Про це пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Манфред Вебер підсумував атмосферу в Брюсселі: «Європа може глибоко вдихнути». Так лідер християнських демократів у Європарламенті прокоментував переобрання Еммануеля Макрона президентом Франції. Майже точно так само висловився Єнс Гайєр, який очолює групу євродепутатів від СДПН. У політичному плані обидва ставлять різні акценти. Якщо представник СДПН оцінив Макрона як «надійного партнера» канцлера Олафа Шольца, політик ХСС звинуватив француза в посиленні політичних крайнощів. Тим не менш, обидва висловили відчутне полегшення. Якби Марін Ле Пен перемогла у другому турі, вона також взяла б на себе головування в Раді Європейського Союзу, яку до кінця червня очолює Франція. Для більшості акторів у Брюсселі це був би найгірший нещасний випадок.
Тому керівники європейських органів не забарилися з привітаннями. «У ці неспокійні часи нам потрібна сильна Європа та Франція, повністю віддані Європейському Союзу, який є більш суверенним і стратегічним», – написав у Twitter Шарль Мішель, президент Європейської Ради. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила задоволення, «що ми можемо продовжити нашу чудову співпрацю».
Обидва політики мають особливо тісні стосунки з Макроном, якому вони зобов’язані своїми посадами. Саме він у боротьбі за найвищу посаду в середині 2019 року запропонував тодішнього федерального міністра оборони і підніс Мішеля на вершину корпусу глав держав і урядів як представника лібералів. Завдяки цим розумним крокам молодий президент забезпечив собі великий і тривалий вплив, що не в останню чергу показав фінансовий пакет для подолання кризи коронавірусу.
Маючи другий термін на посаді до 2027 року, Макрон тепер зібрав новий політичний капітал, який він може використати в найближчі місяці та роки. Успішне переобрання надає йому додатковий авторитет серед глав урядів. Це тверда валюта, яка там має значення. Навіть під час свого першого терміну на посаді він зробив собі ім’я як рушійна сила, а не як посередник. Як президент Ради, він неминуче має бути посередником, але він також може встановлювати теми.
Мішель скликав спеціальну раду на кінець травня. Окрім енергетичної політики та війни в Україні, слід також обговорити тему європейської оборони. У березні очільники доручили комісії «до середини травня представити аналіз дефіциту оборонних інвестицій». Це сталося переважно за ініціативою Макрона. Париж хотів би запустити ще один європейський інвестиційний пакет на основі моделі допомоги Corona, щоб ініціювати необхідні інвестиції. Поки що для цього не було достатньої підтримки. «Маленьким» рішенням може бути виключення оборонних інвестицій з дефіциту національного бюджету.
Партнери з ЄС будуть уважно стежити за тим, як розвиваються відносини між президентом Франції та канцлером Німеччини. Своїми діями в українській кризі Шольц заслужив репутацію прокрастинатора та гальмувальника. Натомість Макрон вирішив поставити до Києва сучасні гаубиці. На початку квітня під час передвиборної кампанії він висловився за «повну блокаду» поставок російської нафти і газу. Проте Брюссель також зазначає, що зокрема у Франції, де під час виборчої кампанії домінувала тема зростання вартості життя, не зацікавлені у різкому зростанні цін на бензин.
Тому вважається ймовірним, що в шостому пакеті санкцій, який зараз обговорюється, Комісія передбачатиме лише поступовий відхід з імпорту російської нафти до кінця року. Наразі в країнах-членах ЄС недостатня підтримка повного ембарго на російську нафту і газ, заявив верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррелл в інтерв'ю кільком європейським ЗМІ.
З нетерпінням очікується, як Макрон позиціонує себе щодо змін договору ЄС. Конференція про майбутнє Європи 9 травня підведе підсумки поточних дебатів і громадянських діалогів. Проєвропейські сили в Європарламенті наполягають на скликанні наступного конституційного з’їзду, який також міг би опрацювати зміни в договорі. Однак серед урядів ця ініціатива отримала мало підтримки, і багато хто боїться нових референдумів. Париж і Берлін принаймні залишили цей варіант відкритим. Макрон – один із президентів майбутньої конференції. Тепер він повинен вирішити, як далеко він хоче зайти, зважаючи на настрій вдома.
