Про це йдеться в публікації la Repubblica.
Наступ на Україну спричиняє розриви між росією та п'ятьма колишніми радянськими державами (Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном та Узбекистаном), де москва традиційно користується великим політичним та економічним впливом. Після розпаду СРСР, намагаючись диференціювати свою зовнішню політику, ці країни Центральної Азії залишилися в орбіті кремля. Звідси їхнє початкове небажання засуджувати дії володимира путіна, намагаючись при цьому відмежуватися від них.
Коли 2 і 24 березня Генеральна Асамблея ООН поставила на голосування резолюції, що засуджують російську «спеціальну військову операцію», жодна із п’яти країн не стала на бік москви: вони утрималися або не голосували взагалі. Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан також оскаржили комюніке кремля щодо двосторонніх переговорів, які припускають більшу підтримку наступу, ніж колишні сателіти були готові визнати.
Але в міру розвитку бойових дій, якщо Душанбе та Ашхабад ухилялися від коментарів щодо бойових дій, уряди Нур-Султана, Бішкека та Ташкента відкрито дистанціювалися від свого могутнього союзника. Вони дозволили протестувати проти військового втручання, відправили гуманітарну допомогу до Києва та захищали територіальну цілісність України. Два члена створеного в 2014 році Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) Казахстан і Киргизстан також відмовилися приймати російські митні збори в рублях.
Останній виклик прийшов з Киргизстану. Державна комісія нацбезпеки (ГКНБ) пригрозила притягнути до кримінальної відповідальності будь-кого, хто має букву «Z», символ наступу на Україну, який зараз повсюдно в росії. Згідно з заявою, оприлюдненою в четвер, це могло б «сприяти міжнаціональній ворожнечі»: злочин, за який передбачено тюремне ув'язнення.
Це крок, зроблений після того, як магазин костюмів під назвою «Вінтаж 312» почав рекламувати прокат військової форми з пришитою буквою «Z» у рамках підготовки до 9 травня, Дня Перемоги, коли святкується розгром нацизму Радянським Союзом.
Але не тільки це. Глава МЗС повторив, що Бішкек підтримує мирне вирішення всіх суперечок, дотримується стандартів ООН і, зокрема, принципу територіальної цілісності. Узбекистан, з іншого боку, попередив своїх численних мігрантів у росії, чиї грошові перекази становлять 11% національного ВВП, що служба в іноземній армії може коштувати до п’яти років ув’язнення. І, виступаючи в парламенті, міністр закордонних справ Узбекистану Абдулазіз Комілов також підтвердив підтримку країною територіальної цілісності України.
Ще більш вражаючим було дистанціювання президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва, який просив про втручання Організації Договору про колективну безпеку (військовий альянс за участю шести держав Співдружності Незалежних Держав), щоб придушити насильницькі заворушення, які спалахнула минулого січня. Він не лише заявив, що не визнає незалежність самопроголошених Донецької та Луганської республік, ані російську анексію Криму, але й підкреслив, що не допоможе москві обійти санкції Заходу.
У країні навіть тривають дебати щодо проведення референдуму щодо членства в двох альянсах з москвою, ЄАЕС та ОДКБ. «Те, як Центральна Азія думає про Москву, змінилося», – каже Темур Умаров, аналітик московського центру Карнегі. «Уряди намагатимуться мінімізувати вплив росії. Це буде важко зробити, але у них немає іншого виходу, тому що москва стала непередбачуваною силою».
