошин зазначив, що на жаль, часто суспільство згадує про недоліки освіт згадують лише під час гучних скандалів. Проте в експертному середовищі про ці проблеми знають та працюють над їх вирішення, заявив заступник.
«В нас дуже велика поляризація між школами в селах та великих містах. На одного вчителя в селі приходиться близько шести учнів, водночас на одного вчителя в місті до 15 дітей. Через це в багатьох сільських школах роблять так звані „клас-комплекти“, коли декілька дітей різного віку вчаться в одному класі», — каже пан Колебошин.
Також у пана заступника комітету запитали про реформу «Нова українська школа», що була започаткована ще у 2017 році. Тоді її оцінювали у 87 млрд гривень. В рамках цієї реформи запровадили «опорні школи».
«Опорні школи — це класна історія. Вони мали б підвищити якість освіти у сільській місцевості. В „опорній школі“ мають зосередити кращих вчителів з інших шкіл навколо, прокласти до неї хорошу дорогу та купити шкільний автобус. Своєю чергою інші школи понижують ступінь, тобто там вчаться діти лише по четвертий клас, а на далі починають вчитись в „опорній“ дістаючись до неї автобусом.
Повністю ця концепція поки не запрацювала. Ми оцінювали наскільки успішніше стали складати ЗНО діти які вчились в „опорних школах“, результати рано називати вражаючими, але вони точно є. Часто все впирається в педагогів. Ті десятки мільярдів гривень, які б мали виділятись на цю реформу мали зокрема піти на створення умов для набору нового педагогічного складу. Треба розуміти, що будь-які реформи в освіті це гра в довгу. Перші об'єктивні результати реформи ми зможемо побачити тільки у 2027 році, коли ті діти, що пішли в школу 2017 будуть завершувати навчання», — каже експерт.
Повністю ця концепція поки не запрацювала. Ми оцінювали наскільки успішніше стали складати ЗНО діти які вчились в „опорних школах“, результати рано називати вражаючими, але вони точно є. Часто все впирається в педагогів. Ті десятки мільярдів гривень, які б мали виділятись на цю реформу мали зокрема піти на створення умов для набору нового педагогічного складу. Треба розуміти, що будь-які реформи в освіті це гра в довгу. Перші об'єктивні результати реформи ми зможемо побачити тільки у 2027 році, коли ті діти, що пішли в школу 2017 будуть завершувати навчання», — каже експерт.
Говорячи про професійність вчителів треба зазначити, що педагогічні університети залишаються найнепопулярнішими серед абітурієнтів. У професію повертаються лише третина. Останні місця по полярності також посідають природничо-математичні спеціальності. Що робити з цією ситуацію, також поцікавились у Сергія Колебошина, який сам був викладачем фізики, та мріє повернутись до роботи після закінчення політичної кар'єри.
«Що до природничо-математичних наук було цікаве дослідження. У 2018 році Україна вперше брала участь у програмі PISA (Programme for International Student Assessment) „Програма оцінювання досягнень учнів у міжнародному масштабі“. PISA оцінює знання у трьох головних областях: математика, читання, мається на увазі критичне розуміння текстів та науки. Результати показали, що ми знаходимось нижче середини.
Головна проблема — через мірно теоретизована система навчання. Завдання PISA відрізняються від завдань до яких звикли наші діти, бо вони (завдання PISA) більше практико-орієнтовані, тобто там немає звичних рівнянь. В нас дуже багато навчають так званих hardskills, але майже не приділяються уваги softskills.
Вирішити це можна завдяки новим вчителям, які будуть розвивати нові підходи до навчання дітей. Розвиваючи в них не тільки базові знання, але й емоційний інтелект. Як це зробити. По-перше, треба відкрити двері людям до педагогіки, дозволити навчати не лише випускників педагогічних вишів, а й просто фахівців з конкретних предметів. Ця практика взагалі майже повністю відсутня у європейських країнах. По-друге, як я казав раніше треба підвищити базову зарплатню вчителів. Що б вона зі старту була достойною», — відповів на запитання Колебошин.
Головна проблема — через мірно теоретизована система навчання. Завдання PISA відрізняються від завдань до яких звикли наші діти, бо вони (завдання PISA) більше практико-орієнтовані, тобто там немає звичних рівнянь. В нас дуже багато навчають так званих hardskills, але майже не приділяються уваги softskills.
Вирішити це можна завдяки новим вчителям, які будуть розвивати нові підходи до навчання дітей. Розвиваючи в них не тільки базові знання, але й емоційний інтелект. Як це зробити. По-перше, треба відкрити двері людям до педагогіки, дозволити навчати не лише випускників педагогічних вишів, а й просто фахівців з конкретних предметів. Ця практика взагалі майже повністю відсутня у європейських країнах. По-друге, як я казав раніше треба підвищити базову зарплатню вчителів. Що б вона зі старту була достойною», — відповів на запитання Колебошин.
Також на цьому ефірі були присутні Вікторія Добровольська – апологет хоумскулінгу, Євгенія Грирор‘єва – засновниця бренду 2+2, протягом багатьох років створює шкільну форму для приватних українських шкіл, а з недавнього часу розширила географію своїх клієнтів за межами України, Юла — топпіарниця, дружина відомого блогера Анатолія Анатоліча, 11 місяців прожила у Франції, виховує трьох дітей, двоє з яких Аліса й Лола шкільного віку. В інстаграм Юлу називають «амбасадоркою повернення додому», та Юлія Криницька — співзасновниця модельної агенції Faces, мати двох доньок. Вже рік, як Юлія тимчасово проживає у Німеччині. Молодша донька відвідує німецьку школу.
