13 березня у Харківській області близько опівночі російський солдат увірвався до школи в Малій Рогані. Там у підвалі від загарбників сховалися 40 односельців. Також 31-річна Ольга (ім'я змінено) з матір'ю, п'ятирічною дочкою та братами та сестрами.
Солдат, який мав автомат і пістолет, попросив її пройти з ним до класу на другому поверсі школи, повідомляє Ольга. Там він направив на неї пістолет і наказав їй роздягнутися.
«Він сказав мені зайнятися з ним оральним сексом. Він весь час тримав пістолет біля мого скроні або мого обличчя. Двічі він вистрілив у стелю та сказав, що це має дати мені додаткову «мотивацію». Після цього він кілька разів зґвалтував її, вдарив і перерізав горло та щоку ножем. Він вийшов із будівлі школи лише наступного ранку – після того, як його жертва купила йому сигарети.
Ользі та її родині вдалося втекти до бомбосховища у Харкові. Вона розповіла про свої випробування правозахисної організації Human Rights Watch. Це один із багатьох військових злочинів, скоєних російською армією, які організація перерахувала у своєму останньому звіті.
З того часу, як солдати пішли з багатьох районів, кількість повідомлень про вбивства мирних жителів та зґвалтування українських жінок та дітей зростає. На сьогоднішній день не всі ці звіти пройшли незалежну перевірку. Але з експертної точки зору все говорить про те, що долі, що стали відомими, є взірцем того, що робили російські війська в ті перші тижні війни.
«Ми знаємо, що сексуальне насильство як засіб зломити опір і винагородити солдатів є частиною традиції російської армії — і що командні структури принаймні приймають насильство, а швидше за все навіть використовують його», — каже Сумлінний, який зараз працює політичним консультантом. З 2015 по 2021 рік Сергій Сумлінний очолював Фонд Генріха Белля у Києві.
Є численні повідомлення міжнародних організацій в окупованих Донецькій та Луганській областях про табори, подібні до того, що на території колишнього заводу «Ізоляція», де чоловіків катували, а жінок змушували надавати сексуальні послуги найманцям. А тепер повідомлення про напади розповсюджуються з інших куточків України. Сумлінний поділився деякими у Твіттері — лише тими, що були підтверджені авторитетними джерелами, зазначає він.
Наводять розповідь про жінку з Ірпеня, чоловіка якої розстріляли, а її потім зґвалтували на очах п'ятирічного сина. Про жінку з Маріуполя кілька днів ґвалтували російські солдати, після чого вона померла від отриманих травм. Про 18-річну дівчину з Бучі, яка вісім днів перебувала у владі своїх катувальників.
Головний редактор видання «Бабель» Євген Спірін повідомив про неповнолітніх дівчаток дев'яти-десяти років, які були доставлені до лікарень міста Ірпінь з розривами прямої та вагінальної кистей». Україна прослуховувала записи розмов російських солдатів, які навіть розповідають членам своїх сімей про зґвалтування.
«Коли солдати так відверто розмовляють зі своїми найближчими родичами, це вказує на те, що ситуація є набагато гіршою, ніж ми можемо підозрювати», — каже Сумлінний.
Знімки з усіяних трупами вулиць київського передмістя Бучі показали, наскільки все було погано. Серед них були групи обгорілих трупів жінок, деякі з яких були у спідній білизні.
Посол України в Естонії Мар'яна Беца розмістила у Twitter тривожне фото вбитої трирічної дитини з Миколаєва — «зі слідами зґвалтування», як пише посол. Зображення, яке, ймовірно, не може бути збережене, як передбачає звіт, опублікований в «Цицероні» . Відповідно, показана дівчина, мабуть, є жертвою авіанальоту. Правду іноді важко встановити в метушні війни.
Сексуальне насильство як засіб ведення війни, ймовірно, так само старе, як і сама війна, проте ця тема привернула міжнародну політичну увагу лише після балканських воєн. У резолюції 1820, прийнятої в 2008 році, Рада Безпеки ООН оголосила, що згвалтування та інші форми сексуального насильства можуть бути військовими злочинами та злочинами проти людяності.
