uk en de fr pt it

Загадка Швейцарії. Чому в країні знайшли так мало російських грошей? - Financial Times

Загадка  Швейцарії. Чому в країні знайшли так мало російських грошей? - Financial Times
132
0
Низький рівень санкційних коштів спростовує припущення, що країна залишилася скарбницею путінської клептократії.

Про це пише Financial Times.

Є застарілий жарт швейцарських банкірів про продажність певної країни. Назви країн в цьому жарті змінюються, але у квітні 2022 року, він починається так: «Де центр росії?» (В оригіналі жарт звучить «Where is the capital of Russia?» і обігрує різні значення слова «capital», - ред.)

Ви можете здогадатися який в цьому жарті панчлайн.

Однак через два місяці жорстокої загарбницької війни володимира путіна в Україні примітно те, наскільки, здається, мало російського капіталу в Альпах. Нейтральна, незбагненна Швейцарія, мабуть, більше, ніж будь-яка інша країна, вважалася скарбницею путінської клептократії.

Але незважаючи на те, що Берн відобразив усі санкції США та ЄС проти російських олігархів — заходи, які стосуються близько 900 людей у всьому світі — лише 8 мільярдів доларів російських активів у країні наразі заморожені.

Для порівняння врахуйте, що лише на острові Джерсі заморозили активи на 7 мільярдів доларів, пов’язані з одним російським олігархом Романом Абрамовичем.

Для швейцарського уряду це відображає той факт, що застосування такого широкого набору санкцій – це довготривала робота.

«Дуже важко визначити ефективність контролю над активами», – сказав Ервін Боллінгер, високопоставлений чиновник Швейцарського державного секретаріату з економічних питань минулого місяця на брифінгу. Загальна сума, ймовірно, зросте, додав він, оскільки банки наполегливо намагаються відстежити статки своїх клієнтів. «Повідомлена сума відображає лише поточний стан».

Щоб дати зрозуміти, наскільки низькою є офіційна цифра заморожених коштів, Асоціація швейцарських банкірів підрахувала, що загалом у швейцарських банках знаходиться близько 150-200 млрд швейцарських франків російських грошей.

Тож, безсумнівно, буде ще більше заморожування активів? Не багато швейцарських банкірів, схоже, так думають.

Найбільші міжнародні банківські будинки поспішають якнайшвидше відповідати і застосовувати найсуворіші інтерпретації правил. Вони міркують, що закривати очі на гроші російських клієнтів не варто, щоб не ризикувати зіткнутися з владою США в майбутньому.

У лютому та березні керівники банку UBS двічі на день проводили конференц-дзвінки щодо ходу застосування санкцій до їхніх клієнтів. Більш таємні і конфіденційні приватні банки менше бояться Вашингтона. Але вони також кажуть, що заморозили все, що могли.

Проблема, розповів нещодавно один банкір із Женеви за келихом, є дворівневою: по-перше, активи не часто записуються безпосередньо на імена клієнтів. Юридичні складнощі навколо цього часто цілком невинні, наприклад, коли гроші тримають члени сім’ї. По-друге, за його словами, у гроші дуже рідко зберігаються в швейцарських структурах.

У Цюріху інший банкір пояснив: «Ми роками радили клієнтам не використовувати швейцарські трасти — зовсім не з політичних міркувань, а лише тому, що ними легше [користуватися]. Усі гроші в офшорах».

Це - що стосується напівневинних пояснень. А як щодо поганих? Ну, скільки вам потрібно було б попереджень про те, що захід може прийти за вашими грошима? Російська олігархія, яка перебуває у зоні ризику, мала майже вісім років, щоб підготуватися. З моменту вторгнення в Крим.

Добре оплачувані швейцарські юристи та банкіри російських багатіїв, які історично використовували Женеву та Цюріх як свої фінансові розрахункові палати, навряд чи сиділи на місці, а скоріше - допомагали їм передати багатство в руки родичів, незрозумілих трастів, або взагалі вивести за межі країни.

Коли путін почав збирати свої війська на кордонах України, цей процес лише прискорився. Ще на початку лютого світ, який все ще дещо скептично ставився до заяв американської розвідки, що путін вторгнеться до свого сусіда, міг би подивитися на розраховані години нотаріусів Женеви, щоб отримати необхідні докази.

«Все в Дубаї!» — пожартував банкір із Женеви, коли ми відкрили другу пляшку вина. Звісно, швейцарські банки мають важливу інформацію та розвідку щодо цього великого скупчення багатства.

Але вони продовжують бути некорисними партнерами для правоохоронних органів через надзвичайно суворі закони про банківську таємницю, які досі — з великою національною гордістю — існують у Швейцарії. Не маючи доказів явної підозри у злочинності, швейцарські банкіри повинні будь-якою ціною захищати таємницю клієнтів.

Багатство, яке за таких обставин залишилося в компетенції швейцарських установ, і записано безпосередньо на підсанкційних олігархів – це дріб’язок.
Коментарі (0)
Додати