Заяви політиків і військових свідчать про те, що путінські війська вже не намагаються підкорити всю країну, а зосереджені на «визволенні» Донбасу.
Про це пише німецька Süddeutsche Zeitung.
За словами терориста з угрупування «ЛНР» Леоніда Пасечника, незабаром весь Донбас, вугільно-металургійний регіон на сході України повністю належатиме росії. «Я думаю, що найближчим часом на території республіки буде проведений референдум, де люди висловлять свою думку щодо приєднання до рф. І я чомусь впевнений, що це станеться», – сказав він.
Насправді таке рішення приймає не Пасечник, а президент рф володимир путін: як і сусідній терористичний осередок «ДНР», «ЛНР» була організована на сході України у 2014 році російською розвідкою як маріонетковий режим.
Оскільки президенту путіну досі не вдалося повалити президента Володимира Зеленського чи завоювати значні території України, у центрі уваги знову є Донбас – і питання про те, чи путін, окрім Криму, який був окупований з 2014 року, і майбутнє загарбання портового міста Маріуполь лише ставить завоювання східної України як нову, скромнішу мету війни.
Питання виникло з минулої п'ятниці, коли начальник оперативного управління російського Генштабу Сергій Руцький заявив, що росія "сконцентрує основні зусилля на головній меті - звільненні Донбасу". Глава військової розвідки України Кирило Буданов додав у неділю, що є підстави вважати, що путін «розглядає корейський сценарій і намагається створити лінію розмежування між неокупованими та окупованими територіями України. Адже він «точно не в змозі проковтнути всю країну».
Реалізація такого сценарію означала б, що путін міг би продати рідній аудиторії нібито перемогу: «ДНР» і «ЛНР». Наступ російських військ на сході України також продається російському суспільству як «визволення від київського режиму». Але чи насправді путін хоче завоювати лише східну України – питання відкрите; Президент США Джо Байден засумнівався в цьому в суботу під час свого візиту до Варшави. Також незрозуміло, чи можуть росіяни взагалі реалізувати такий сценарій.
Правда, військам, що наступають зі сходу, далеко до прориву на довгому фронті: центральні міста, такі як Сєвєродонецьк, Краматорськ і Слов’янськ, Костянтинівка чи Красноармійськ знаходяться під контролем України. А російські підрозділи, що наступають з півночі з Харкова чи з півдня з Маріуполя, повинні були б контролювати лінію довжиною в сотні кілометрів, щоб повністю оточити українських солдатів, яких перед початком гарячої фази війни оцінювали в 60 тисяч.
Сили, які фактично оточили б всю українську армію на сході та контролювали б мілітаризований кордон, подібний до Північної та Південної Кореї, вимагали б принаймні понад 100 000 російських солдатів.
росія найближче до своєї цілі в Маріуполі. Інститут військових досліджень США (ISW) очікує, що росіяни захоплять портове місто "в найближчі тижні або змусять його здатися".
Фахівці ISW також припускають, що росіяни намагаються завоювати всю Донецьку та Луганську області – «але навряд чи вони в цьому досягнуть швидкого прогресу». Звіти з «Народних республік» свідчать, що і на сході України не все йде за ідеями путіна та його планувальників. Існують серйозні труднощі, наприклад, у мобілізації військ, лояльних москві.
У «ДНР», наприклад, вік чоловіків, придатних до військової служби, підняли до 65 років. Чоловіків заарештовують перед супермаркетами, на площах чи в аптеках і навіть на роботі в органах влади чи на підприємствах і примусово забирають на військову службу – навіть не маючи можливості повідомити про це сім’ям, тому що їхні мобільні телефони негайно конфіскують. Навіть 17-річних забирали в армію і відразу ж відправляли на фронт.
Кількість загиблих бійців також сягає сотень лише в Донецьку. Нещодавно до Калінінської лікарні прибуло кілька вантажівок з тілами загиблих бійців, які не ідентифіковані. Житель Донецька повідомив про призваного в армію чоловіка, який кілька днів тому встиг зателефонувати дружині: із 450 чоловік у його підрозділах живі лише п’ятеро. Але втрати з українського боку, ймовірно, теж будуть колосальними.
Крім того, російські підрозділи обстрілюють не лише класичні військові об’єкти, а й перш за все склади пального української армії.
22 березня, наприклад, вибухнув паливний склад у Краматорську, а на вихідних навіть у Львові на заході України. Армія не може рухатися без пального. Бензину вже не вистачає в багатьох куточках України: у 250-тисячному Житомирі АЗС в основному закрили тиждень тому, а ті небагатьох, що працювали, мали лише природний газ та дизельне паливо.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
