Про це пише The Guardian.
Згідно з повідомленням про крадіжку в New York Times, російські війська врешті знайшли золотий скарб, який датується четвертим століттям до нашої ери, у підвалі музею. Предмети були вивезені до Донецька, що у підконтрольному росії регіоні Донбасу, для «безпеки», при цьому нещодавно призначений лояльний окупантам директор музею Євген Горлачов заявив, що золоті артефакти мають значення не лише для українців, а й «велику культурну цінність для всього колишнього Радянського Союзу». Його ретельно підібрані слова були спрямовані на те, щоб стерти українську приналежність колекції та замінити її радянською, що має свідчити про те, що Україна повернулася в сферу впливу та контролю росії.
На сьогоднішній день російські війська знищили або серйозно пошкодили 250 музеїв та закладів культури в Україні. П’ятнадцять картин української народної художниці Марії Примаченко згоріли після попадання ракети в краєзнавчий музей в Іванкові. Музей Архипа Куїнджі в обложеному місті Маріуполь сильно постраждав внаслідок авіаудару, в результаті якого картини висіли на стінах серед купи уламків. Лабораторія моніторингу культурної спадщини, керована Музеєм природної історії Вірджинії разом зі Смітсонівським інститутом, вже зареєструвала понад 110 меморіалів, знищених російською зброєю. Але крім знищення музеїв і галерей, російські війська звинувачуються у викраденні приблизно 2000 творів мистецтва. Окрім крадіжки скіфського золота в Мелітополі, у Маріуполі вилучено рукописний сувій Тори та цінне Євангеліє, надруковане у Венеції 1811 року.
путін бачить у скіфському золоті центральне місце в культурній ідентичності України – тому він хоче претендувати на нього в росії
Автократичні лідери, які привласнюють мистецтво, щоб переписати історію культури нації та просувати свої інтереси - це не щось нове: у 1937 році Гітлер менш ніж за місяць конфіскував 17 000 творів мистецтва з понад 100 німецьких музеїв. Деякі з них були показані на його виставці Degenerate Art, але багато з них були знищені або «втрачені». Наполеон перевозив до Парижа шедеври з усієї Європи: класичні скульптури Аполлона Бельведерського та Лаокоона з Італії; картину Рубенса «Зняття з хреста» з Бельгії. Але ці останні крадіжки відповідають спробам путіна стерти незалежну історію України та просувати власну експансіоністську модель нової російської імперії.
Зрозуміло, що путін вважає скіфське золото особливим центральним для культурної самобутності та незалежності України. Він уже не вперше намагається забрати його в росію. У 2014 році зразки скіфського золота були передані музею Алларда Пірсона в Амстердамі. Чотири з українських музеїв, які його надавали, перебували в Криму. Коли путін вторгся та анексував Крим, він тиснув на Нідерланди, щоб вони віддали золото росії. Почалася затяжна судова боротьба, і лише в жовтні 2021 року суддя остаточно постановив, що роботи категорично належали Державному музейному фонду України, а не підконтрольним росії кримським музеям (твори залишаються в фондах музею Нідерландів).
Коли також розглядаються картини, які примусово вивезли з Маріуполя, вимальовується чітка закономірність. Ці роботи були обрані, щоб підірвати національну ідентичність України. Картини західноєвропейських художників не були мішенню, наприклад. Натомість вкрали роботи українсько-російських художників. Візьмемо художника-мариніста 19-го століття Івана Айвазовського. Він народився у Феодосії, кримському порту, і був провідним художником-романтиком, який малював важкі моря, золоті заходи сонця та кораблі, що кидаються на шторми. Трохи молодший Архип Куїнджі, ще один митець, чиї роботи були захоплені, народився в Маріуполі. Його картини — це затишшя перед грозою Айвазовського: пейзажі гармонійного спокою. Обидва художники працювали в регіонах, які нині входять до складу сучасної України та росії, і обидві країни вважають художників своїми.
Інші викрадені роботи – Тетяна Яблонська (1917–2005), політично активна українська художниця, яка народилася у Смоленську, росія, та Микола Глущенко (1901–1977), який з раннього дитинства жив у Донецьку, але також народився в росії. Здається, що росія вважає, що якщо вона захопить такі картини українсько-російських художників, то за ними послідує спірна територія, яку вони колись називали рідною.
Однак надія є. Стійкість, яку Україна демонструє у війні, відображається у відповіді країни на цю паралельну атаку на її культуру. На Венеціанській бієнале виставка «Це Україна» була переповнена художниками, а збоку будівлі прикрашало рукописне гасло Президента Зеленського «Ми захищаємо нашу свободу». Один із залучених художників, Микита Кадан, створив роботу із пошкоджених війною металевих осколків, зібраних на Донбасі під час війни 2014 року та нинішнього натиску. Він використовує свій акаунт в Instagram, щоб фіксувати збитки, завдані українським музеям, а також щоб показати, як країна захищає свої культурні цінності, публікуючи фотографії пам’ятників по всій країні, загорнутих у ковдри та стрічки або оточені сотнями мішків з піском. Усі українці усвідомлюють, що їхня спадщина піддається прямому нападу.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
