Про це йдеться в матеріалі la Repubblica.
Він більше не відповідає на дзвінки, невдячний. І одного разу, коли йому повідомили про дзвінок, він відмахнувся від нього з поспішною холодністю, як ви робите з дзвінком з колл-центру за обідом. Тож сьогодні Берлусконі зізнається, що він «глибоко розчарований» володимиром путіним і визнає свою неправоту: «Він завжди здавався мені людиною світу. Шкода». До побічних ефектів «спецоперації» слід віднести і кінець дружби, що здавалася залізною.
Купання у водах Коста-Смеральда. Прогулянка у хутряній шапці російською зимою. Ті, хто називав один одного «милий Сільвіо» та «милий Володя» і говорив найпрекрасніші речі. «путін – подарунок провидіння». «Берлусконі - один з найбільших повоєнних європейських політиків». «Володимир – найбільший лідер у світі». «Вони всі заздрять Сільвіо». Це було крещендо заяв про дружбу, взаємну повагу, щиру прихильність («Я люблю Володимира як брата»), кульмінацією якого одного вечора в Москві стала заява Берлусконі: «Ми більше не заручені, ми тепер одружені».
Все почалося із телефонного дзвінка. Це було вранці 3 липня 2001 року, і путін вперше зателефонував Берлусконі, який тільки-но повернувся до Палаццо Кіджі. «Пане Голово, я хотів вас привітати…» — почав він, дотримуючись етикету сильних світу цього. Але тут щось клацнуло, бо Берлусконі передзвонив, його співрозмовник - теж, а потім ще раз, аж до того, що за кілька тижнів міністр Джуліано Урбані розповідав, що «частота контактів Берлусконі та путіна дуже висока, безумовно дуже висока».
Незабаром настав час зустрітися. Восени Берлусконі зарезервував свій перший офіційний візит за кордон для Путіна, а наступної весни Сільвіо став першим західним лідером, якого прийняли на віллі в Сочі. Вони сподобалися одне одному. Колишній підполковник КДБ та колишній піонер комерційного телебачення говорили однією мовою, і це була не дипломатична мова. Вони стали бачитися щодва-три місяці, спочатку без міністрів, а потім і без дипломатичних радників. Між ними почалася захоплююча дружба.
Коли Берлусконі приїхав до москви, путін змусив знайти для нього лімузин «Зіл» завдовжки шість з половиною метрів, організував танець живота чи козацьке шоу, відвіз його на ринг на змагання з бойових мистецтв між російськими та американцями, запропонував йому порибалити на Валдаї, а якось без попередження сів за кермо «Мерседеса» і, порушивши протокол, повіз його на вечерю до моря.
Берлусконі, звичайно, не залишався у боргу. Він запросив «дорогого Володю» на віллу Чертоза і змусив знайти Андреа Бочеллі, який заспівав Tu ca 'nun chiagne, повіз його на своїй яхті Principessa Vaivia купатися в бірюзовому морі, змусив його сісти на машину гравців у гольф і показав йому 400 видів кактусів, запустив феєрверк і показав йому свій «Мілан», який грав у фіналі Суперкубку проти «Порту». Намагаючись не надто вражатися ескортом, з яким російський друг з'явився на Коста-Смеральді: ракетним крейсером «москва», есмінцем «Сметливий» та кораблем забезпечення «Бубнов».
Начебто кожен із них намагався перевершити іншого. Ніхто не був свідком сцени, розказаної Маттіа Фелтрі в La Stampa: «Вони були на дачі. Скрізь сніг. «Ходімо, Сільвіо, тільки ти і я». Ні супроводу, ні «правих рук». Вони поюачили тінь. Володя вистрілив. Він застрелив оленя на місці. Він узяв ножа, витяг ще тепле серце і вручив його гостю як найвищий жест. Сільвіо був убитий на смерть».
Потім, звісно, була політика та був бізнес. Ще вчора Берлусконі вихвалявся, що організував те, що двадцять років тому він назвав «шлюбом Pratica di Mare» між росією та НАТО, помпезною угодою, в результаті якої відбулося лише три спільні військово-морські пошуково-рятувальні навчання, невинні рятувальні операції.
Але він упускає з уваги свій підпис під угодою між Італією та Росією про газопровід «Південний потік», який мав пройти в обхід України, викликаючи підозри, про які посол США в Римі повідомив Вашингтону в одній із зашифрованих телеграм, оприлюднених Wikileaks: «Близькі особисті (і, як підозрюють, навіть фінансові) відносини між Берлусконі та путіним призвели до того, що перший беззастережно підтримує будь-яку ініціативу кремля».
Жодних доказів цього бізнесу знайдено не було, а дружба здавалася непохитною. Щороку 7 жовтня до 2019 Берлусконі їздив у Сочі на день народження президента росії. І рівно 31 грудня минулого року ці двоє почули добрі побажання з Новим роком. Він не знав, що це буде його остання телефонна розмова з «дорогим Володею».
