Контроль над Україною залишається метою президента росії володимира путіна, і ця мета не зміниться. Настав час для України розширити свій контрнаступ, і для цього їй потрібна військова допомога Заходу.
Під час нещодавнього візиту до Херсона високопосадовець партії путіна відкрито заявив , що «росія тут назавжди». Довірені особи кремля в Херсоні закликали до російської анексії регіону 11 травня. росія, ймовірно , створює умови для анексії новоокупованих територій, підпорядковуючи всі ключові сфери життя російським структурам. москва оподатковує місцевий бізнес; примушує окуповані території переходити на російський рубль; викрадає, катує, страчую та замінює місцевих лідерів; а також захоплює місцеві теле- і радіоканали, встановлює російські мережі зв'язку.
Місцеві жителі змушені підкорятися. Російські війська затримують активістів, придушують протести та проводять «фільтрацію», виконуючи накази путіна про «денацифікацію». росія переслідує людей, що пов’язані з українськими захисниками або симпатизують їм, для допитів, ув’язнення та страти. На практиці кремль намагається відфільтрувати тих, хто опирається його контролю.
Російські війська ведуть систематичний терор проти українського населення на окупованих територіях. Українці, які перебувають у тилу ворога, матимуть обмежені можливості для захисту і, ймовірно, будуть об’єктом звірств з боку росії, як це спостерігається в Бучі та по всій Україні. Зґвалтування, викрадення та страти були нормою в окупованих росією районах. Це, безсумнівно, триватиме, якщо не погіршиться, якщо російський контроль збережеться. росія та підконтрольні їй сили чинили звірства на сході України протягом останніх восьми років, у тому числі проти людей, яких кремль захищає. Наприклад, в’язниця, відома як «Ізоляція» в Донецьку, переважно російськомовному місті, була де-факто табором тортур.
У 2014 році росія випробувала свою програму поглинання в Криму, де кремль знищив українське управління та приєднав півострів до складу російської федерації. Щойно окуповані українські території, однак, не схожі на Крим 2014 року. Місцеві, у тому числі багато російськомовних, виступають проти росії на окупованих територіях. Люди в Херсоні, наприклад, протестують проти російських військ і російської Нацгвардії.
Російський військовий плацдарм на південному сході зробить будь-який сценарій припинення цієї війни дорогим, якщо вимірювати у життях і ресурсах. Україна зазнала збитків на мільярди доларів від триваючого вторгнення, а контроль росії над південним сходом України означатиме втрату Україною доступу до Азовського моря і, в основному, до Чорного моря. Вторгнення росії вже блокує мільйони тонн зерна в українських портах, загрожуючи глобальній продовольчій безпеці. Південний схід України також має багато промислових активів. Деякі компанії, наприклад «Інгас» у Маріуполі, які виробляли неон для напівпровідникових лазерів, припинили свою діяльність. Місто Сєвєродонецьк та його околиці — одна з головних цілей тривалого наступу росії — розміщують великі хімічні підприємства. Південний схід проходить важливі логістичні маршрути, такі як Токмак, ключовий транспортний вузол на схід від Запоріжжя. Збереження південного сходу є критичним для довгострокової економічної життєздатності України.
росія може створити умови для майбутнього наступу на Одесу - міста, якого потребує росія для встановлення сухопутного мосту до Придністров’я. кремль нещодавно привів російські сили в Придністров’ї у стан бойової готовності і, ймовірно, здійснив там атаки під фальшивим прапором — імовірно, щоб тиснути на Україну і, можливо, створити умови для дестабілізації Молдови.
Російський плацдарм також загрожуватиме іншим країнам, включаючи країни НАТО. кремль, ймовірно, спробує пов’язати свої територіальні здобутки по всій Україні та потенційно за її межами шляхом анексії чи іншої інтеграції інших територій, які росія незаконно окупує. росія неодноразово демонструвала готовність обмежити свободу судноплавства інших країн у Чорному морі. Україна — не єдина країна, яку путін намагався контролювати; Молдова займає перше місце в цьому списку протягом багатьох років.
Чим менш успішним буде наступ росії на сході, тим більш критичною буде потреба кремля убезпечити вже захоплені території. путіну, ймовірно, знадобиться спосіб отримати проміжну перемогу, що дасть йому час, щоб переоцінити довгострокову стратегію для реалізації його незмінної мети – відновлення контролю над Україною. Для путіна це збій, але лише тимчасовий.
росія наближається до межі боєздатної живої сили, яку вона може зробити доступною для війни в короткостроковій перспективі. Вона перекинула значну частину своїх боєздатних підрозділів в Україну і зазнала великих втрат. Війська були виведені з усіх можливих напрямків: приватні військові контрактники передислоковані, новобранці вивезені з Сирії, а місцевих жителів в окупованих районах примусово призовувало на військову службу. Варіантів залишилося небагато.
путіну знадобляться місяці, щоб ввести в Україну нові, придатні для використання бойові війська. Однак після омолодження військове просування росії в Україні може виглядати зовсім інакше, якщо вона атакуватиме зі своїх нинішніх позицій, порівняно з її вихідними позиціями з лютого.
Тим часом, за місяці чи роки, що передували поновленню наступу, присутність росії на південному сході наклала б на Україну постійний тягар для захисту цієї величезної лінії фронту.
Хоча російські війська почали оборонно закріплюватися на сході та півдні, вони водночас намагаються просуватися. Захід має допомогти українцям розпочати ширший контрнаступ, перш ніж росія перейде до злагодженої та спланованої оборони, чого вона досі не зробила.
Чим довше росії дозволено залишитися, тим дорожче буде її вигнати. Час також дає путіну можливість пристосувати російський народ до ідеї тривалої війни і поставити російську економіку на воєнний стан.
Увага Заходу зосереджена на війні росії в Україні, але ця увага Заходу не є константою чи даністю. путін досяг деяких своїх успіхів за останні 20 років, просто переживши Захід в інформаційному просторі. Захід має забезпечити Україну зброєю в темпах і масштабах, які відповідають вимогам української кампанії з вигнання російських військ і звільнення її людей і землі.
Автор:
Наталія Бугайова, науковий співробітник з вивчення росії в Інституті дослідження війни
