Про це йдеться в матеріалі Politico.
Протягом двох місяців з моменту вторгнення путінських військ Британія намагалася відігравати провідну роль у зусиллях з допомоги Україні в її боротьбі — посилаючи зброю, займаючи жорстку позицію щодо експорту російського палива та рухаючись до зниження імпортних мит на українські товари.
Скептики стверджують, що деякі кроки Великобританії зводяться до позицій, спрямованих на отримання балів щодо вірності Brexit. Лондон не зміг швидко створити систему допомоги українським біженцям і не поспішав запроваджувати санкції проти російських олігархів.
В інших сферах Британія швидше приймала ключові рішення, тоді як країни Європейського Союзу намагаються досягти домовленостей між собою. Наприклад, крок Британії щодо зниження тарифів передував аналогічному рішенню ЄС.
Президент України Володимир Зеленський навіть похвалив прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона за «більшу допомогу», ніж інші лідери, і засудив членів ЄС, які загальмували на таких ключових питаннях, як зменшення залежності від російської нафти і газу, завдяки чому продовжується фінансування конфлікту.
Міністри гладять себе по голові. Секретар з питань міжнародної торгівлі Анн-Марі Тревельян, прихильник Brexite, повідомила, що уряд знизив мита для України через угоду про вільну торгівлю з розтерзаною війною країною, «тому що це означає, що ми можемо робити це швидко». Це було б неможливо до Brexit.
Ананд Менон, керівник британського аналітичного центру Changing Europe, зазначає: те що британський уряд після Brexit сподівається вкрасти лідерство ЄС під час кризи, має сенс. «Політика Brexit означала, що уряд хотів бути поміченим», – сказав він. «Це має довести політичний сенс».
Урядові чиновники наполягають, що Велика Британія не надуває груди після Brexit. «Якби була можливість, ми б це робили», — каже один з них. «Але ми цього не робили, все просто так склалося, і ніхто не намагався всюди наголошувати на Brexit».
Але ее всі в уряді так вражені. Прем'єр-міністр веде численні внутрішньополітичні битви, в тому числі через карантинні вечірки на Даунінг-стріт і кризу вартості життя. Тепер Джонсон стикається з заявами про те, що він використовує Україну, щоб відвернути увагу від власних проблем.
Хаос і позування
«Проблема в тому, що цей уряд настільки безладний у більшості своїй діяльності, що навіть реагування на проблеми України не викликає довіри», – каже інший урядовець. «Якби він розібрався зі своїм лайном, а потім розправився з росією - це було б більш ефективним. Але оскільки решта того, що він робить, настільки хаотична, реакція на Україну виглядає як позерство».
Коли справа доходить до точки зору з Брюсселя, дипломати ЄС обороняються. Один із них стверджував, що блок обговорював зниження торговельних бар’єрів з Україною ще до війни, залишаючи Великобританію наздогнати. 27 країн ЄС мають набагато більший обсяг торгівлі з Україною, ніж Велика Британія, тому навіть менша лібералізація має більший вплив.
«Джонсон, здається, витрачає багато часу на порівняння себе з ЄС, але не так багато часу на перевірку своїх фактів», – глузує дипломат. Інший жартівливо зауважив: «Благополуччя української економіки не залежить від британських тарифів».
Другий дипломат підкреслив небажання Великобританії відкрити свої двері для тих, хто тікає від війни: «Наприклад, у сфері біженців провал». А Європейська комісія у відповідь на запитання законодавців ЄС сказала: «Хоча реформи, які проводять треті країни, можуть служити натхненням для нашої політики, ЄС розвиває свою конкурентоспроможність, дотримуючись власного ініціативного порядку денного».
Єдина річ, яка не заперечується, це те, що українцям дуже подобається британська відповідь, підживлену Brexit чи ні. Менон зазначив, що за межами ЄС Велика Британія цілком могла залишитися без уваги під час кризи. «Але ми бачили реакцію самих українців на дії британського уряду, і це не можна просто відкидати», – сказав він.
За словами Бейта Томса з Британсько-української торгової палати, Brexit дозволив Великій Британії знизити тарифи, прискорити поставки зброї в Україну і рухатися швидше щодо російського викопного палива, ніж ЄС.
«Британія знову виконує свою історичну роль, захищаючи Європу від завоювань, звільнена від необхідності ладити в рамках ЄС», — сказав Томс. «Історично, герцог Мальборо, герцог Веллінгтон і Вінстон Черчілль врятували Європу від неї самої, і Великобританія знову грає цю роль».
