Після здобуття незалежності від Сербії в 2006 році, Чорногорія здебільшого веде прозахідну зовнішню політику. Приєднавшись до НАТО у 2017 році, балканська країна цінує свої відносини з Вашингтоном, Лондоном, Брюсселем та Берліном.
Але в той же час Чорногорія історично була близькою до росії, яка має спільні слов’янські та православні спадщини.
Приєднання Чорногорії до НАТО було важливим для західних держав, і сьогодні вони хочуть, щоб Подгориця дотримувалася лінії проти москви, - пише Al Jazeera.
«З огляду на російську базу в Сирії, збільшення впливу рф у Чорногорії може сприяти впливу [москви] від Адріатики до Середземного моря», – сказав Аль-Джазірі Ділек Кютюк, аналітик зі Скоп’є.
«Разом із Сербією це може становити загрозу в центрі Європи. Це було неприйнятно для НАТО».
Але Подгориця підтримала санкції Вашингтона та Брюсселя проти росії у 2014 році у відповідь на події в Криму та на Донбасі, які викликали певні тертя в двосторонніх відносинах. Так само і нібито підтримувана росією спроба перевороту 2016 року та вступ Чорногорії до НАТО наступного року.
Незважаючи на все це, чорногорсько-російські економічні відносини залишалися міцними. росія як найбільший іноземний інвестор у Чорногорію вкладає багато грошей у сектор нерухомості та туризму балканської країни. У 2019 році на долю росії припадало 26 відсотків іноземних інвестицій в економіку Чорногорії.
Слабке законодавство про іноземні інвестиції зробило Чорногорію привабливою для деяких країною.
З 24 лютого чорногорці стурбовані впливом російсько-української війни на економіку їхньої країни.
Очікується, що цей конфлікт і санкції, накладені на москву, сильно залежать від туристів з росії, білорусі та України, цього літа вдарять по доходам від туризму, водночас запобігаючи або, принаймні, значно обмежуючи подальші російські інвестиції туди.
Простіше кажучи, ця війна не могла статися в гірший час для туристичного сектору Чорногорії.
З одного боку, прозахідні політики вважають, що Подгориця має підтримати Київ у приєднанні до НАТО. Проте просербські групи в країні, такі як Демократичний фронт, виступають за нейтралітет, не бажаючи, щоб Чорногорія погіршувала свої історичні відносини з москвою.
«Питання проросійського чи прозахідного вибору входить у давню тріщину в чорногорській політиці та ідентичності. Чорногорці демонстрували на підтримку України, а сербські націоналісти в Чорногорії демонстрували на підтримку росії», – сказав Марко Аттіла Хоаре, історик і доцент Сараєвської школи науки і технологій.
«З огляду на розкол населення Чорногорії між прихильниками незалежності, які ідентифікують себе як чорногорці, або належать до етнічних меншин і тих, хто виступає проти незалежності та ідентифікує себе з Сербією, перші виявилися проукраїнським табором, а другі – проросійським».
Проте не всі в пробелградському таборі підтримують війну росії в Україні.
Деякі виступають за нейтралітет, посилаючись на бомбардування НАТО Подгориці в 1999 році та їхні страхи стати «маріонетковою державою» Америки. Вони також налаштовані зберегти давні зв’язки Чорногорії з росією та слов’янськими країнами.
Інші, які підтримують нейтральну позицію, вважають розширення НАТО на схід фактором, який спровокував конфлікт, навіть якщо вони критикують те, як президент росії володимир путін реагує на українську загрозу для росії.
Проте деякі жорсткі фракції в Чорногорії відкрито підтримують війну росії.
Наприклад, на акції протесту в Нікшичі деякі чорногорці висловили підтримку «спроби росії захистити свій народ в Україні», розмахуючи прапорами росії та Сербії.
Виклики колишньої югославської республіки щодо цього конфлікту підкреслюють, як зростаюча роздвоєння глобальної політичної економії між Сходом і Заходом погіршує давні розриви Західних Балкан.
Чим довше триватиме війна, тим важче Чорногорії буде подолати найважчу кризу безпеки в Європі після 1945 року.
