Про це пише CNBC.
G-7 попередила, що вторгнення росії призвело до «одної з найтяжчих продовольчих та енергетичних криз в новітній історії», що загрожує найуразливішим у світі.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що напад кремля на Україну, ймовірно, матиме серйозні наслідки для глобального потепління, зокрема, оскільки багато країн звертаються до вугілля або імпорту скрапленого газу як альтернативного джерела російської енергії.
Гутерріш назвав цей недалекоглядний порив до викопного палива «божевіллям» і попередив, що «залежність людства від викопного палива є взаємним гарантованим знищенням».
Через шість місяців після завершення COP26, коли учасники переговорів покинули Великобританію з відчуттям поступового прогресу, глобальна енергетична картина різко змінилася.
Коротше кажучи, вторгнення росії залишило запланований енергетичний перехід на роздоріжжі. Результатом, який бачать політики, є те, що відхід від викопного палива є життєво важливим, щоб уникнути катастрофічного кліматичного сценарію.
Енергетична безпека проти енергетичного переходу
Вторгнення путіна в Україну повернуло питання енергетичної безпеки на перше місце в політичному порядку денному. Справді, одна з найгостріших проблем, які стоять перед європейськими лідерами сьогодні, полягає в тому, як розірвати їхню залежність від російської енергетики і прискорити боротьбу з кліматичною кризою.
Однак ускладнює цю проблему той факт, що багато європейських країн гостро залежать від російської нафти та газу.
У розмові з CNBC з Києва провідний український кліматолог Світлана Краковська пояснила, що виживання, а не енергетична безпека, зараз є головним пріоритетом для людей в Україні.
«Зі свого боку, оскільки я все ще тут, в Україні, і я все бачу тут із самого початку, я б сказала, що наша перша безпека – це безпека життя», – сказала Краковська.
«Чим більше ми продовжуємо залежати від викопного палива і чим більше ми відкладаємо дії щодо клімату, тим менше ми в безпеці», – додає вона.
Спалювання викопного палива, такого як вугілля, нафта та газ, є головною рушійною силою кліматичної кризи, і дослідники неодноразово наголошували, що обмеження глобального нагрівання до 1,5 градуса Цельсія незабаром буде недосяжним без негайного та глибокого скорочення викидів у всіх секторах.
Цей температурний ліміт визнається важливою глобальною метою, оскільки за межами цього рівня, так звані переломні точки стають більш вірогідними. Переломні точки — це пороги, при яких невеликі зміни можуть призвести до різких зрушень у всій системі життєзабезпечення Землі.
Уряди світу погодилися в Паризькій кліматичній угоді 2015 року обмежити глобальне опалення значно нижче 2 градусів за Цельсієм і продовжувати зусилля, щоб обмежити підвищення температури до 1,5 градуса за Цельсієм. Щодо останнього, Міжнародне енергетичне агентство попередило, що в такому разі нові нафтогазові проекти неможливі.
Краковська, яка очолює лабораторію прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, зазначила, що поки це важко. Якщо оцінити вплив російського вторгнення на клімат, то вже були явні приклади руйнування навколишнього середовища.
Наприклад, Краковська сказала, що з певним занепокоєнням спостерігала за великими лісовими пожежами, які безконтрольно горять у Сибіру, зазначивши, що російські військові частини, які зазвичай боролися з цими пожежами, були передислоковані на український фронт.
Пожежі в Сибіру минулого місяця були більш ніж вдвічі більшими, ніж за аналогічний період 2021 року, повідомила екологічна група Greenpeace CNBC з посиланням на супутникові дані. У той час, що стає щорічним явищем кліматичного розладу, спалювання дерев у Сибіру відкриває екстремальне забруднення вуглецю, а також тане багату метаном вічна мерзлота.
«Ця війна насправді спричиняє так багато руйнівних наслідків і лише посилює клімачну кризу», – сказала Краковська. Вона повторила заклик українського уряду до ЄС припинити фінансування російського вторгнення, наклавши негайну заборону на імпорт російської нафти та газу.
Для деяких вторгнення росії в Україну та пов’язану з цим енергетична криза слід розглядати як передвістя того, як країни думають про використання нафти.
«Ми можемо реагувати набагато швидше на стороні попиту, ніж на стороні пропозиції — і ми недостатньо чуємо про це», — каже Майкл Лазарус, директор американського офісу Стокгольмського інституту навколишнього середовища, некомерційної дослідницької фірми.
Наприкінці березня Міжнародне енергетичне агентство опублікувало план із 10 пунктів щодо зниження попиту на нафту, рекомендуючи зниження швидкості на автомагістралях щонайменше на 10 кілометрів на годину, а також роботу з дому три дні на тиждень, коли це можливо і вільні від автомобілів вихідні у містах.
Енергетичне агентство заявило, що такі заходи допоможуть зменшити ціновий біль, який відчувають світові споживачі, а також економічну шкоду, скоротять надходження від вуглеводнів росії та допоможуть стабілізувати попит на нафту.
«Незважаючи на те, що деякі зусилля є складними в поведінці чи культурі, будь то зміна обмежень швидкості чи зміна температури в наших будинках, такі речі можуть статися, і те, що ми бачили, — це рух громадської підтримки», — сказав Лазарус.
«Люди хочуть зробити свій внесок, і це зменшує витрати та вразливість для домогосподарств, щоб інвестувати в енергоефективність та збереження енергії, і це допомагає звільнити ресурси для решти світу для вирішення цього моменту. Це справді момент для драматичних зусиль з боку попиту», - каже він.
На початку квітня провідні світові кліматологи попередили, що боротьба за те, щоб утримати глобальне опалення нижче 1,5 градуса за Цельсієм, досягла позначки «зараз або ніколи».
Міжурядова група експертів ООН зі зміни клімату підтвердила, що для того, щоб утримати зростання глобальної температури під цим ключовим порогом, до кінця десятиліття викиди газів, що нагріваються, повинні бути вдвічі зменшені.
«У нас є протиріччя», – сказав Жозе Мануель Баррозу, голова Goldman Sachs International і колишній президент Європейської комісії.
«Хоча в середньостроковій та довгостроковій перспективі всі погоджуються, що чим менше залежатиме від викопного палива, тим краще. Справа в тому, наскільки дорого це буде — і тому я думаю, що існує ризик негативної реакції. Я навіть скажу, що відмова від кліматичний поряду денного може бути побічним ефектом від цієї війни в Україні», – сказав Баррозу.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
