Про це йдеться у розслідуванні консорціуму слідчих центрів, засобів масової інформації та журналістів «Проект з розслідування корупції та організованої злочинності» (OCCRP).
Напередодні історичного парламентського голосування Каталонії за проголошення незалежності від Іспанії в 2017 році лідер неспокійного регіону отримав шокуючу пропозицію.
Як повідомляється, таємнича «російська група» запропонувала президенту Карлесу Пучдемону гроші та 10 000 озброєних солдатів, щоб розірвати зв’язки з Мадридом.
Ця інформація з'явилася в 2020 році в іспанських ЗМІ, але з тих пір мало що було відомо про те, що саме сталося. Тепер, вперше, спільне розслідування OCCRP, El Periódico, Bellingcat, IRPI, Il Fatto Quotidiano та iStories розкриває ключові нові деталі цієї пропозиції, як і ким вона була зроблена.
Як з’ясувалося, Пучдемон зустрівся з чоловіками, які представили себе як посланники російського уряду в Casa dels Canonges, його офіційній резиденції, напередодні голосування за незалежність Каталонії.
Головним серед його співрозмовників був Микола Садовніков, якого каталонські лідери незалежності приватно назвали «посланником путіна». Колишній радянський і російський дипломат мав історію представлення кремля у чутливих конфліктних зонах і був помічений принаймні однією західною спецслужбою, яка відзначало, що він має прямий вихід на главу російської держави.
Причетність людини з досвідом Садовнікова свідчить про те, що зусилля москви розпалити розкол в Іспанії, можливо, були серйознішими, ніж вважалося раніше. Ті хто спостерігає за кремлем вже давно попереджають, що президент володимир путін переконався, що підрив європейської єдності в інтересах росії.
Кейр Джайлз, експерт з питань росії з британського аналітичного центру Chatham House, сказав, що росія має «погляд на безпеку з нульовою сумою», вважаючи, що можна багато чого обійти.
«Отже, якщо росія послаблює іншу країну, підриваючи віру населення в інституції, від’єднуючи регіони, ставлячи під сумнів її конституцію, її демократичні процеси, її правові системи, на цьому фоні російська система за замовчуванням стає сильнішою», — сказав він.
Те, що росія спробує це зробити, звернувшись до лідерів сепаратистів в Іспанії, узгоджується з минулою поведінкою, каже Луїза Шеллі, директор Центру боротьби з тероризмом, транснаціональною злочинністю та корупцією в Університеті Джорджа Мейсона у Вірджинії.
«Зв’язки між каталонцями та росіянами сягають радянських часів. До розпаду СРСР у Барселоні проводилися зустрічі на високому рівні з відомими росіянами», – говорить Шеллі.
«Тоді речі були більш тонкими, ніж створення незгоди. Але відносини росіяни будують на тривалий термін».
Але в романі були й деякі несподівані елементи. Отримані журналістами текстові повідомлення, а також інтерв’ю з присутнім на зустрічі свідчать про те, що росіяни вимагали від Каталонії сприятливого законодавства про криптовалюти в обмін на їхню підтримку.
У свою чергу росіяни пообіцяли виділити Каталонії 500 мільярдів доларів на допомогу в її спробах здобути незалежність — цифра, яка викликає недовіру. Хоча Каталонія так і не стала незалежною, чоловік, який представляв росіян, залишався на зв’язку і продовжував обіцяти кошти на підтримку зусиль сепаратистів. Більшість його обіцянок виявилася марною, хоча одного разу каталонці отримали один біткоїн, вартість якого на той час була трохи менше 10 000 доларів.
Ознайомившись із висновками журналістів, Крістофер Нерінг, викладач історії розвідки в Потсдамському університеті, сказав, що деякі з російських задумів щодо Каталонії здаються дивними.
З одного боку, за його словами, деякі з людей, з якими розмовляли каталонці, «очевидно мали зв’язок із російськими спецслужбами». З іншого боку, «нібито вимога перетворити Каталонію на «Швейцарію криптовалюти» звучить як бізнес-шахрайство».
«Поєднуючи обидві частини, схоже, що ми дивимося на приховану підтримку сепаратистського руху, що підтримується розвідкою, з компонентом шахрайства або аферизму».
Джайлз погоджуєтсья, що російські заходи щодо Каталонії виглядали як «змішана операція між політичним втручанням і прагненням до прибутку».
«Тісний зв’язок між політичною владою та організованою злочинністю… є визначальною рисою багатьох засобів сучасної росії для проекції влади», – каже він.
По телефону Садовніков рішуче заперечував, що має будь-який зв’язок з російським урядом чи будь-якими спецслужбами або пропонував що-небудь каталонцям. Він визнав, що їздив до Барселони наприкінці жовтня 2017 року і взяв на зустріч «друга», але сказав, що «насправді не знав», хто був присутній, оскільки не розмовляє іспанською.
«Я просто сидів і чекав, поки він закінчить», — сказав він про зустріч. «А потім щоб він відвіз мене до моря».
Відповідаючи на запитання, чи може він ідентифікувати Пучдемона за фотографією, Садовніков сказав, що сумнівається — він тяжко хворів на COVID-19, і його життя вже не те. «У 2020 році я практично помер і народився заново», — сказав він.
Пучдемон не відповів на прохання прокоментувати цю історію. Його близький соратник Віктор Тераделлас, який також був на зустрічі, підтвердив, що зустріч відбулася і що в ній брав участь чоловік на ім’я Микола, якого журналісти пізніше ідентифікували як Садовнікова.
Тераделлас та інше джерело, яке спілкувалося з журналістами, зустрічалися з Садовниковим у той період, хоча їм вдалося згадати лише ім’я Микола.
Текстові повідомлення між Тераделласом та іншими сторонниками незалежності підтвердили, що зустріч відбулася. Вони також дали прізвище Миколи: Садовников.
Незалежне підтвердження його особи було отримано з польотних записів. У повідомленні, надісланому Пучдемону 26 жовтня, Терраделлас написав: «Посланник путіна прибуває о 5». Польотні записи показують, що Микола Садовніков прибув до Барселони о 15:44. того дня рейсом 2514 Аерофлоту з Москви.
Журналісти отримали доступ до російських водійських прав на ім’я Миколи Миколайовича Садовнікова, дата народження якого збігається з датою народження чоловіка, який прибув цим рейсом.
В якості останнього підтвердження вони показали права особі, пов’язаній з каталонськими активістами, які зустріли Садовнікова в Барселоні. Ця особа підтвердила, що на фотографії зображений чоловік, якого вони зустріли.
«Паралельна дипломатія»
Той факт, що російська пропозиція Пучдемону була зроблена та відхилена, був оприлюднений у 2020 році іспанським суддею, який розслідував переведення державних коштів на рух за незалежність. Суддя посилався на повідомлення, отримані поліцією з телефону близького соратника Пучдемона Віктора Тераделласа, але не надав додаткової інформації.
Коли ця новина з’явилася, деякі іспанські видання розцінили її як ймовірне шахрайство. Посольство росії в Мадриді навіть висміяло це в Twitter, саркастично припустивши, що кількість пропонованих солдатів насправді в сто разів більша.
Але нова інформація, отримана журналістами — із текстових повідомлень, інтерв’ю з обізнаними сторонами, звітів розвідки та судових записів — містить багато додаткових деталей. Журналістам вдалося встановити, що пропозиція була на зустрічі з Миколою Садовниковим, а присутній підтвердив, що її зробив сам Садовников.
Незважаючи на те, що багато що про походження Садовнікова залишається оповитою таємницею, є багато припущень, що він більше, ніж безсовісний фрілансер.
64-річний чоловік, схоже, має значний досвід у дипломатії. Дипломатичні джерела в Італії повідомляли журналістам, що він служив радянським дипломатом у Римі між 1984 і 1987 роками та заступником консула в Мілані з 1991 до 1995 року, спочатку в Радянському Союзі, а потім у росії. Відповідно до записів МЗС росії, особа на ім’я Микола Миколайович Садовніков була ідентифікована як співробітник принаймні до 2010 року. У порядку денному конференції від 2007 року він визначений радником департаменту планування політики міністерства.
До 2012 року він з'явився на радарах принаймні одного західного розвідувального агентства. Журналісти змогли переглянути звіт розвідки того року, в якому він стверджував, що має прямі зв’язки з володимиром путіним.
У звіті Садовніков описується як «російський актор паралельної дипломатії в Сирії та Ірані». Хоча він діяв під парасолькою МЗС, «він підзвітний лише главі держави, з яким претендує на певну близькість».
Згідно з повідомленням, Садовніков «бере участь у сирійському, іранському, лівійському досьє і в цілому у двосторонніх відносинах з країнами Перської затоки». Його метою, зазначається, було «сприяти зближенню інтересів між росією та Іраном, щоб особливо зменшити американський вплив у регіоні».
У ньому згадується поїздка до Ірану в квітні 2012 року і наступного місяця в Об’єднані Арабські Емірати, де Садовніков супроводжував міністра закордонних справ сергія лаврова і брав участь у зустрічах щодо видобутку нафти.
У звіті сказано, що є «достовірна гіпотеза» про те, що Садовніков був агентом російської розвідки, але це не може бути з певністю підтверджено.
Але з 2012 року Садовніков викликав менший інтерес. За словами одного з джерел у розвідці, він не вважався «досьє», яке потребує ретельного вивчення.
Наприкінці 2010-х він переїхав до іншого регіону — принаймні, за словами П’єрджорджіо Бассі, італійського лобіста, який виступав гарантом візи, яку Садовников просив у січні 2016 року.
Коли журналісти дійшли до Бассі, він сказав, що у 2016 та 2017 роках Садовніков працював радником із стратегічної зовнішньої політики міністра закордонних справ росії сергія лаврова і що він спеціалізується на каталонському питанні.
Дивна зустріч
Зустріч Садовнікова з каталонцями відбулася в офіційній резиденції Пучдемона ввечері 26 жовтня 2017 року. Наступного дня парламент Каталоні проголосував за незалежність, а Пучдемон був зайнятий переговорами як з іспанським урядом в Мадриді, так і зі своїми колегами-каталонцями.
Але він знайшов час і для пам’ятного російського побачення.
Садовникова супроводжували ще двоє: ще один росіянин та іспанець, які виконували обов'язки перекладача. Під час зустрічі, підтвердив Терраделлас, Садовніков запропонував Пучдемону 10 000 російських солдатів, якщо Каталонія стане незалежною.
Садовніков також пообіцяв уряду незалежної Каталонії приголомшливу суму в 500 мільярдів доларів, згідно з текстовими повідомленнями та фотографіями, отриманими журналістами. Сума видається малоймовірною, оскільки у 2017 році вся російська держава отримала близько 219 мільярдів доларів.
Натомість у російської делегації було єдине прохання — щоб незалежна Каталонія ухвалила закон, сприятливий для криптовалюти. Вони хотіли, щоб це був фінансовий центр на рівні зі Швейцарією, але з цифровими грошима.
Зустріч завершилася без твердих зобов’язань, і каталонці, здавалося, були спантеличені тим, з ким вони мають справу.
У повідомленнях колегам Терраделлас називав Садовникова «Миколою таємничим» і навіть казав про імовірність зв’язків із злочинним світом.
«Я вже думаю, що вони - мафія», — написав він на наступний день після зустрічі. «Хоча де різниця між мафією та політичною владою?»
Тим не менш, Пучдемон сказав Тераделласу залишатися на зв’язку з росіянами.
Наступного дня каталонський парламент проголосив незалежність. Швидко стало очевидно, що їхні зусилля були невдалими; Каталонія не була визнана незалежною ні росією, ні будь-якою іншою великою державою. Деякі лідери сепаратистів були заарештовані та засуджені до в'язниці за заколот і нецільове використання державних коштів, а інші, включаючи Пучдемона, втекли з країни.
Проте їхні стосунки з росіянами збереглися.
«Я встану на коліна»
Ключовою фігурою в їхній комунікації був Жорді Сарда Бонвеі, іспанець, який, за словами джерел, виконував роль перекладача Садовнікова під час зустрічі росіянина з Пучдемоном.
Сарда — загадкова фігура зі своїм картатим фоном. У 2012 році він представився в Україні як представник іспанської газової компанії та підписав угоду з Владиславом Каськівим, тодішнім головою державного інвестиційного агентства України, на будівництво терміналу скрапленого газу на узбережжі Чорного моря. Але компанія Gas Natural заперечила будь-яку причетність і сказала, що Сарда ніколи не був їхнім представником. Цей узгоджений термінал так і не був побудований. У розслідуванні цієї справи Reuters згадала Сарда як інструктора з лиж, який став бізнесменом.
Тепер, через роки, Сарда, здавалося, переключився на росію. Після супроводу Садовнікова на зустрічі з Пучдемоном він підтримував зв’язок із соратником Пучдемона Віктором Тераделласом, продовжуючи обмінюватися з ним текстовими повідомленнями протягом багатьох місяців. (Сарда відмовився коментувати цю історію)
Майже 200 сторінок цих повідомлень, витягнутих з телефону Терраделласа іспанською поліцією в рамках більш широкого розслідування вилучення державних грошей, були отримані журналістами.
У своїх тривалих розмовах з Тераделласом Сарда неодноразово згадує Садовникова, натякаючи, що він є важливою особою, яка приймає рішення в колах путіна. Він також зображує себе як впливового гравця зі зв’язками високого рівня, хоча мало що з того, що він обіцяє, здається, коли-небудь втілиться в життя.
В одному обміні Терраделлас терміново просить Сарда вчинити невідомі дії: «Давай, Жорді, стукай по столу і зроби це сьогодні, будь ласка! Якщо хочеш, я встану на коліна».
У відповідь Сарда, здається, натякає на великі плани: «Доброго ранку, я вам дещо розповім пізніше», «Ми вдаримо об стіл і розіб'ємо його на дві частини».
Коли Терраделлас висловлює сумніви, Сарда каже йому не хвилюватися: «Так, але без потрібних людей всередині [Каталонії] ми потрапимо в пастку. Ми повинні бути на місці і з нашими людьми, тому що якщо ні, з цими боягузами ми не зможемо зробити те, що потрібно зробити, і Іспанія буде тягнути нас за собою».
У якийсь момент, посилаючись на відфотошоплене зображення путіна верхи на ведмеді, яке йому надіслав Терраделлас, Сарда обіцяє, що російський лідер зустрінеться з втікачем Пучдемоном, якого він називає, використовуючи прізвисько «дитина»: «Я маю важливу інформацію для дитини». «Зустріч з тим, хто зверху на ведмеді (чиновник) перед виборами».
Невідомо, чи відбулася така зустріч. Але через кілька тижнів Терраделлас каже Сарда, що його підтримка надзвичайно важлива: «Вчора я сказав [моїй дружині] Юдіт. Якби я знав вас 10 чи 20 років тому, ми були б республікою». Сарда відповів: «Тоді у мене не було тієї позиції, яку я маю сьогодні, все буває, коли має статися!»
Пізніше Терраделлас висловлює заздрість до зв’язків Сарди з могутніми росіянами: «Зрозуміло, що ви працюєте на могутню державу. Мені подобається, коли ти так говориш, це різниця між бути великими і мати державу, чи бути малою нацією без держави. Я завжди хотів мати можливість говорити, як ти. Я завжди думав, що якби я коли-небудь командував, якби була держава, я б так говорив».
Протягом цих місяців, як свідчать повідомлення, Сарда неодноразово бовтався з обіцянкою грошей перед Терраделласом.
Повідомлення від 10 березня 2018 року показують, як двоє чоловіків обговорюють потенційну передачу 56 біткойнів, вартість яких на той момент була б трохи менше 525 000 доларів. Але коли репортери простежили цифровий гаманець, яким Terradellas поділився із Сарда, вони виявили, що він отримав лише один біткойн.
Терраделлас неодноразово просив повідомити про додаткові кошти, які були обіцяні Каталонії: «Скажіть, будь ласка, коли», — написав він, запитуючи, чи не зробив він щось, щоб образити Сарда, і навіть пропонуючи йому сигари. Але більше ніж одна зустріч у Каталонії, здавалося, зірвалася, і Сарда просто не з’явився.
Одного разу Сарда надіслав йому фотографію валізи, наповненої євро, можливо, намагаючись переконати каталонця, що дійсно пропонуються великі суми грошей.
Через кілька днів, як показують повідомлення, Сарда і Терраделлас нарешті зустрілися в квартирі в Барселоні. Через кілька годин Сарда надіслав Терраделласу фотографію, можливо, щойно зроблену під час їхньої зустрічі, на якій видно, що Терраделлас тримає, схоже, депозитний сертифікат у Union Bank of Switzerland вартістю вражаючих 500 мільярдів доларів.
Точна мета зустрічі не зрозуміла з повідомлень, але, можливо, Терраделлас мав намір показати фотографію Пучдемону чи іншим каталонським лідерам, доводячи, що російська сторона мала доступ до величезних сум грошей, які вони обіцяли.
Фотографію витягли з логів текстових повідомлень журналісти. Троє спеціалістів, які перевіряли нібито сертифікат, сказали, що він виглядає як очевидна підробка, відзначивши погану якість друку, а також орфографічні та граматичні помилки.
«Документ стовідсотково нікчемний», — сказав Даніель Телесклаф, колишній керівник Управління звітності про відмивання грошей при уряді Швейцарії. «Такі підробки часто використовуються у шахрайствах, коли люди хочуть показати, що вони контролюють такі активи. А підробка ця зроблена дуже незграбно».
Коли журналісти звернулися по коментар і запитали про його стосунки з Сардою, Садовніков описав його просто як «друга» і сказав, що його відвідування стало причиною того, що він приїхав до Каталонії.
На питання про гроші Садовніков відповів: «Ви знаєте, що таке 500 мільярдів доларів? Це практично бюджет російської держави. І хтось збирається віддати бюджет російської держави Каталонії? Ну, знаєте, це навіть не абсурд, це просто, знаєте, божевілля».
На Червоній площі
Шукаючи ім’я Садовнікова в корпоративних записах, журналісти натрапили на кілька фірм у росії. Неясно, чи вели ці компанії коли-небудь реальний бізнес, але вони, схоже, пов’язують його з російським урядом та італійськими банкірами, звинуваченими в шахрайстві.
У росії Садовніков був акціонером чотирьох компаній, зареєстрованих у 2004 та 2005 роках, які мали незвичайне місце реєстрації: Червона площа, 5. Це адреса в центрі москви серед історичного комплексу будівель, що тоді належали міністерству оборони.
Значення зв’язку, якщо він є, неясно. Компанії були вилучені з реєстру у різні моменти між 2011 та 2017 роками.
В одній з компаній Onava Energy його співакціонерами були Оттавіо А. Анготті та Антоніо Маріо Анготті. Схоже, це ті самі італійські банкіри батько й син, чиї імена з’являлися на сторінках американських газет у 1990-х роках після того, як їх притягнули до відповідальності за їхню роль у краху банківських установ.
Старший Анготті втік із США після того, як у 1993 році його доставили до онкологічної клініки перед винесенням вироку та зник, лише щоб через три роки бути заарештованим у Гонконзі. Він помер у 2009 році.
У 1995 році його син Антоніо був засуджений до 41 місяця в'язниці за відмивання грошей і шахрайство. Шість років потому, працюючи під псевдонімом Тоні Массей, він втік з Естонії, де був частиною групи, яка сфабрикувала діяльність фінансового спонсора, щоб виграти великий контракт на приватизацію залізниці. Сьогодні на LinkedIn зазначено, що він працює в енергетичному бізнесі Гонконгу. На запити про коментар він не відповів.
Як і чому Анготті зв’язалися з Садовниковим, залишається загадкою. Садовніков заперечує, що коли-небудь володів будь-якими компаніями, хоча згадав, що колись хтось відкривав фірми шахрайським шляхом, використовуючи його ім’я.
Він також категорично заперечив, що коли-небудь працював на російську державу. І він повторив свою історію про те, що був просто ще одним туристом, якого запросили до Барселони заради тапас та відпочинку.
«Моєю метою було просто бути біля моря, купатися, засмагати», — сказав він. «І це в принципі все. Це була мета моєї подорожі».
