Про це ідеться в матеріалі українського видання Хвиля.
Єрмак там ще багато говорив про поглиблення санкцій та постачання зброї, але зупинимося на економічній шкоді, тому що вона реально величезна і вимагає радикальної зміни підходів в управлінні. І багато рішень, геніальних до простоти рішення, лежать на поверхні.
Пропозиція перша. Він пропонує узаконити та законодавчо спростити роботу «самоварів» - міні-НПЗ. Це дозволить запустити виробництво палива на території України. На тлі паливної кризи це архіважливе та архінеобхідне рішення. Міні-НПЗ можна розмістити у контейнері. Вартість такого маленького заводу може становити близько 1 млн доларів. Тобто по ним невигідно бити крилатою ракетою. Його простіше замаскувати, тобто такі міні-НПЗ можна розміщувати не лише на західній Україні, а й у Сумській, Чернігівській, Полтавській та Харківській областях, де є більшість нафтоносних полів України. Україні потрібна розподілена економіка – маленькі заводи, електростанції, сховища палива, елеватори, які дозволять мінімізувати наслідки повітряних ударів із боку росії. Таке рішення створить велику кількість робочих місць та дозволить перезапустити галузь. Адже України видобуває в рік близько 1,5 -1,6 млн тонн нафти і ще 0,6 млн тонн газового конденсату. Після знищення Кременчуцького НПЗ вітчизняну нафту нема де переробляти. Залишаються лише «самовари». Запуск міні-виробництва з переробки нафти в Україні дозволить економити валюту, яка йде на закупівлю палива.
Друга пропозиція - будівництво тимчасових трубопроводів на кордоні з Польщею та Словаччиною, яке дозволило б прискорити процес доставки палива. Наприклад, на переході до Смільниці, точніше біля нього, є заправки кількох мереж. І з польського боку також є. Вирішення до простоти геніальне кидаєш між двома АЗС паливопровід і починаєш розвозити паливо. Це дозволяє не стояти в чергах на кордоні та подолати нестачу автоцистерн з євростандартами в Україні. Їх лише 200 штук, а потрібно кілька тисяч. Таким чином, можна вирішити дефіцит палива на західній Україні, а залізницю переорієнтувати на доставку до центральних та східних регіонів.
Проте це не все. Україна може швидко будувати трубопроводи на базі НАК «Нафтогазу». Трубопровідні війська можуть будувати протягом тижня 20 кілометрів тимчасової труби. Бригада буровиків за добу 5 км такої труби може скручувати. За такого розкладу Україна може побудувати трубопроводи не лише зі Львова до Жешува, а й до Свиноустя чи іншої потрібної точки у Польщі. Це буде тимчасове рішення, але це може допомогти проблеми воєнного часу.
Третя пропозиція. Спростити експлуатацію старих свердловин – копанок. Потрібно зменшити ренту, щоб в умовах війни бізнес ризикнув вкладатися в нафту та газовидобуток. На західній Україні на Прикарпатті багато старих свердловин, і там є нафта. Їх можна запустити і почати возити нафту на переробку до Польщі або переробляти на міні-НПЗ в Україні. Але сьогодні треба витратити 2,5 роки на те, щоб зібрати документи, щоб запустити таку свердловину. Це реально прості та ефективні рішення, але для них потрібно повністю переглянути економічну політику. Сьогодні Україні потрібний «дикий Захід». Держава має спустити з гальм обмеження економічної діяльності, щоб бізнес ризикнув і вкластися у такі проекти. Держава має прогарантувати, що не змінюватиме правил, що тепер пріоритети такі і дуже швидко Україна зможе закрити питання про нестачу палива.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
