Про це повідомляє la Repubblica.
Він передбачає чотири етапи, які мають проходити під наглядом Міжнародної групи сприяння (МГС): припинення вогню, можливий нейтралітет України, територіальні питання – зокрема Крим і Донбас – і новий пакт європейської та міжнародної безпеки. На кожному окремому етапі лояльність сторін до зобов’язань, взятих на себе, буде перевірятися, щоб можна було перейти до наступного кроку.
Усе випливає з політичної волі створити умови для припинення вогню. «Якщо правда, що війна – це провал дипломатії, – пояснював Ді Майо під час підготовки документу, – то також правда, що саме дипломатія може покласти край війнам. Рано чи пізно вони всі закінчуються, і ми повинні мати плани на післявоєнний період». Підхід, який відповідає філософії МЗС Італії, узагальненій Ді Майо за останні кілька годин: санкції, підтримка української самооборони, фінансова та гуманітарна допомога в Києві. Але також і зобов’язання будувати мир.
Отже, ось деталі дипломатичної пропозиції, яку вчора міністр представив Гутеррешу під час місії в штаб-квартирі ООН і на яку «очікували дипломати зовнішньополітичних відомств країн «великої сімки» та «п'ятірки» (США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії).
Перший крок – це припинення вогню, про яке потрібно домовитися поки ідуть бойові дії. Це фундаментальний елемент, тому що нереально уявити, що перемир'я реалізується саме по собі. За італійською пропозицією припинення вогню має супроводжуватися механізмами нагляду та демілітаризацією лінії фронту, щоб обговорити відкриті питання та підготувати ґрунт для остаточного припинення бойових дій. Це найскладніший крок, враховуючи ситуацію на місцях. Якщо це зробити, це відкриє значний простір для миру.
Наступний крок – другий – обертається навколо багатосторонніх переговорів щодо майбутнього міжнародного статусу України. І, зокрема, про можливу умову нейтралітету Києва, забезпеченого міжнародною політичною «гарантією». Форумом для обговорення цього нейтралітету стала б мирна конференція. Для захисту українців умовою є повна сумісність цього статусу з наміром країни стати членом ЄС. Це — вирішальний аспект, враховуючи те, що членство тягне за собою зобов’язання та положення, які мають базуватися на винятковому характері вступу.
Третій момент, «найгарячіший» з дипломатичної точки зору, стосується визначення двосторонньої угоди між Росією та Україною з територіальних питань, знову ж таки після міжнародного посередництва. Центральними є, очевидно, Крим і Донбас. У пакті, передбачається в плані, мають бути вирішені суперечки щодо міжнародно визнаних кордонів, суверенітету, територіального контролю, законодавчих та конституційних положень цих територій, політичних заходів самоврядування. Включно з мовними та культурними правами, вільним рухом людей, товарів, капіталів і послуг, збереженням історичної спадщини та певними положеннями про перегляд через певний час.
Пропонуються певні рамки: практично повна автономія спірних територій та автономне управління безпекою. Але посилання на міжнародно визнані кордони говорить про намір не ставити під сумнів суверенітет Києва над усією територією.
Нарешті четвертий етап. Пропонується нова багатостороння угода про мир і безпеку в Європі в контексті ОБСЄ та політики сусідства Європейського Союзу. Фактично, реорганізація міжнародних балансів, починаючи з відносин між Європейським Союзом і москвою. У рамках цього перелічено ряд пріоритетів, які необхідно визначити: стратегічна стабільність, роззброєння та контроль над озброєннями, запобігання конфліктам та заходи зміцнення довіри. Крім того, предметом посередництва є визначення дуже делікатного післявоєнного аспекту: виведення російських військ з окупованих територій. Мета полягає в тому, щоб принаймні повернути їх до статус-кво до 24 лютого 2022 року, дати вторгнення на замовлення путіна. Це положення може бути прогресивним, як і можливе умовне, часткове, поступове, пропорційне скасування санкцій проти росії.
Щоб керувати цим гігантським обсягом дипломатичних зобов’язань, створюється Міжнародна група сприяння. Італія пропонує, щоб країни та міжнародні організації, зокрема ООН та ЄС, були її частиною. Повний перелік столиць, які будуть залучені, не визначено, оскільки ідея полягає в тому, щоб зробити пропозицію, до якої можна внести зміни. Але почнемо з держав, які кілька тижнів тому вважалися «придатними» для цієї мети: Франція, Німеччина, Італія, Туреччина, США, Китай, Канада, Велика Британія, Польща, Ізраїль. «МГС, — написано в одному з уривків документа, представленого Ді Майо в Нью-Йорку, — сприятиме моніторинговій діяльності, розгортанню миротворців та створенню місій спостерігачів, щоб забезпечити виконання різних досягнутих домовленостей сторонами за міжнародної допомоги та підтримки». Серед інших завдань цього контактного підрозділу є багатостороння координація допомоги та підтримки реконструкції через «конференцію донорів».
Мета Риму, пояснив Ді Майо Гутеррешу, полягає в тому, щоб знайти «справедливе, рівноправне рішення, узгоджене між сторонами, засноване на незалежності та територіальній цілісності України». І це тому, що «одним із недоліків спроб, зроблених досі, є те, що вони були хоча і важливими, але ізольованими ініціативами». Краще скоординовано мобілізувати кількох «міжнародних партнерів». Побачимо, наскільки італійська буде життєздатною. Звісно, це слугує для позиціонування Риму в дипломатичній грі. «Італія, — резюмує міністр, — домагається мирного рішення, і ЄС повинен відігравати провідну роль. Драгі чітко сказав про це: ми хочемо, щоб ЄС був головним героєм».
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
