uk en de fr pt it

Українські біженці потребують психологічної допомоги, якої бракує в країнах Східної Європи, - The Economist

Українські біженці потребують психологічної допомоги, якої бракує в країнах Східної Європи, - The Economist
62
0
Європейський Союз намагається запровадити заходи, які полегшать українцям доступ до психологічної допомоги.

Про це пише The Economist.

Юлія Маліновська дивиться з вікна офісної будівлі у Варшаві, де перебувають 400 українських жінок і дітей. Коли літак перелітає небо, вона тулиться над своєю восьмимісячною донькою. На її очі, вперті в далечінь, навертаються на сльози. «Зараз мене лякає кожен літак», — схлипує вона. Вона в безпеці після втечі з району Київщини, по якому наносили удари російські літаки, але в її свідомість все ще у безладі. «Якщо ви приймаєте власну смерть, щось у вас змінюється».

Понад 5 мільйонів людей втекли від російського вторгнення, багато з них понесли травми та втрати. До цього додався економічний стрес, пов’язаний із життям за кордоном, а також стресс від розлучення з рідними — українські чоловіки у віці 18-60 років повинні залишатися і допомагати захищати свою країну. У березні Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підрахувала, що щонайменше півмільйона біженців страждають від проблем із психічним здоров’ям.

Агнешка Сівінська, яка очолює клініку у Варшаві, каже, що спостерігає приплив 150 нових пацієнтів, збільшення склало приблизно 25%. Вона залучила студентів-психологів, які розмовляють українською чи російською, щоб допомогти заспокоїти новоприбулих. Вона також розповсюдила десятки «чутливих рюкзаків» з іграшками для дітей із контузійним шоком. Наступне завдання – знайти спеціалістів для тривалого лікування. Фахівці з психологічних травм у Польщі настільки рідкісні, що один прилетів з Британії, щоб допомогти.

Проблеми є результатом тривалого нехтування психічним здоров’ям у Східній Європі. Коли проводилося порівняння в 2016 році Польща, яка є основним пунктом призначення біженців і стає прихистком для більш ніж половини з них, мала на третину менше психіатрів на людину, ніж Німеччина. Країна витрачає лише 3,4% свого бюджету охорони здоров’я на психічне здоров’я. Це -  найнижчий рівень в ЄС, крім Болгарії. Щоб потрапити на прийом до спеціаліста у цій галузі в сусідній Словаччині, потрібно в середньому три місяці.

Щоб заповнити прогалини, ЄС запропонував країнам визнати кваліфікацію українських фахівців, щоб дозволити їм працювати з місцевими службами. Він також пообіцяв виділити 9 мільйонів євро (9,5 мільйона доларів) на фінансування неурядових організацій, які надають психологічну допомогу. Габріелла Брент з гуманітарної групи Amna каже, що велика частина «першої психологічної допомоги» зводиться до зменшення шкоди, і її можуть надавати підготовлені волонтери. Розуміння мови та контексту пацієнтів може зробити більш ефективними такі первинні реагування, ніж звернення до іноземних спеціалістів.

Якщо гостра фаза конфлікту вщухне і люди почнуть повертатися додому, потреба в психіатричній підтримці в Україні, ймовірно, значно зросте. Як показали інші конфлікти, затяжна війна на виснаження може призвести до психологічних втрат. Минулого року благодійна організація Syria Relief підрахувала, що три чверті сирійських біженців у Туреччині та Лівані могли мати серйозні симптоми саме з точки зору психічного здоров’я. Згідно з дослідженням 2017 року, Україна вже мала найвищий рівень поширеності депресії у світі – 6,3% населення.

Після цього звіту Україна покращила ситуацію. Так само, як вона тренувала свої військові м’язи, воюючи з підтримуваними росією сепаратистами на сході країни з 2014 року, вона розробила свою і програми психологічної реабілітації, задовольняючи потреби комбатантів і ветеранів. Марта Пивоваренко – одна з 40 психологів і психіатрів у програмі ВООЗ Mental Health Gap Action Programme, які з 2019 року навчили понад 3 000 лікарів в Україні надавати невідкладну психологічну допомогу в умовах війни.
 
Ставлення змінюється. Традиція скромного стоїцизму слабшає, оскільки люди вчаться більш відкрито говорити про свої проблеми. Підозра до психіатрії зрозуміла, враховуючи стару радянську звичку оголошувати дисидентів психічно хворими та саджати їх під замки. Але ця підозра  також зменшується. Благодійні організації проводять кампанію, спрямовану на зменшення кількості самогубств, що є досить поширеним явищем. Уряд хоче перейти від архаїчної системи надання допомоги в закритих установах до догляду за людьми вдома та спроби реінтегрувати їх у суспільство. Все це допоможе Україні впоратися з душевними шрамами війни, каже пані Пивоваренко. У міру зростання підтримки, каже вона, «стигма зменшується».
Коментарі (0)
Додати