uk en de fr pt it

росія потерпає від аварійного житла - Сталінгулаг

росія потерпає від аварійного житла - Сталінгулаг
45
0
Офіційні дані Росстату показують, що загальна площа аварійного житла у росії збільшується, а частка тих, хто покращує житлові умови за допомогою держави, скорочується. І це незважаючи на запевнення чиновників у тому, що майже у всіх регіонах програма розселення йде з випередженням графіка та нібито завершиться вже 2023 року. Насправді це неможливо, - пише російське опозиційне видання Сталінгулаг.

20 років тому у росії аварійними були 9,5 млн кв. м.
У 2015 році показник збільшився до 19,6 млн. кв. м, а на травень 2021 року він перевищив 26 млн кв. м. 
Навряд чи відбулося хоч якесь скорочення з урахуванням спаду житлового будівництва: тільки за підсумками серпня 2021 року введення нового житла збільшилося у річному вираженні на 26,4% проти майже 32% у липні та 35% у червні.

За оцінками «Фонду сприяння реформуванню ЖКГ», до 2030 року площа аварійного житла збільшиться порівняно з 2020-м у півтора рази.

2000 року частка аварійного житла становила 0,5% всього житлового фонду, а на сьогодні ця частка зросла майже в 1,5 раза. У тому ж 2000 нове житло отримали понад 250 тисяч сімей. До 2021 року, за останніми даними Росстату, кількість сімей, які покращили свої житлові умови, скоротилася в 2,5 рази.

Житловий фонд, визнаний аварійним до 1 січня 2017 року, розселяється в даний час за чинним федеральним проектом «Забезпечення сталого скорочення непридатного для проживання житлового фонду», в рамках якого заплановано переселити понад 500 тис. осіб із 8,99 млн кв. м аварійного житла.

З 2019 по 1 вересня 2021 року розселено лише 3,7 млн кв. м.

Найнижчий відсоток виконання програми у Республіки Тива. Тут по ній провели розселення всього 16,4% сімей.

Величезна проблема у безвідповідальності регіональних влад — вони зовсім не прагнуть оперативно визнавати житло аварійним. Ще туманніша ситуація зі старим житлом, якого раніше було як мінімум утричі більше, ніж аварійного, — офіційно такого поняття в принципі більше немає.

Тим часом сотні тисяч людей продовжують жити у надзвичайних умовах, із ризиком для життя та здоров'я. Хтось роками стоїть у черзі на розселення (нагадаю, зараз розселяють лише тих, чий будинок був визнаний аварійним, тобто непридатним для життя, до 1 січня 2017 року), а хтось і зовсім не може добитися від влади якихось рішень.

Будинки без гарячої води і опалення, з дахами і підлогами, що просіли, зі старою проводкою і стінами, що протікають, нерідко руйнуються ще до розселення мешканців. У серпні 2021-го в Тамбові обвалився мур аварійного будинку 1917 року споруди — благо, ніхто не загинув і не постраждав. У липні 2017-го в Петропавловську цілий під'їзд двоповерхового будинку впав лише через кілька днів після розселення людей.

У жовтні 2021 року на мешканців будинку в Уфі обрушилася стеля — вона не змогла витримати зливу. Будівля була визнана аварійною ще в 2013 році, однак жодних заходів не вжито. У квітні 2022 року в Іжевську обрушилася зовнішня стіна аварійного житлового будинку. У Ярославлі восени 2021-го мешканців аварійного будинку змусили входити до квартир через вікно в під'їзді, тому що сходовий проліт повністю зруйнувався.

І таких випадків безліч. На жаль, у росії ворушитися інтенсивніше влада починає навіть не тоді, коли трапляються трагедії, а тільки після того, як отримують по шапці від ще вищих.
Коментарі (0)
Додати