Про це пише Politico.
Ця історія ризикує бути втрачена через майже повне знищення Маріуполя та навколишніх сіл. Портове місто з населенням 450 000 зазнало найгірших руйнувань відтоді, як росія направила свої війська в Україну. За час цього нападу, за словами грецьких чиновників, було вбито щонайменше 10 етнічних греків, а незліченна кількість інших людей були вимушені покинути свої домівки і подалі від матеріалів, які зберігають їхню культуру.
«Що ви берете в першу чергу зі свого дому?» Хаджинова роздумувала. «У нас є картини, у нас є твори мистецтва, у нас є архів. У валізу це не поміститься, ми не були готові прийняти це».
Її батько, шкільний вчитель і фольклорист у 1960-х і 70-х роках, витратив своє життя на створення колекції, яка розповідає румейську історію через архів фотографій, віршів і пісень. Ця історія зараз зберігається в будинку під облогою росії, який, можливо, вже зруйнований.
«Це все ще там, цілий архів історії та культури румеїв», – сказала вона. «Це така втрата».
Це лише одна з багатьох втрат за час російського наступу, який поставив під загрозу грецьку громаду в Україні — і її зв’язок з Афінами.
Зусилля зберегти культурну спадщину групи раніше допомагали кинути виклик стереотипу, що українські греки були надмірно проросійськими. Тепер, коли громада розсіяна й не має зв’язку, росія користується перевагою, просуваючи наратив про те, що українські греки звинувачують київських військових у скоєнні звірств, які насправді пов’язані з жорстокістю росії. Деякі грецькі ЗМІ навіть посилили цю історію вдома.
«Греція нічого не робить», – сказала Хаджинова. «І тепер росіяни використовують греків, щоб показати, що вони проросійські».
Багатовікова історія
Румеї є частиною північноазовської грецької громади, яка походить від греків, яких росія переселила в 18 столітті з Криму на схід України.
Група, яка налічує близько 70 000 осіб, розділена на румеїв, мова яких схожа на сучасну грецьку, та урумів, які розмовляють тюркською мовою, близькою до сучасної кримськотатарської. Обидві мови вживані лише в цьому південно-східному куточку України, і обидві були під загрозою зникнення до війни, без державних програм їх збереження через навчання в школах.
Хаджинова, яка народилася в селі Сартана, входила до низової групи носіїв мови, дослідників та активістів, які прагнули зберегти та відродити північноазовську грецьку мову та культуру.
Війна зараз знищила команду
Два тижні Хаджинова перебувала в пастці в Маріуполі під постійними бомбардуваннями, без електрики, води, опалення, телефону та інтернету. Вона готувала надворі і кип’ятила воду з сусіднього струмка на багатті.
Щодня вона спостерігала, як дим піднімається вгору, коли ракети б’ють по іншій частині міста, де живуть її брат і дві племінниці. Вона не мала можливості зв’язатися з ними. До її друзів та інших румейських та урумських активістів також неможливо було дістатися ні в Маріуполі, ні в навколишніх селах, які підпали під контроль росії.
«Незнання гірше за все», – сказала вона. «Ми не знали, що відбувається в світі, чи в Україні, чи навіть у Маріуполі. Ми не мали уявлення. Було надто жахливо навіть виходити з дому, бо ми могли потрапити під обстріл».
Коли Хаджинова та її мати втекли, її будівля була однією з небагатьох, яка залишилася неушкодженою, хоча відтоді вона чула, що й її обстріляли. За словами мера Маріуполя, пошкоджено до 90% будівель міста, і, можливо, загинули тисячі мирних жителів, повідомляє ООН.
Зараз на Кіпрі з матір'ю Хаджинова досі не має новин про те, живі чи мертві її родичі та багато інших активістів.
Через два дні після Хаджинової виїхав консул Греції в Маріуполі Маноліс Андрулакіс. Багато членів Федерації грецьких товариств України залишаються в Маріуполі, і з ними неможливо зв’язатися.
Голова федерації Олександра Проценко благополучно прибула до Греції наприкінці березня. Але грецькій газеті вона розповіла , що грецький центр у Маріуполі знищено.
Греко-російська сага
Напади на Маріуполь спочатку викликали рішучу відповідь з боку Греції.
Прем'єр-міністр Греції рішуче засудив вторгнення росії та пообіцяв надати військову допомогу Україні. Греція також пообіцяла співпрацювати з Францією та Туреччиною над створенням гуманітарного коридору для евакуації Маріуполя, навіть запропонувавши, щоб її міністр закордонних справ особисто очолив ініціативу. Країна також пообіцяла спиратися на Міжнародний кримінальний суд для розслідування можливих військових злочинів у Маріуполі.
Для країни, яка довгий час була пов’язана спільними релігійними, економічними та культурними зв’язками з росією, починаючи з початку 19-го століття, це була різка зміна.
Проте спільна спорідненість зберігається як у грецькому, так і в українському суспільствах.
Грецькі та російські ЗМІ неодноразово заявляли, що етнічні греки в Україні, як і російськомовні, зазнали дискримінації. А в Україні велика частина грецької громади до нинішнього вторгнення дотримувалася традиційно проросійських поглядів. Більш національно налаштовані українці з підозрою дивилися на цю групу, особливо після 2014 року, коли Крим та частина Донецької області з великими грецькими громадами фактично опинилися під контролем росії.
«Я завжди захищала греків, навіть якщо вони були проросійськими, тому що люди люблять смолити всіх однією щіткою», – сказала Хаджинова. «Мене ніколи не дискримінували та не репресували в Україні за те, що я гречанка. Але в Україні існує стереотип, що всі греки — сепаратисти».
Зусиллями зберегти румейську та урумську мови намагалися боротися з цим уявленням.
Олександр Рибалко, мовознавець родом із Донецька, почав співпрацювати з грецькими українськими колегами у 2005 році над дослідженням та популяризацією цих мов. Вони випускали диски з музикою. Виготовили розмовники та дитячі азбуки з віршами на кожну букву, написану носіями з сіл Маріуполя.
«Я хотів на прикладі показати, що українці дбають про ці мови, і що вони є частиною нашого національного українського культурного ландшафту», – сказав Рибалко, який зараз живе у Києві.
Проекти були волонтерськими зусиллями з мінімальною підтримкою української держави. Рибалко також працював над популяризацією культурного туризму в українському Азовському регіоні та планував серію фестивалів на цю весну та літо з представниками північноазовської грецької та інших національних меншин.
Як і багато чого іншого в Україні, ці плани зараз пішли в дим. Музеї з грецькими етнологічними колекціями в Маріуполі та Сартані, ймовірно, були знищені, як і грецький факультет Маріупольського державного університету. Місцеві співробітники та партнери Рибалка зникли.
«Ми всі дуже хвилюємося, тому що просто не знаємо, що сталося з людьми», – сказав Рибалко. «Сартану бомбили, а ситуація в Маріуполі зараз просто нестерпна».
Propaganda
З Кіпру Хаджинова написала колишнім консулам Греції в Маріуполі з проханням включити її до запропонованої Греції гуманітарної місії, щоб вона могла повернутися шукати своїх племінниць.
Однак поки що відповідь Греції залишила її та інших українських греків розчарованою. Сильна рання реакція уряду змусила багатьох греків нарікати , що вони зайшли занадто далеко. І третина грецьких депутатів не з’явилася, щоб почути, як президент України Володимир Зеленський благає їх допомогти врятувати маріупольців — промова, яка викликала власну суперечку, коли Зеленський показав відео греко-українського бійця батальйону «Азов» - підрозділа української армії, який зараз воює в Маріуполі (у минулому його пов’язували з правим екстремізмом).
Деякі грецькі ЗМІ навіть відмивали російську пропаганду.
У відкритому листі, написаному з Маріуполя перед її від’їздом, Проценко, яка очолює Федерацію грецьких товариств України, закликав греків усього світу не дати перемогти російській пропаганді.
Вона закликала людей говорити «правду такою, яка вона є», що є «геноцид українського народу, геноцид його греків України з боку російської федерації». Давайте називати речі своїми іменами».
"Це, - додала вона, - відкритий і очевидний тероризм".
Однак кілька грецьких ЗМІ дали платформу роликам російських ЗМІ, які зображують прямо протилежну історію. Деякі публікують історії, цитуючи офіційні російські акаунти в Twitter. Інші використовували відеофрагменти з російських ЗМІ, які нібито показують, як греки з рідного села Хаджинової Сартана, яке тепер під контролем росії, заявляли, що українські сили чинили звірства в Маріуполі, що греки зазнали дискримінації в Україні і що росіяни-загарбники добре ставилися до них.
Такий матеріал спричиняє глибокий розкол у вцілілій грецькій громаді.
«Що я можу сказати про греків Сартани?» – розповіла Хаджинова. «Я не можу відкинути свою спадщину, але я не хочу, щоб мене ототожнювали з ними».
Хаджинова відстежує подібні сюжети в грецьких ЗМІ, а також інтерв’ю з грецькими українцями, які зараз у Греції, які критикують Україну. А її дописи про них у соцмережах отримують потік коментарів від невідомих акаунтів, які посилюють фальшиву версію війни росії.
Рибалко бачить те саме в каналах соціальних мереж, які він веде про північноазовську грецьку культуру, колись була нішевою групою за інтересами.
«Люди з дуже дивними іменами коментують, — сказав Рибалко, — мовляв, у всьому винен Київ».
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
