Про це йдеться в матеріалі The Economist.
З початку російської загарбницької війни в Україні сотні тисяч людей були примусово депортовані до росії окупаційними військами. Точна цифра невідома: 21 квітня президент України Володимир Зеленський назвав цифру в півмільйона. 30 квітня міністр закордонних справ росії сергій лавров заявив, що понад 1 мільйон людей було «евакуйовано». Багато пройшли через російські «фільтраційні табори» на виїзді з України. Що це за установи?
Концепція фільтрації або фільтрації виникла наприкінці Другої світової війни, коли Радянський Союз та інші війська союзників звільняли полонених від нацистів. Близько 2,4 млн радянських громадян — переважно солдатів — пережили концтабори. Але їхнє звільнення поставило їх під приціл військових комісарів, які хвилювалися, що ті, хто потрапив у полон чи переміщені внаслідок війни, піддалися ліберальному впливу за кордоном.
Примусова репатріація призвела до повернення до Радянського Союзу приблизно 5 мільйонів людей. Для протидії антирадянській ідеології понад 4 мільйони з них були піддані фільтрації, суворій перевірці, допитам та ув’язненню в ізоляторах, створених таємною поліцією та спецслужбами. Близько 280 тис. опинилися в установах ГУЛАГу. Через п’ять десятиліть фільтрація знову з’явилася в Чечні, переважно мусульманському регіоні на Північному Кавказі.
Під час двох воєн 1990-х років російська влада свавільно затримувала мирних жителів на блокпостах, відправляючи тисячі людей до таборів, намагаючись придушити чеченський сепаратизм, прихильників якого кремль демонізував як терористів і бандитів. Правозахисні групи задокументували масові порушення прав людини, зокрема зґвалтування, вимагання, побиття та катування. У багатьох випадках затримані просто зникали.
В Україні є тривожні паралелі. Перед вторгненням росії американські чиновники заявляли, що російські війська створюють списки людей, яких потрібно вбити або відправити в табори, якщо росія окупує частину країни. Ймовірними цілями були російські та білоруські дисиденти в еміграції, антикорупційні активісти, представники релігійних та етнічних меншин та ЛГБТ.
На супутниковому знімку, зробленому в березні американською фірмою Maxar Technologies, видно, що підтримувані росією сили почали будувати тимчасовий табір з синьо-білих наметів у підконтрольному росії селі Безіменне неподалік від портового міста Маріуполь на південному сході України. За словами свідків, відправлених туди українців фотографували та змушували здавати мобільні телефони та документи, що посвідчують особу, перед допитом та депортацією до росії.
кремль описує цих людей як «біженців». Прокремлівська «Российская газета» стверджує, що в Безіменному було перевірено 5000 мирних жителів, щоб запобігти проникненню «українських націоналістів у росію». Але втікачі розповідають іншу історію, порівнюючи умови з умовами гетто чи концентраційного табору. Вони стверджують, що були свідками катувань і вбивств, здійснених російськими спецслужбами, щоб викорінити «українських нацистів».
ООН вважає, що депортація або переміщення людей з окупованої території є військовим злочином. росія наполягає на тому, що переселення мирного населення її збройними силами є добровільним. Але фільтраційні табори видаються інструментом війни, який використовується для стирання української ідентичності.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
