Поки Китай посилює зв’язки з рф, США і ЄС дивляться в бік Японії та Індії – Politico
- 02.05.2022
- 430
Поки Китай подвоює своє стратегічне партнерство з Росією, Європа шукає союзників в інших країнах Азії.
Очікується, що наступного тижня президент Європейської ради Шарль Мішель і президент Комісії Урсула фон дер Ляєн поїдуть до Токіо для спільного проведення саміту ЄС-Японія, повідомили двоє дипломатів на умовах анонімності, підтвердивши повідомлення японських ЗМІ.
Минулого тижня Олаф Шольц здійснив свою першу поїздку в Азію після того, як став канцлером Німеччини, і пропустив Китай, а замість цього відправився до Японії, на відміну від своєї попередниці Ангели Меркель, що надавала перевагу розвитку особистих зв'язків з комуністичним керівництвом у Пекіні.
За кілька днів до цього фон дер Ляєн відвідала діалог Райзіни, ключову зовнішньополітичну подію в Індії, де вона чітко попередила про "безмежне" партнерство між Пекіном і Москвою.
Чехія, яка з червня очолюватиме Раду ЄС, планує провести низку заходів з індо-тихоокеанськими партнерами.
Коротше кажучи, несподівана війна на європейській землі спонукає блок по-новому поглянути на Китай, який, здавалося б, є незламним партнером росії.
Протягом двох десятиліть Китай пожинав величезні переваги після вступу до Світової організації торгівлі. Численні європейські транснаціональні корпорації розглядають Китай як ринок і двигун прибутку. Європейські уряди здебільшого були на стороні свого бізнесу, який виступав за глибше проникнення в другу за величиною економіку світу, висловлюючи на словах попередження про загрози національній безпеці, кібератаки та порушення прав людини від США та правозахисних груп.
Війна в Україні змінила ситуацію.
І президент США Байден, і голова Єврокомісії фон дер Ляйен попередили Пекін про «наслідки» та «репутаційні ризики», якщо він допоможе росії обійти санкції або надати їй зброю. Міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс пішла далі, сказавши минулого тижня: «Говорячи про піднесення ролі Китаю як про неминуче, ми робимо роботу за них. Насправді, вона не буде рости, якщо вони не гратимуть за правилами».
Нова риторика щодо Китаю не залишилася непоміченою в бізнес-секторі. Оскільки західні компанії відрізані від росії, у бізнес-спільноті Китаю зростає занепокоєння, особливо тому, що Пекін не докладає зусиль, щоб дистанціюватися від того, що все більше виглядає як держава-парія.
Поворот до Японії
Як зізнався Шольц, вибір Японії як першого азіатського напряму після того, як він став канцлером Німеччини, був «невипадковим».
Хоча він утримався від будь-якої прямої критики Китаю, Шольц підкреслив необхідність диверсифікації з боку німецького бізнесу. Забезпечити меншу залежність ланцюгів поставок від окремих країн, додав він, є «завданням, актуальним, ніж будь-коли». Для Китаю не буде проблемою зрозуміти, про кого говорив Шольц.
«Ми проти будь-яких ідей роз’єднання», – сказав Шольц. «Але зрозуміло одне: наші компанії та ми самі зробимо все можливе, щоб ніхто не залежав від ланцюгів поставок з однієї країни. Це той досвід, який ми зараз маємо в зв’язку з кризою в Україні».
Від початку війни Японію вітали як близького партнера із Заходом. Вона стала однією з небагатьох азіатських країн разом із Південною Кореєю та Сінгапуром), яка приєдналася до санкцій, запроваджених Європою та США, тоді як зворотний рейс Шольца також перевозив деяку допомогу, яку Японія пожертвувала Україні.
Коли справа доходить до відносин Японії з Китаєм, її головним регіональним суперником, Токіо загалом покладається на співпрацю США з питань безпеки. Наприклад, вона проводила спільні військові навчання з США у разі конфлікту з Китаєм через Тайвань. Але все ж таки ЄС має відігравати певну роль.
«Незважаючи на те, що Японія усвідомлює, що європейці не можуть компенсувати союз зі Сполученими Штатами, я думаю, що це все ще служить додатковою гарантією», – сказав Дітмар Швайсгут, колишній посол ЄС в Японії та Китаї.
«Дружба між Китаєм та Росією без обмежень та їхнє заявлене зобов’язання працювати разом, щоб змінити міжнародний порядок, призвели до усвідомлення того, що тісніші відносини між Японією, Індією та Європою – це не просто розкіш чи щось приємне. розглядається як трохи більш незамінний, ніж раніше», - додав він.
Індія, країна-перевертень
«Маючи справу з українською війною, Європа також має продовжувати зосереджуватися на своєму Індо-Тихоокеанському підході, тому що майбутнє глобального порядку вирішується не лише в Україні», – сказав Янка Ертель, голова Європейської ради з питань Азії.
Але за деякими показниками Індія більше нагадує Китай, ніж Японію. Вона кинула виклик тиску Заходу і утрималась під час голосування в Організації Об'єднаних Націй, засуджуючи війну росії. Індія також залишається масовим імпортером російської зброї. Правозахисні групи постійно висловлюють занепокоєння щодо поводження з меншинами.
Тим не менш, США вважають Індію ключовим партнером у своїй Індо-Тихоокеанській стратегії, утворюючи разом з Австралією та Японією мережу безпеки «Quad», яку наразі в Пекіні вважають головною загрозою. Після приниження від AUKUS щодо вигідної угоди з підводним човном Франція також намагалася поглибити військово-морські зв’язки з Індією.
Під час свого візиту до Нью-Делі фон дер Ляйен розкритикувала Китай за його партнерство з Росією, водночас вітаючи Індію як найбільшу демократичну державу світу та пообіцявши поглибити торговельні зв’язки. Намагаючись переконати Індію відмовитися від росії, вона додала: «Результат війни не тільки визначить майбутнє Європи, але й глибоко вплине на Індо-Тихоокеанський регіон та решту світу».
Однією з основних проблем у відносинах ЄС та Індії є відсутність угоди про вільну торгівлю. Попередня семирічна спроба укласти угоду зайшла в глухий кут, хоча зараз обидві сторони намагаються відновити переговори. Але такі складні питання, як сільське господарство, стандарти та трудові права, залишаються невирішеними.
Як і фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон також відвідав Індію останніми тижнями, де зосередився на оборонній співпраці зі своїм індійським колегою Нарендрою Моді. На прес-конференції Джонсону довелося захищати оборонну схему, коли його запитали, чи може Індія стати каналом для контрабанди західної зброї в Росію.
Цього тижня до Європи приїдуть і Моді, і прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда. Їхні ідеї щодо Китаю, безсумнівно, досягнуть потрібих вух, але наразі невідомо, чи будуть вжиті якісь дії в результаті.
Очікується, що наступного тижня президент Європейської ради Шарль Мішель і президент Комісії Урсула фон дер Ляєн поїдуть до Токіо для спільного проведення саміту ЄС-Японія, повідомили двоє дипломатів на умовах анонімності, підтвердивши повідомлення японських ЗМІ.
Минулого тижня Олаф Шольц здійснив свою першу поїздку в Азію після того, як став канцлером Німеччини, і пропустив Китай, а замість цього відправився до Японії, на відміну від своєї попередниці Ангели Меркель, що надавала перевагу розвитку особистих зв'язків з комуністичним керівництвом у Пекіні.
За кілька днів до цього фон дер Ляєн відвідала діалог Райзіни, ключову зовнішньополітичну подію в Індії, де вона чітко попередила про "безмежне" партнерство між Пекіном і Москвою.
Чехія, яка з червня очолюватиме Раду ЄС, планує провести низку заходів з індо-тихоокеанськими партнерами.
Коротше кажучи, несподівана війна на європейській землі спонукає блок по-новому поглянути на Китай, який, здавалося б, є незламним партнером росії.
Протягом двох десятиліть Китай пожинав величезні переваги після вступу до Світової організації торгівлі. Численні європейські транснаціональні корпорації розглядають Китай як ринок і двигун прибутку. Європейські уряди здебільшого були на стороні свого бізнесу, який виступав за глибше проникнення в другу за величиною економіку світу, висловлюючи на словах попередження про загрози національній безпеці, кібератаки та порушення прав людини від США та правозахисних груп.
Війна в Україні змінила ситуацію.
І президент США Байден, і голова Єврокомісії фон дер Ляйен попередили Пекін про «наслідки» та «репутаційні ризики», якщо він допоможе росії обійти санкції або надати їй зброю. Міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс пішла далі, сказавши минулого тижня: «Говорячи про піднесення ролі Китаю як про неминуче, ми робимо роботу за них. Насправді, вона не буде рости, якщо вони не гратимуть за правилами».
Нова риторика щодо Китаю не залишилася непоміченою в бізнес-секторі. Оскільки західні компанії відрізані від росії, у бізнес-спільноті Китаю зростає занепокоєння, особливо тому, що Пекін не докладає зусиль, щоб дистанціюватися від того, що все більше виглядає як держава-парія.
Поворот до Японії
Як зізнався Шольц, вибір Японії як першого азіатського напряму після того, як він став канцлером Німеччини, був «невипадковим».
Хоча він утримався від будь-якої прямої критики Китаю, Шольц підкреслив необхідність диверсифікації з боку німецького бізнесу. Забезпечити меншу залежність ланцюгів поставок від окремих країн, додав він, є «завданням, актуальним, ніж будь-коли». Для Китаю не буде проблемою зрозуміти, про кого говорив Шольц.
«Ми проти будь-яких ідей роз’єднання», – сказав Шольц. «Але зрозуміло одне: наші компанії та ми самі зробимо все можливе, щоб ніхто не залежав від ланцюгів поставок з однієї країни. Це той досвід, який ми зараз маємо в зв’язку з кризою в Україні».
Від початку війни Японію вітали як близького партнера із Заходом. Вона стала однією з небагатьох азіатських країн разом із Південною Кореєю та Сінгапуром), яка приєдналася до санкцій, запроваджених Європою та США, тоді як зворотний рейс Шольца також перевозив деяку допомогу, яку Японія пожертвувала Україні.
Коли справа доходить до відносин Японії з Китаєм, її головним регіональним суперником, Токіо загалом покладається на співпрацю США з питань безпеки. Наприклад, вона проводила спільні військові навчання з США у разі конфлікту з Китаєм через Тайвань. Але все ж таки ЄС має відігравати певну роль.
«Незважаючи на те, що Японія усвідомлює, що європейці не можуть компенсувати союз зі Сполученими Штатами, я думаю, що це все ще служить додатковою гарантією», – сказав Дітмар Швайсгут, колишній посол ЄС в Японії та Китаї.
«Дружба між Китаєм та Росією без обмежень та їхнє заявлене зобов’язання працювати разом, щоб змінити міжнародний порядок, призвели до усвідомлення того, що тісніші відносини між Японією, Індією та Європою – це не просто розкіш чи щось приємне. розглядається як трохи більш незамінний, ніж раніше», - додав він.
Індія, країна-перевертень
«Маючи справу з українською війною, Європа також має продовжувати зосереджуватися на своєму Індо-Тихоокеанському підході, тому що майбутнє глобального порядку вирішується не лише в Україні», – сказав Янка Ертель, голова Європейської ради з питань Азії.
Але за деякими показниками Індія більше нагадує Китай, ніж Японію. Вона кинула виклик тиску Заходу і утрималась під час голосування в Організації Об'єднаних Націй, засуджуючи війну росії. Індія також залишається масовим імпортером російської зброї. Правозахисні групи постійно висловлюють занепокоєння щодо поводження з меншинами.
Тим не менш, США вважають Індію ключовим партнером у своїй Індо-Тихоокеанській стратегії, утворюючи разом з Австралією та Японією мережу безпеки «Quad», яку наразі в Пекіні вважають головною загрозою. Після приниження від AUKUS щодо вигідної угоди з підводним човном Франція також намагалася поглибити військово-морські зв’язки з Індією.
Під час свого візиту до Нью-Делі фон дер Ляйен розкритикувала Китай за його партнерство з Росією, водночас вітаючи Індію як найбільшу демократичну державу світу та пообіцявши поглибити торговельні зв’язки. Намагаючись переконати Індію відмовитися від росії, вона додала: «Результат війни не тільки визначить майбутнє Європи, але й глибоко вплине на Індо-Тихоокеанський регіон та решту світу».
Однією з основних проблем у відносинах ЄС та Індії є відсутність угоди про вільну торгівлю. Попередня семирічна спроба укласти угоду зайшла в глухий кут, хоча зараз обидві сторони намагаються відновити переговори. Але такі складні питання, як сільське господарство, стандарти та трудові права, залишаються невирішеними.
Як і фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон також відвідав Індію останніми тижнями, де зосередився на оборонній співпраці зі своїм індійським колегою Нарендрою Моді. На прес-конференції Джонсону довелося захищати оборонну схему, коли його запитали, чи може Індія стати каналом для контрабанди західної зброї в Росію.
Цього тижня до Європи приїдуть і Моді, і прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда. Їхні ідеї щодо Китаю, безсумнівно, досягнуть потрібих вух, але наразі невідомо, чи будуть вжиті якісь дії в результаті.