Про це пише The Guardian.
Виступаючи в Токіо на другий день свого візиту до Японії та на тлі зростаючого занепокоєння з приводу китайської військової активності в регіоні, Байден сказав, що відповідальність США за захист самокерованого острова, який Китай вважає провінцією-ренегатом, стала «навіть сильнішою» після вторгнення росії в Україну.
«Це зобов’язання, які ми взяли на себе», – заявив Байден після того, як сказав японському прем’єр-міністру Фуміо Кісіді, що Вашингтон підтримує постійне членство Японії в реформованій Раді безпеки ООН і плани Токіо посилити свою безпеку за рахунок рекордних витрат на оборону, оскільки вона прагне протистояти Північній Кореї з ядерною зброєю та все більш наполегливому Китаю.
Президент США заявив, що будь-яка спроба Китаю застосувати силу проти Тайваню була б «просто недоречною… це призведе до дестабілізації всього регіону і стане ще однією акцією, схожою на те, що сталося в Україні».
У Пекіні речник міністерства закордонних справ Ван Веньбінь заявив, що питання Тайваню є «чисто внутрішньою справою Китаю».
«У питаннях, які стосуються основних інтересів Китаю — суверенітету та територіальної цілісності, у Китаю немає місця для компромісів чи поступок», — сказав Ван.
Ван заявив, що Китай завжди буде захищати свої інтереси силою свого населення чисельністю 1,4 мільярда. «Ніхто не повинен недооцінювати тверду рішучість, непохитну волю і сильну здатність китайського народу захищати національний суверенітет і територіальну цілісність», - додав він.
Відповідно до пекінського «принципу одного Китаю» – або «політики одного Китаю» у Вашингтоні визнають позицію Пекіна про те, що існує лише один китайський уряд, і не встановлюють офіційних дипломатичних відносин з Тайванем. Але США підтримує неофіційні контакти з владою острівної держави, включаючи фактичне посольство, і постачає Тайваню військове обладнання для самооборони.
«Америка віддана політиці одного Китаю, але це не означає, що Китай має юрисдикцію використовувати силу, щоб захопити Тайвань», — сказав Байден, додавши: «Я сподіваюся, що цього не станеться».
Минулого серпня високопоставлений чиновник адміністрації Байдена був змушений зазначити, що політика США щодо Тайваню не змінилася після того, як президент припустив, що США захищатимуть острів у разі нападу на нього, що є відхиленням від давньої позиції США щодо «стратегічної двозначності».
Зростаючий вплив Китаю в регіоні, включаючи військові навчання поблизу Тайваню та повітряну та морську діяльність навколо ланцюга островів у Східно-Китайському морі, які належать Японії, став ключовою темою візиту Байдена, навіть затьмаривши ядерні та балістичні ракетні програми Північної Кореї.
У понеділок Байден і Кісіда зобов’язалися тісно співпрацювати у відповідь на «все більш примусову поведінку Китаю, яка суперечить міжнародному праву», згідно з повідомленням Білого дому про їхню зустріч.
Пізніше Байден висловив підтримку планам Японії щодо зміцнення своєї оборони. Правляча партія Японії розглядає можливість нанесення країною перших ударів по ворожих базах, якщо вона вважатиме, що їй загрожує неминуча атака – крок, який, на думку декого, порушує її «пацифістську» післявоєнну Конституцію.
«Я вітаю рішучість Японії зміцнити свою оборону – сильна Японія та сильний союз Японії та США є силою добра у світі», – сказав Байден.
Кісіда заявив, що він «фундаментально» зміцнить оборону Японії, додавши: «Я сказав, що всі варіанти є на столі, включаючи здатність Японії наносити перші удари по ворожих базах».
У другій половині дня Байден мав дати початок регіональному торговому пакту, покликаному продемонструвати прихильність США цьому регіону та забезпечити стабільність у торгівлі після руйнувань, спричинених війною в Україні.
Індо-тихоокеанська економічна рамка (IPEF) допоможе США та азіатським країнам тісніше співпрацювати з ланцюжками поставок, цифровою торгівлею, екологічно чистою енергією, захистом працівників та антикорупційними зусиллями. Але члени IPEF не будуть вести переговори про тарифи або полегшувати доступ до ринку – крок, який був би непопулярним вдома серед виборців, які вважають, що надання більшого доступу до ринку США поставило б американські робочі місця під загрозу.
Пакт, який навряд чи включатиме будь-які спеціальні зобов’язання, розглядається як спроба США отримати певний економічний вплив в регіоні через п’ять років після того, як Дональд Трамп вийшов з торговельної угоди про Транстихоокеанське партнерство. І він не включатиме другу за величиною економіку світу, Китай, який у понеділок засудив поновлення уваги Байдена до військової та економічної участі США в регіоні як приречене на провал.
«Так звана Індо-Тихоокеанська стратегія – це, по суті, стратегія створення розколу, розпалювання конфронтації та підриву миру», – заявив міністр закордонних справ Китаю Ван І, повідомляє державне ЗМІ «Сіньхуа». «Незалежно від того, як вона упакована чи замаскована, вона неминуче вийде з ладу».
Ван сказав, що запланована на вівторок зустріч у Токіо між лідерами країн «четвірки» – США, Японії, Індії та Австралії – є спробою Вашингтона «сформувати невеликий союз в ім’я свободи та відкритості», з реальною метою «стримати Китай».
Північна Корея продовжувала кидати тінь на візит Байдена, навіть якщо він вважав за краще зосередитися на торгівлі та робочих місцях. На запитання в неділю, чи має він послання для лідера Північної Кореї Кім Чен Ина, Байден відповів лише: «Привіт… і точка».
