«Це тільки початок, у цій справі [щодо корупції у Верховному Суді] будуть з’являтися все нові і нові подробиці», — зазначає джерело hromadske.
Минулого місяця на цю справу звернули увагу в Центрі протидії корупції. 3 квітня судді Касаційного кримінального суду ВС Ольга Булейко, Ігор Іваненко і Сергій Фомін, переглядаючи рішення у звичайній справі щодо порушення правил дорожнього руху, зробили висновок для всіх інших справ Верховного Суду «задля забезпечення єдності практики щодо застосування норм права у подібних правовідносинах».
Згідно із суддівським висновком, якщо прокурори закрили справу, а потім керівник її відновив, наприклад, через незаконність закриття, то час, поки справою ніхто не займався, враховується у строки досудового розслідування. Така практика може призвести до закриття багатьох справ через кінець строків давності.
Водночас у ЦПК додають, що у законодавстві немає чіткої вимоги іншим судам рівнятися на практику Верховного Суду, однак її часто використовують навіть під час розгляду справ у Вищому антикорупційному суді, де й слухають перший епізод «Роттердам+».
«Те, що Верховний [Суд] почав тлумачити ці норми КПК прямо перед тим, як ВАКС почав розглядати „Роттердам+“, на наш погляд, дуже підозріло. Це впливає на багатомільярдну справу, яка умовно важлива для олігарха. Я на 99% впевнена, що адвокати за допомогою цього рішення, будуть обґрунтувати свої клопотання про закриття справи», — зазначає керівниця юридичного відділу ЦПК Олена Щербань.
Проте у самому НАБУ інформацію щодо отримання неправомірної вигоди суддями Верховного Суду за висновок, який може вплинути на справу «Роттердам+», нам не змогли ні підтвердити, ні спростувати.
Увечері 16 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру Всеволоду Князєву та його спільнику — адвокату. Їм закидають отримання 2,7 млн доларів хабаря.
Дії підозрюваних кваліфікували за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає ув’язнення від 8 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років із конфіскацією майна.
Пленум Верховного Суду вже висловив недовіру голові Всеволоду Князєву і через це достроково припинив його повноваження як очільника. Наразі правоохоронці розв’язують питання про звернення до Вищої ради правосуддя та Вищого антикорупційного суду. Для того, щоб Князєву обрали запобіжний захід, свій дозвіл має дати ВРП.
Перший епізод справи «Роттердам+» стосується періоду 2016–2017 років, протягом яких, за даними правоохоронців, споживачам електроенергії завдали збитків на понад 19 мільярдів гривень.
Слідчі встановили, що у так звану формулу «Роттердам+», яка була затверджена у 2016 році НКРЕКП задля розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію, заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме: на транспортування вугілля в Україну з порту в Роттердамі.
Як зазначає НАБУ, переплату на понад 19 мільярдів гривень підтвердили висновки експертиз. Прокурор також заявив цивільний позов про відшкодування державі шкоди на суму 19,357 млрд гривень. Матеріали розслідування першого епізоду «Роттердаму+» вже передали до суду: обвинувачують шістьох людей.
Збитки, завдані через застосування формули у 2018–2019 роках, розслідували в окремому провадженні.
Нагадаємо, Князєву оголошено підозру.
