Про це пише CNBC.
«Ми занадто євроцентричні щодо цієї кризи, у тому сенсі, що ми думаємо, що це просто росія проти Заходу – але це набагато ширше», – сказав Александр Стабб, колишній прем’єр-міністр Фінляндії в Давосі.
Раніше цього місяця головний дипломат ЄС Жозеп Боррель пояснив, що тепер Заходу потрібно приділяти більше уваги решті світу, за винятком Китаю, щоб спробувати переконати ці країни засудити Москву та її наступ на Україну.
У розмові з CNBC в кулуарах зустрічі міністрів закордонних справ G-7 Боррелл припустив, що Європа в основному відмовилася від спроб узгодити Китай із своїми власними поглядами на вторгнення.
«Переконати Китай – важке завдання», – сказав він.
Китайська влада відмовилася засуджувати неспровоковане вторгнення росії в Україну, утримавшись під час голосування за резолюцію Ради Безпеки ООН, яка засуджує дії кремля.
Індія, Бразилія та Об’єднані Арабські Емірати, хоча, можливо, мають не таку ж позицію, як Китай, теж коливаються, коли мова заходить про російського вторгнення.
Стабб, який раніше обіймав посаду міністра фінансів та закордонних справ Фінляндії, сказав, що війна в Україні розпалила дебати про новий глобальний світовий порядок.
«Для нас, європейців і північноамериканців, це незручна дискусія, тому що ми повністю усвідомлюємо, що в цій дискусії маємо більше втратити, ніж отримати», – каже він.
Щоб досягти своїх зовнішньополітичних цілей, ЄС, можливо, доведеться дивитися за межі Сполучених Штатів, при цьому Боррелл сказав, що блоку необхідно визначити, як «ми взаємодіяти з усіма у світі, щоб пояснити, що відбувається в Україні».
Саме тут ЄС має бути «трохи гнучкішим» у своїх думках, сказав Стабб, припустивши, що такі союзи є відповіддю на майбутнє.
«Це означатиме, що в деяких випадках ми будемо співпрацювати з країнами, з якими нам не комфортно», – сказав він, вказуючи на певний рівень лицемірства з боку європейських лідерів.
Виступаючи на тій же панелі, міністр закордонних справ Австрії Олександр Шалленберг сказав, що ЄС був «наївним» напередодні вторгнення путіна в Україну, і війна стала «шоковою терапією» для блоку.
Протягом багатьох років низка європейських країн намагалися вести бізнес з кремлем, намагаючись розширити економічні зв’язки з росією і принаймні намагатися утримати путіна якомога ближче до західних цінностей. Це, безумовно, мало місце у випадку з Німеччиною, яка швидко збільшила поставки енергоносіїв з росії, навіть після незаконної анексії Криму москвою у 2014 році.
Ще один член ЄС Угорщина також поглибила свої зв'язки з кремлем в останні роки.
Ці угоди відбулися, незважаючи на застереження з боку балтійських країн – Латвії, Литви та Естонії – які, пам’ятаючи історію відносин зі своїм більшим сусідом, намагалися наблизитися до Заходу після розпаду Радянського Союзу.
«Ви висловили лицемірство, ви висловили наївність, і я скажу прямо - це просто жадібність», – сказала Наталі Яресько, колишній міністр фінансів України, на тій же панелі в Давосі.
«У вас було багато попереджень з часу Мюнхенської конференції з безпеки 2007 року, на якій путін оголосив про свою війну проти ліберального порядку – він вторгся в Грузію, він вторгся в Україну ... Що нам ще потрібно було знати про його оприлюднені наміри?», – сказала вона.
Як заявила президент Європарламенту Роберта Метсола, настав час для ЄС перестати звинувачувати себе, а радше заявити, що Європа в майбутньому буде більш діяльною.
«Ми сприйняли за належне багато років комфорту, відвертаючись від проблем на нашому були на порозі, від криз і великих трагедій, які відбуваються через нашу бездіяльність. Тому я думаю, що замість того, щоб говорити, що ми були егоїстами, скажімо «mea culpa, тепер настав час більше ніколи так не робити», – сказала вона.
