uk en de fr pt it

Китайська головоломка: чому Пекін мусить балансувати між США і рф, - Foreign Affairs

Китайська головоломка: чому Пекін мусить балансувати між США і рф, - Foreign Affairs
287
0
Микола Воськало
Китай «балансує на дроті» у відносинах із США, але це все одно не врятує Пекін від глибокої ворожнечі з Вашингтоном та небезпеки воєнного конфлікту на Тайвані.

Про це пише Foreign Affairs.

Спецоперація росії в Україні поставила Китай стратегічно у скрутне становище. З одного боку, конфлікт завдав мільярдних збитків китайській зовнішній торгівлі, посилив напруженість у Східній Азії та поглибив політичну поляризацію всередині Китаю, розділивши людей на про- та антиросійські табори. З іншого боку, Китай звинувачує США у провокуванні росії американською підтримкою розширення НАТО та побоюється, що Вашингтон прагнутиме затягнути конфлікт в Україні, щоб зірвати просування росії. Пекін не бачить для себе жодної вигоди у приєднанні до міжнародного хору, що засуджує москву.

Незалежно від того, що Китай говорить чи робить у відповідь на рішення президента росії володимира путіна розпочати спецоперацію Україні, Вашингтон навряд чи пом'якшить свою стратегію "глибокого стримування" щодо Пекіна. Одночасно Китай не хоче налаштовувати проти себе і найбільшого та боєздатного у військовому відношенні свого сусіда – велику росію.

Тому китайські лідери досі намагалися уникнути непотрібного провокування обох сторін, утримуючись під час голосування резолюцій із засудженням росії у Генеральній Асамблеї ООН та ретельно відбираючи офіційні заяви про спецоперацію.

Ця стратегія балансування не обходиться без витрат. Відмова засудити росію в ООН загострила відносини Китаю з деякими з його сусідів і віддалила Пекін від багатьох країн, які виступили проти спецоперації росії в Україні. Китай також зазнав економічних витрат, пов'язаних з українським військовим конфліктом, який може тривати ще довгий час.

Із самого початку конфлікту західні держави звинувачували Китай у пасивній чи навіть активній підтримці військових дій росії в Україні. Але, як зазначив Цинь Ган, посол Китаю в США, у статті The Washington Post від 15 березня, Китаю було що втрачати через дії росії.

«В Україні перебувало понад 6000 китайських громадян. Китай є найбільшим торговим партнером і росії, і України, а також найбільшим імпортером сирої нафти і природного газу у світі. Конфлікт між росією та Україною не йде на користь Китаю. Якби Китай знав про кризу, що насувається, ми б зробили все можливе, щоб запобігти їй», - заявив дипломат.

Насправді негативний вплив, який український конфлікт мав на Китай, був ще більшим. Він схвилював товарні ринки і порушив зав'язані на КНР ланцюжки поставок, що призвело до збитків китайських фірм на мільярди доларів. Китайський нікелевий гігант Tsingshan Holding Group, наприклад, втратив 8 мільярдів доларів на зриві контрактів після того, як конфлікт спричинив різкий стрибок цін на нікель. Збої також призвели до великомасштабного скасування експортних замовлень у китайських компаній та зниження виробництва в китайській промисловості в цілому. За даними Національного бюро статистики, менеджерський індекс із закупівель в обробній промисловості Китаю, який відстежує економічну активність у виробничому секторі, у березні знизився на 0,7%, що набагато гірше, ніж прогнозували ринкові аналітики, і є першим місячним зниженням із серпня 2021 року. .

Спецоперація також посилила напруженість між Китаєм та деякими його сусідами. Оскільки на її фоні протистояння між Вашингтоном та Пекіном посилилося, багато країн Східної Азії прийняли стратегію хеджування ризиків, щоб витримати баланс між обома державами. Але конфлікт в Україні змусив деякі з цих країн сильніше схилятися до Сполучених Штатів.

Крім того, конфлікт створив для Вашингтона привід затвердити ще 95 мільйонів доларів військової допомоги Тайваню — третій пакет американської військової допомоги, який Тайбей отримав з того часу, як президент США Джо Байден обійняв посаду. Що ще гірше, конфлікт сильно загострив відносини між Китаєм, Сполученими Штатами та їхніми союзниками. Австралія, Канада, Японія та Великобританія заявили, що приєднаються до Сполучених Штатів та введуть вторинні санкції проти китайських компаній, які продовжують вести справи з росією у звичайному режимі.

Зрештою, події в Україні посилили політичну поляризацію всередині самого Китаю. У WeChat та інших соціальних мережах китайці об'єдналися у протиборчі табори – один за росію, інший проти. Незабаром після початку конфлікту деякі антиросійські налаштовані китайські користувачі Інтернету взялися обговорювати «несправедливість» прикордонного Айгунського договору 1858 року, за яким Китай поступився росії приблизно 600 000 квадратних кілометрів китайської території. Політична гострота цієї історичної події в минулому змушувала Пекін просто ухилятися від підтримки будь-яких дій росії у сфері територіальної експансії. Однак у нинішній ситуації Пекін вже має серйозно враховувати антиросійські настрої серед китайців.

Однак, незважаючи на певний негативний вплив російської спецоперації на Китай, Пекін не готовий прийняти підхід Вашингтона до конфлікту. З самого початку китайський уряд стверджував, що Сполучені Штати спровокували росію, розширюючи НАТО на схід. Тепер Пекін вважає, що Вашингтон навмисно здійснює ескалацію військових дій, щоб перетворити конфлікт на постійний, тим самим послаблюючи і росію, і Китай. Офіційна газета «Женьмінь жибао» опублікувала редакційну статтю, в якій стверджувалося, що «підливаючи олії у вогонь», Сполучені Штати «створюють великі перешкоди для політичного вирішення цієї кризи».

Не зумівши утримати росію від спецоперації в Україні загрозами жорстких економічних санкцій, США змістили свою мету із закінчення конфлікту на безстрокове затягування. На думку Пекіна, Вашингтон спеціально нарощує військову допомогу Україні, щоб позбавити росію дипломатичного шляху вирішення питання виведення військ.

Китай також не вважає, що пошук спільних позицій із Вашингтоном щодо спецоперації в Україні може суттєво покращити китайсько-американські відносини загалом. Навіть якби Пекін приєднався до міжнародного засудження росії, США не пом'якшили б свою політику стримування Китаю.

Будучи другою економічною державою у світі, Китай має намір відігравати важливу роль у формуванні глобальних економічних норм. Але він не має амбіцій відігравати провідну роль у питаннях глобальної безпеки, особливо у питаннях війни, через величезну військову нерівність між самим Китаєм і Сполученими Штатами. Найважливішим зовнішньополітичним завданням Китаю залишається формування мирної обстановки на міжнародній арені, сприятливої ​​економічного розвитку КНР.

Щоб звести до мінімуму свої стратегічні втрати, Китай, швидше за все, дотримуватиметься цього «серединного шляху», доки не закінчиться конфлікт в Україні. Єдине, що може змінити позицію Пекіна і підштовхнути його на бік росії, - це якщо Сполучені Штати нададуть військову підтримку проголошенню Тайванем незалежності «де-юре». В іншому випадку Пекін, швидше за все, продовжить балансувати між двома сторонами, оскільки політика жорсткого стримування Вашингтона щодо Китаю виключає для Пекіна будь-яку можливість стати на бік США в українському конфлікті.
Коментарі (0)
Додати