Наводимо кілька цитат:
"Очевидно, я був дуже здивований і шокований російською атакою. Дещо наївно, як і всі, я не думав, що до цього дійде. Я працював у росії з 2009 року, тож знаю мову, культуру, у мене там друзі. Тож це справді шокує".
"Я думаю, ми маємо поговорити про це, викласти всі карти на стіл, ми не можемо дозволити собі мати нарив, торкатися який ми не наважуємося. Роль капітана МКС полягає у тому, щоб зібрати всіх разом, обговорити ці питання та визначити курс дій. Ми маємо шанс, що ці люди не перебувають у прямому конфлікті. Щодо екіпажів, то нам завжди вдається вижити, навіть якщо для цього потрібно трохи роботи. Ми маємо визнати, що позиції не однакові. Наприклад, у мене був російський колега, який приїхав із Криму. Він вважав за норму, що російськомовне населення Криму, що становить більшість, повертається у російське лоно. Ми не були такі впевнені, тож постаралися обговорити це та поважати позиції кожного".
"Минуло кілька років з того часу, як співпраця між центрами управління стала більш жорсткою і формальною. Бажання співпрацювати з кожного боку менше, і воно не пов'язане з нападом росії в Україні. Але за ніч все почало напружуватися сильніше. Ми припинили співпрацю, всі російські інженери у Французькій Гвіані [на базі Куру] були репатрійовані Росією. Саманта Крістофоретті, моя італійська колега, яка незабаром має вирушити у шестимісячне відрядження, під час вторгнення в Україну проходила навчання у росії. Як запобіжний засіб ми повернули її, що, врешті-решт, було гарним рішенням".
"Досі ми готувалися, проводячи багато часу разом у країні один одного, проходячи курси виживання, тренуючись в екстремальних умовах, саме для того, щоб дізнатися один про одного, створити динаміку між екіпажами країн. Якщо ми зупинимо це, очевидно, нові екіпажі можуть опинитися в космосі майже з незнайомцями. Відтепер нашим російським колегам може бути важко виїхати на роботу в США і навпаки. Зрештою, є ризик, що з одного боку опиняться американці, канадці та європейці, а з іншого — росіяни та китайці".
