uk en de fr pt it

106 секунд до Берліна - як путін використовує німецький ядерний страх - Welt

106 секунд до Берліна - як путін використовує німецький ядерний страх - Welt
74
0
Російська пропаганда грає на страхах Заходу перед ядерним ударом. Експерти пояснюють, що ця стратегія дуже добре працює, особливо в Німеччині. Там кажуть, що ми забули вирішальні уроки холодної війни – і тепер повинні вчитися заново, - пише Welt.

«Погляньте на цю картину», — вигукує експерт російського державного телебачення. «З цим нічого не поробиш.» На графіку показано, як швидко російська ядерна ракета може досягти різних європейських столиць із Калінінграда. Таким чином, до Берліна 106 секунд, до Парижа 200 секунд. «Тебе цікавить Лондон? Це 202 секунди», – розповідає модератор.

Заходу не вперше погрожують ядерною війною на російському телебаченні. І реакція в Європі запрограмована – паніка. Російська стратегія, здається, набуває популярності в Німеччині, тому що уроки холодної війни в цій країні вже не так помітні, як раніше.

На самому початку війни росії проти України наприкінці лютого світ був стривожений, коли володимир путін підвищив стан бойової готовності своїх ядерних сил  На початку березня його міністр закордонних справ сергій лавров попередив про третю світову війну, яка "безсумнівно буде розгортатися з використанням ядерної зброї і буде надзвичайно руйнівною".

У четвер російські війська в Калінінграді змоделювали атаку з використанням ядерних ракет «Іскандер».


Російська військова доктрина точно визначає, чого можна досягти за допомогою таких заяв і маневрів. Відповідно, москва змушена «здійснювати стратегічне стримування провідних держав світу шляхом залякування на основі явної військової загрози, яка відкрито заявлена та доведена до відома потенційного агресора». Про це пише Генштаб російської армії у статті , опублікованій у 2005 році.

Вашингтонський аналітичний центр CNA пише в аналізі доктрини, що загроза атомної бомби є центральною частиною залякування. Повинно створюватися враження, «що країна набагато спокійніше ставиться до своїх міркувань ядерного використання, ніж насправді». Тому що під час війни, в якій опинилася росія, головна мета — переконати іноземні держави «припинити військові дії» проти москви.

На початку березня путін дав зрозуміти, що кремль розглядає підтримку України з боку Заходу як ворожий акт. Санкції проти його країни були як оголошення війни, сказав він у телевізійній промові. Наприкінці квітня, говорячи про постачання зброї із Заходу, він заявив, що той, хто створює неприйнятну для росії стратегічну загрозу, повинен знати, що відповідь буде «швидка, швидка».

Загрози, зокрема, виявлені в Німеччині. Колишній міністр закордонних справ Зігмар Габріель (СДПН) попередив у Deutschlandfunk 20 квітня, що якщо Федеративна Республіка Україна постачає танки, путін може використати це як можливість застосувати ядерну зброю. Трохи пізніше канцлер Олаф Шольц (СДПН) наслідував його приклад в інтерв'ю «Шпігелю». Своє небажання постачати Києву важке озброєння він виправдовував тим: «Я роблю все, щоб не допустити ескалації, яка призведе до третьої світової війни. Ядерної війни бути не повинно». На запитання журналістів, однак, Шольц не зміг уточнити, звідки він бере цю небезпеку.

«Холодна війна залишалася холодною, тому що обидва блоки могли знищити один одного в разі ядерної війни», – говорить Том Ніколс в інтерв’ю WELT. Він є експертом з ядерної зброї в військово-морському коледжі США в Род-Айленді. І цей баланс страху існує й сьогодні.

За словами Ніколса, старі стримуючи засоби все ще працювають. «Поки що росія переконалася, що війна обмежується лише Україною». Тим не менш, сьогодні політики та населення реагують на російські загрози набагато нервовіше, ніж під час «холодної війни». «Німецьке суспільство забуло, що була холодна війна і як НАТО в ній виграло», — каже Ніколс.

На думку експерта, спочатку треба усвідомити власний стримуючий потенціал. «Під час холодної війни ми не прокидалися щоранку в поту. Ми були поінформовані, стурбовані, але не панікували. Небезпека була абстрактна, як і сьогодні. Але ми забули, як бачити їх такими».

«Треба знову дізнатися, що існує ядерна небезпека»

Загроза можливого ядерного удару під час холодної війни була «всюдисущою», пише історик Університету Джона Хопкінса Мері Еліз Саротт в есе для The New York Times. «Але після десятиліть миру між Заходом і росією, колективне культурне усвідомлення цього значною мірою розсіялося».

Флоренс Гоуб також говорить про ефект втраченого звикання. «Протягом тривалого часу зовнішня політика Німеччини ґрунтувалася на принципі, що про насильство не може бути й мови. Росіяни допустили крах цього світогляду. Тепер ми знову повинні дізнатися, що ядерна небезпека присутня», – каже політолог з Інституту досліджень безпеки Європейського Союзу WELT.

Це ідеальна відправна точка для володимира путіна. «Коли хтось відчуває страх смерті, мозок закриває доступ до раціонального мислення», — говорить Гауб. «Російська пропаганда покликана налякати нас до смерті, тому що тоді мозок знає лише дві реакції: боротися або бігти. Зараз багато хто робить останнє».

Згідно з барометром трендів RTL, у середині квітня 55 відсотків німців все ще підтримували поставку важкого озброєння в Україну, а 33 відсотки були проти. Наприкінці місяця підтримка впала на дев’ять процентних пунктів. Згідно з опитуванням, майже дві третини німців бояться переростання війни в Україні у третю світову.

Той факт, що схвалення на поставки зброї в Україну зараз падає, «це саме те, що путін має намір зробити з цим», – каже Ніколс. Оцінка, яку також поділяє Гауб: «Зброєю є не атомна бомба, а страх перед атомною бомбою».
Коментарі (0)
Додати