Про це пише The New York Times.
Захід втратив упевненість у собі — і російські, і китайські лідери втрутилися в демократію, заявляючи, що на ці хаотичні демократичні системи було марно витрачено сили.
А потім сталася абсолютно несподівана річ: росія та Китай перевищили рівень дозволеного.
володимир путін розпочав вторгнення в Україну і, на його здивування, запросив на війну НАТО із Заходом.
Китай наполягав на тому, що він достатньо розумний, щоб знайти власне місцеве рішення для боротьби з пандемією, залишаючи мільйони китайців незахищеними перед одним із найбільш заразних вірусів природи — мутацією Omicron SARS-CoV-2. Тепер Китай заблокував увесь Шанхай і частину 44 інших міст — це близько 370 млн людей.
Тобто, і москва, і Пекін раптом опинилися в боротьбі з набагато потужнішими силами і системами, ніж вони коли-небудь очікували. І ця боротьба викриває перед усім світом і власним народом слабкість їхніх власних систем. Настільки, що зараз світ змушений задуматися про нестабільність в цих обох країнах.
росія є ключовим постачальником пшениці, добрив, нафти та природного газу для світу. А Китай є джерелом або важливою ланкою в тисячах глобальних ланцюгів поставок виробництва. Якщо росія буде повністю заблокована, а Китай заблокований на тривалий період, це вплине на кожен куточок планети. І це вже не віддалена можливість.
Почнемо з путіна. Він заспокоював себе наступним: оскільки його армія розгромила купу слабких військових супротивників у Сирії, Грузії та Чечні, вона може швидко зжерти 44-мільйонну країну — Україну — яка протягом останнього десятиліття намагалася приєднатися до Заходу і мовчазно озброювалася та навчалася у НАТО.
Поки що для росії це був військовий та економічний крах. Але так само важливо, що він показав, наскільки «система» путіна недолуга. Вона побудована згори вниз - кожен говорив начальству те, що хоче почути, аж до путіна. Крім того, вона використовувала природні ресурси росії, збагачуючи кількох росіян, замість того, щоб вивільнити людські ресурси країни та розширити можливості для багатьох.
путінська росія в основному побудована на нафті, брехні та корупції, а це нестійка система.
Ви могли спостерігати це напередодні війни, коли путін провів на національному телебаченні зустріч своїх головних радників з питань національної безпеки, і ніхто інший, як сергій наришкін, голова російської служби зовнішньої розвідки, здавався спантеличеним тією брехнею, яку казав путін.
путін заявив, що східним українським областям Донецькій та Луганській потрібно дозволити стати незалежними державами, а потім запитав цих радників підтвердження своїх слів. Але наришкін, схоже, думав, що путін хоче, щоб йому сказали, що дві провінції повинні бути приєднані до росії. Коли наришкін заїкався через неправильну відповідь, путін, без натяку на іронію, двічі кинувся на нього, щоб той «говорив прямо» — ніби це вже можливо в путінській росії. Тільки після того, як наришкін сказав путіну бажану брехню, путін загарчав: «Тепер можна сідати».
Скільки російських військових, які спостерігали це приниження, були готові розповісти путіну правду про Україну, коли війна почалася так погано для них? Коли російські військові стикалися з ворогами в Грузії, Сирії, Криму та Чечні, росія могла просто без розбору бомбити задля виходу із будь-якої проблеми. Але тепер, коли військові путіна опинилися у війні з високомотивованою армією України навченою НАТО, гниль дійсно почала проявлятися. російські танкові та матеріально-технічні сили були перетворені на сміття.
І неможливо перебільшити нечувану некомпетентність російського флоту, щоб допустити, аби командний військовий корабель Чорноморського флоту росії, ракетний крейсер «москва», був настільки сильно пошкоджений , як повідомляється, двома протикорабельними крилатими ракетами українського виробництва під назвою «Нептун» , що «москва» затонула в морі біля України минулого тижня — це найбільша втрата військово-морського корабля в бою за 40 років.
Для того, щоб російський флагман, відповідальний за координацію всієї протиповітряної оборони для флотилії, який ніс 64 ракети протиповітряної оборони С-300 «Ріф», був знищений ворожими протикорабельними ракетами, він мав бути жертвою низки системних збоїв у виявленні та реагуванні на атаку.
Більше того, ракети «Нептун» не обов’язково є «вбивцями кораблів». Вони, швидше за все, були розроблені як «вбивці місії» — щоб вивести з ладу радар та електроніку складних есмінців, таких як «москва», а не спеціально їх потопити.
Тож мені шкода командира, який мав сказати путіну, що жахливий військовий корабель росії в Чорному морі, який, за чутками, був його улюбленим, був потоплений українською ракетою, випущеною на війні.
Китай є набагато серйознішою країною, ніж росія: вона побудована не на нафті, брехні та корупції (хоча останньої в ній багато), а на наполегливій праці та виробничих талантах її людей, керованих залізною рукою зверху, але здатний навчатися у Заходу. Принаймні, раніше прагнув вчитися.
Економічний успіх Китаю та почуття гордості, яке він викликав, здається, заколисували його керівництво до думки, що він, по суті, може сам протистояти пандемії. Виробляючи власні вакцини, замість того, щоб імпортувати кращі із Заходу, і перенаправляючи свою високоефективну систему авторитарного нагляду та контролю, щоб обмежити подорожі, проводити масове тестування та поміщати на карантин будь-яких осіб або райони, де з’явився Covid-19, Китай зробив ставку на політика «нульової терпимості до Covid». Якби йому вдалося подолати пандемію з меншою кількістю смертей і більш відкритою економікою, це було б ще одним сигналом для світу — великим сигналом — що китайський комунізм перевершує американську демократію.
Але Пекін, висміюючи Захід, став вражаюче недбало ставитися до вакцинації власних літніх людей. Це не мало значення, коли Китаю вдалося зупинити поширення попередніх варіантів коронавірусу за допомогою жорсткого контролю населення. Але зараз це має значення, тому що китайські вакцини Sinopharm і Sinovac виявляються не настільки ефективними проти Omicron, як вакцини, вироблені на Заході, хоча вони все ще неефективні щодо зменшення госпіталізації та смертності. Сьогодні в Китаї понад 130 мільйонів людей «віком від 60 років або не вакциновані, або отримали менше трьох доз», що наражає їх «під більшу небезпеку розвитку серйозних симптомів Covid або смерті, якщо вони заразляться вірусом».
Це призвело до того, що Пекін вибрав повне закриття Шанхаю, яким керували настільки погано, що, як повідомляється, жителям довелося боротися за їжу.
Мораль цієї історії? Авторитарні системи з високим рівнем примусу – це системи з низьким рівнем інформації, тому вони часто засліплюють більше, ніж усвідомлюють. І навіть коли правда фільтрується, або реальність у вигляді потужнішого ворога чи Матері-Природи так сильно б’є їх у обличчя, що ці удари неможливо ігнорувати, їхнім лідерам важко змінити курс. Оскільки їхні претензії на право бути президентами на все життя спираються на «непогрішність». І тому зараз і росія, і Китай потерпають.
Мене дуже хвилює наша власна демократична система. Але поки ми все ще можемо проголосувати за некомпетентних лідерів і підтримувати інформаційні екосистеми, які будуть викривати системну брехню і кидати виклик цензурі, ми можемо адаптуватися в епоху швидких змін — і це найважливіша конкурентна перевага, яку може мати сьогодні країна.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
