Своє занепокоєння з цього приводу висловив міністр збройних сил Великобританії Джеймс Хеппі, який сказав радіостанції LBC: «Я думаю, що в цій війні вже було достатньо звірств. Я не бачив страти або будь-якого іншого знущання над військовополоненими, але я боюся, що це є прелюдія до початку. Я просто вважаю, що ми маємо чітко сказати, що таке звірство Захід повністю засуджує. Військовополонені мають статус, закріплений у Женевській конвенції».
Серед тих, хто закликав притягнути до відповідальності бійців, які покидали розгалужений металургійний завод «Азовсталь» у Маріуполі, є проросійський лідер донецьких сепаратистів Денис Пушилін, який у середу заявив, що їхню долю вирішуватиме суд.
Женевські конвенції включають чотири договори та три протоколи, що встановлюють міжнародно-правові стандарти гуманітарного поводження під час воєн. Єдиний термін Женевська конвенція зазвичай відноситься до угод, укладених у 1949 році після Другої світової війни.
Конвенція 1949 року говорить, що військовополонені не повинні переслідуватися за безпосередню участь у бойових діях. У них чітко вказується, що затримання після захоплення має розглядатися не як форма покарання, а як засіб запобігання подальшій участі в конфлікті.
Єдиним допустимим винятком є те, що держава, яка тримає під вартою, може переслідувати в’язнів за можливі військові злочини. Одним із заявлених виправдань росією загарбницької війни проти України було те, що члени полку «Азов» у Маріуполі несуть відповідальність за військові злочини.
На початку битви за портове місто речник російської оборони генерал-майор Ігор Конашенков стверджував: «Це ці нацисти батальйону «Азов» вісім років знищували мирне населення Донецької та Луганської республік свідомо та з винятковою жорстокістю».
Стурбованість потенційною долею деяких українських військових виникла після погроз російських офіційних осіб вважати їх «терористами», а не комбатантами.
Хоча прес-секретар володимира путіна дмитро пєсков пообіцяв, що з бійцями, які здалися, поводитимуться «відповідно до міжнародних стандартів», це твердження одразу було спростовано заявами інших російських чиновників.
«Нацистських злочинців не треба обмінювати», – сказав у вівторок голова держдуми в’ячеслав володін, маючи на увазі пропозиції України щодо обміну полоненими. «Наша країна по-людськи ставиться до тих, хто здався чи потрапив у полон. Але щодо нацистів наша позиція має бути незмінною: це військові злочинці, і ми повинні зробити все, щоб вони постали перед судом».
Міністерство юстиції росії у вівторок звернулося до Верховного суду з проханням визнати полк «Азов» терористичною організацією, що, можливо, створює ще одну перешкоду для потенційного обміну.
«Азов» був ключовою частиною російського пропагандистського наративу про війну в Україні, яка спочатку була розпочата з передбачуваною метою «денацифікації». Він був сформований у 2014 році як добровольче ополчення для боротьби з підтримуваними росією силами на сході України, і багато з його початкових членів мали ультраправі екстремістські погляди. Відтоді підрозділ був інтегрований в Українську національну гвардію, а його командири кажуть, що він відійшов від своїх ультраправих витоків.
