Про це пише Reuters.
Китайські військові експерти обговорюють конфлікт у приватних чат-групах, пропонуючи свої погляди на участь Заходу в Україні та передбачувані недоліки росії, кажуть два вчені та четверо азіатських і західних дипломатів, які спілкуються з китайськими стратегами.
Хоча їхні висновки ще не з’явилися в офіційних військових журналах чи державних ЗМІ, ключовою темою є нездатність росії швидко розгромити українську армію, як і побоювання щодо того, наскільки добре будуть працювати неперевірені сили Китаю.
«Багато китайських експертів спостерігають за цією війною так, ніби вони уявляють, як вона розгортатиметься, якщо це станеться між Китаєм і Заходом», — сказав пекінський науковець з питань безпеки Чжао Тонг з Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Підхід росії на ранніх етапах війни не підкорив українські сили, що надихнуло міжнародне співтовариство втрутитися з обміном розвідувальними даними, допомогою військовою технікою та економічною ізоляцією росії.
«Китай, ймовірно, повинен подумати про проведення набагато потужнішої та набагато більш комплексної операції на самому початку, щоб шокувати та вражати тайванські сили, щоб забезпечити велику перевагу», – сказав Чжао, посилаючись на спостереження китайських стратегів.
Вони вважають, що забезпечення цієї переваги «утримає сили противника від бажання втрутитися», - сказав він.
Сінгапурський вчений Коллін Ко сказав, що такий підхід створить власні проблеми для Народно-визвольної армії Китаю.
«Якщо ви збираєтеся «шокувати і вражати» Тайвань переважаючою силою на початкових етапах, це може призвести до багатьох жертв серед цивільного населення», — сказав Ко з Школи міжнародних досліджень С. Раджаратнама. Це ускладнило б окупацію та посилило б міжнародну опозицію.
«Зараз китайці не можуть мати ілюзій, що на Тайвані їх приймуть як визволителів і нададуть їм постачання та допомогу», - сказав він.
Тайвань також має більший ракетний потенціал, ніж Україна, що дозволяє наносити превентивні удари по китайським силам або напасти на китайські об’єкти після вторгнення.
Російські війська вторглися на схід України 24 лютого, перетворивши міста на руїни на тлі жорсткого опору, втративши тисячі військових, а також танки, гелікоптери та літаки. За оцінками британських офіційних осіб цього тижня загинуло 15 000 російських військових; інші джерела пропонують більшу кількість.
Понад 5 мільйонів людей втекли після того, що росія описує як «спецоперацію». Україна та західні уряди вважають, що це хибний привід для неспровокованої загарбницької війни з боку президента володимира путіна.
Китайські стратеги також стурбовані тим, як росія бореться з непрямою західною військовою допомогою, фактором, з яким Китай також зіткнеться в тайваньському сценарії, кажуть двоє вчених і четверо дипломатів.
Китайські експерти приватно сперечаються про необхідність для Пекіна краще конкурувати в так званій інформаційній війні, яка ускладнила позицію росії на полі бою.
Окрім економічної ізоляції росії, західні дипломатичні зусилля – і звіти про звірства в зоні бойових дій – полегшили надання допомоги Україні, а росії – важче знайти підтримку ззовні.
Чжао сказав, що для китайських стратегів однією з найважливіших частин нинішнього конфлікту було те, як західні країни «здатні маніпулювати, з їхньої точки зору, міжнародною думкою і рішуче змінити міжнародну відповідь на війну».
Деякі китайські стратеги вважають, що контроль над інформацією створив набагато гірше враження про результати діяльності росії, ніж це виправдано.
«Є багато дискусій про те, як Китаю потрібно приділяти велику увагу цій інформаційній сфері», – сказав Чжао.
Деякі аналітики відзначають, що українська кампанія тривала задовго до вторгнення російських військ наприкінці лютого. Ці зусилля легко відстежувалися приватними розвідувальними фірмами з відкритим кодом і неодноразово підкреслювалися урядами США та інших країн.
«Тайвань представлятиме набагато більшу логістичну проблему, ніж Україна, і підготувати сили вторгнення такого масштабу непоміченими було б неймовірно важко», — сказав Олександр Ніл, який керує стратегічним консультантом у Сінгапурі.
Військові лідери Китаю також десятиліттями шукали в москві не тільки зброю, а й структурну та командну доктрину.
російські та китайські війська в останні роки проводять дедалі інтенсивніші спільні навчання, включаючи широкомасштабні загальновійськові операції в росії у вересні 2020 року.
Проте стратегічні припущення цієї співпраці перевіряються. У 2012 році НОАК прийняла на озброєння підрозділи, подібні до російських батальйонних тактичних груп (БТГ) – нібито швидкі, спритні та самодостатні підрозділи. Але російські БТГ загрузли в Україні і виявилися вразливими до нападу.
росія також намагалася координувати участь кількох військових округів у війні в Україні. Китайські аналітики побоюються, що китайське вторгнення через Тайванську протоку, яке широко розглядається як набагато більший військовий виклик, зіткнеться з подібними проблемами, оскільки воно вимагає безперебійної співпраці між нещодавно сформованими Південним, Східним і Північним командуваннями.
Збройні сили росії в Україні мали збої командування та низький моральний дух. Аналітики кажуть, що незрозуміло, як китайські війська, які не перевірені з моменту вторгнення в північний В'єтнам у 1979 році, будуть діяти в сучасному конфлікті.
«Ми бачили ознаки тривожної недисциплінованості з боку російських військ, що нагадує, що ми так багато не знаємо про те, що китайські війська діятимуть під тиском війни», – сказав Ніл. «Попри всю політичну індоктринацію, ми просто не знаємо, наскільки вони будуть стійкими».
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
