Про це пише Bloomberg.
Ознаки напруження поширюються по всій економіці: від закритих магазинів іноземних брендів, які вийшли з російського ринку, до різкого падіння продажів автомобілів, заявок на іпотеку та багатьох зборів податків. Хоча вони не скажуть про це публічно, чиновники Мінфіну передбачили найбільше економічне скорочення за покоління в цьому році, оскільки санкції знищують притік ключових компонентів, технологій та капіталу.
Хоча цього сповільненого шоку все ще може бути недостатньо, щоб змусити путіна змінити курс щодо України, економічний тиск на кремль, як очікується, різко зросте пізніше цього року, особливо через плани Європейського Союзу запровадити ембарго на російську нафту.
«Санкції самі по собі не зупинять війну путіна, але санкції в поєднанні з військовим тиском ставлять його в скрутне становище», – сказав Деніел Фрід, колишній високопоставлений чиновник Держдепартаменту США.
росія вступає в найглибшу і найдовшу рецесію за останні десятиліття
Поки що саме постійний потік зброї та іншої допомоги Києву мав найбільш вирішальний вплив у допомозі Україні відбити російські атаки. Кремлівські чиновники приватно визнають, що не очікували, що США та їх союзники так швидко запропонують Україні таку широку підтримку.
Ці люди кажуть, що путіна не хвилює економічна ціна, оскільки він веде те, що він вважає екзистенційною боротьбою за геополітичне виживання росії з США та їхніми союзниками.
«Економіка перестала бути для нього джерелом легітимності», – сказав Сергій Гур’єв, російський економіст із Парижа, який виступає за посилення санкцій. «Щоб змусити його думати про економіку, вам доведеться ввести нафтогазове ембарго».
Це складна справа, особливо враховуючи залежність Європи від російського палива, але обмеження на нафту активно обговорюються.
«Усі ми поділяємо мету зменшити доходи, завдяки яким росія може купувати товари та послуги, щоб допомогти своїй економіці та зберегти можливість вести війну», – заявила міністр фінансів США Джанет Єллен у середу перед зустріччю міністрів фінансів Великої сімки. «Ми робимо багато речей, які ефективно зменшують їхній доступ до необхідних товарів і послуг».
росія зуміла обмежити початкові наслідки від війни, подолавши фінансову кризу, піднявши відсоткові ставки та ввівши суворі обмеження на вивезення грошей з країни після того, як США та їхні союзники наклали санкції на центральний банк і його запаси в розмірі 600 мільярдів доларів, за рахунок яких могли фінансуватися військові дії.
Але хоча путін хвалиться, що росія «впевнено справляється» з наслідками санкцій, рекламуючи зміцнення рубля після різкого падіння невдовзі після вторгнення, його власні чиновники не такі оптимістичні.
У звіті центрального банку від 11 травня говориться, що зростання рубля насправді є відображенням впливу санкцій, а не навпаки.
Обмеження в поєднанні з тим, що іноземні компанії припинили бізнес з росією, спричинили скорочення імпорту, повідомляє банк. В результаті попит на іноземну валюту майже вщух на ринку, де контроль за капіталом забороняє іншим потенційним покупцям брати участь.
Опитування, опубліковане цього тижня Банком «Відкриття», показало, що 58% росіян заявили, що помітили дефіцит продуктів у магазинах з початку війни, а третина заявила, що запасаються. Інше опитування, проведене незалежним «Левада-центром», показало, що 85% опитаних заявили, що зараз поганий час для великих покупок або кредитів, що є найвищим рівнем за більш ніж десятиліття.
«Зворотна індустріалізація» - термін, який економісти центрального банку використали в нещодавній доповіді про те, з чим стикається росія. Давно забуті явища, як-от човникова торгівля – бізнес 1990-х років, коли росіяни великими групами літали в такі місця, як Китай та Туреччина, щоб привезти величезні мішки з одягом та іншими споживчими товарами, щоб продати, – ймовірно, повернеться, вважають вони.
Обмеження на імпорт «наче отрута повільної дії», – говорить Тетяна Орлова, економіст Oxford Economics. «З часом ці санкції призведуть до вилучення багатьох елементів обладнання, деталі якого неможливо буде замінити».
росія припинила публікувати більшу частину детальних даних про торговельні потоки, які б свідчили про вплив обмежень. Але за даними Capital Economics, дані найбільших торгових партнерів росії показують, що імпорт в березні впав на 45%.
За даними Інституту міжнародних фінансів, ембарго на російську нафту, яке зараз обговорюється в ЄС, обійдеться росії в 155 мільярдів доларів протягом наступних трьох років.
Автомобільна промисловість обережно дивиться на те, що може статися. Сектор, який в минулому демонстрував зусилля путіна залучити іноземні компанії та диверсифікуватися від нафти та газу, майже зупинився після початку війни, оскільки іноземні гіганти закрили заводи та припинили постачання життєво важливих компонентів.
Продажі автомобілів у квітні впали майже на 80%, що є найбільшим падінням за всю історію. Навіть китайські компанії, на які росія сподівалася, щоб заповнити прогалину, коли європейські та американські виробники пішли, повідомили про зниження обсягів.
У відповідь кремль націоналізував деякі заводи та пообіцяв відродити бренди радянських часів. Окрім зняття обмежень на «сірий ринок», несанкціоновані поставки, чиновники не вказують, звідки будуть надходити запчастини.
Фінансова криза
Наразі росії вдалося уникнути повторення вибуху, який спостерігався наприкінці 2014 року після попередніх хвиль санкцій, пов’язаних з Україною, у поєднанні з обвалом цін на нафту, що спричинило падіння рубля та викликало хвилю банкрутства банків.
Цього разу «центральний банк закрив усі зовнішні канали» за допомогою контролю над капіталом, що разом із рішенням Visa і Mastercard припинити використання росіянами своїх карток за кордоном, за словами колишнього високопосадовця центрального банку та міністерства фінансів Олега В’югіна, зупинило відтік капіталу.
«Зараз все тримається завдяки експорту енергоносіїв», – сказав він. «Якщо тут будуть введені серйозні обмеження, то ми побачимо ефект фінансових санкцій».
Скорочення бюджету
Будь-які сподівання США та їхніх союзників на те, що санкції позбавлять кремль готівки, необхідної для фінансування війни, поки що не справдилися. Надходження до бюджету цього року наближаються до рекордного рівня завдяки високим цінам на енергоносії, а Міжнародний валютний фонд прогнозує лише незначний дефіцит у найближчі кілька років. Скільки кремль витрачає на війну, засекречено, що ускладнює оцінку її впливу.
На думку економістів, більш глибока економічна криза, яка вимагатиме значно більших витрат на виплати безробітнім та інші дотації, може напружити ресурси кремля, але не в короткостроковій перспективі.
«Росіяни почнуть відчувати зубожіння, коли вони почнуть втрачати роботу», – говорить пані Орлова з Оксфорда, попередивши, що в міру того, як Європа рухається до ліквідації поставок російських енергоносіїв, обсяги експорту, а отже, і надходження до бюджету також, ймовірно, впадуть протягом наступних кількох років.
Сповільнений ріст
Офіційний прогноз Центробанку очікує, що в цьому році економіка росії скоротиться на 8-10%, а в четвертому кварталі – на 16,5%. Він попередив, що санкції та ізоляція знизять потенціал зростання країни, а також її реальні результати.
Наскільки глибоким і тривалим буде це гальмування, залежить від здатності кремля знайти альтернативних постачальників для мільйонів речей, які він більше не може купувати в США та їхніх союзників. Чіпи та інші високотехнологічні товари буде особливо важко замінити, кажуть чиновники та економісти.
Цього тижня Мінекономіки попередило, що рецесія пошириться на наступний рік, це вперше, коли росія говорить про скорочення на фоні високих експортних цін на її сировину, повідомляє ТАСС.
Поки що уряд чинив опір закликам прихильників жорсткої лінії до радикальної націоналізації заводів, які раніше належали іноземним державам, сподіваючись зберегти певну конкуренцію та уникнути легендарної стагнації радянської епохи.
Плани Європи відмовитися від поставок російських енергоносіїв означають, що москві доведеться витратити мільярди на нову інфраструктуру, щоб перенаправляти постачання клієнтам в Азії.
Проте, чи буде цього тиску достатньо, щоб підірвати рішучість путіна, залишається питанням.
«Ми бачили приклади інших країн, таких як Іран та Венесуела, де навіть тривале застосування дуже жорстких санкцій суттєво не змінило прийняття рішень», – говорить Оксана Антоненко, директор Control Risks у Лондоні. «Це дуже добре розуміють на Заході».
