Про це пише Economist.
Навіть якщо він ніколи не використає бомбу в Україні, путін таким чином вже порушив ядерний порядок. Після його погроз НАТО обмежила підтримку, яку була готова запропонувати. Ще більше занепокоєння викликають дві проблеми. Одна полягає в тому, що вразливі держави, які бачать світ очима України, відчують, що найкращий захист від ядерного агресора – це мати власну зброю. По-друге, інші держави з ядерною зброєю повірять, що можуть виграти, копіюючи тактику путіна. Якщо так, то хтось десь обов’язково втілить свою загрозу в реальність.
Ядерна небезпека зростала ще до вторгнення. Північна Корея має десятки боєголовок. ООН заявила, що Іран має достатньо збагаченого урану для своєї першої бомби. Хоча Договір про новий старт обмежить міжконтинентальні балістичні ракети росії та Америки до 2026 року, він не стосується такої зброї, як ядерні торпеди. Пакистан швидко поповнює свій арсенал. Китай модернізує свої ядерні сили і, за словами Пентагону, розширює їх.
Усе це поширення відображає ослаблення моральної відрази, яка стримує використання ядерної зброї. Оскільки спогади про Хіросіму та Нагасакі згасають, люди не можуть усвідомити, що застосування навіть невеликого заряду на полі бою може перерости у знищення цілих міст.
Вторгнення в Україну додає тривоги. Навіть якщо путін блефує, його погрози знищують гарантії безпеки, надані неядерним державам. У 1994 році Україна здала колишню радянську ядерну зброю на своїй території в обмін на зобов'язання росії, Америки та Великобританії, що вона не буде атакована. Захопивши Крим і підтримавши сепаратистів на Донбасі в 2014 році, росія грубо порушила цю обіцянку. Америка та Великобританія тоді просто стояли осторонь.
Це дає вразливим державам додатковий привід перейти до ядерної зброї. Іран може вважати, що, відмова від бомби не принесе йому довготривалої користі. Південна Корея та Японія, які мають технології для розробки ядерної зброї, менше довірятимуть зобов’язанням Заходу захистити їх у випадку небезпеки.
Стратегія путіна щодо ядерної загрози є ще більш агресивною. Протягом десятиліть після Другої світової війни ядерні держави замислювалися про використання атомної зброї в бою. За останні півстоліття такі попередження були оприлюднені лише проти таких країн, як Ірак і Північна Корея, які самі погрожували застосувати зброю масового знищення. путін відрізняється тим, що він посилається на атомну загрозу, щоб допомогти своїм силам вторгнення виграти звичайну війну.
І, здається, спрацювало. Правда, підтримка України з боку НАТО виявилася більш потужною, ніж очікувалося. Але Альянс вагався щодо відправлення «наступальної» зброї, наприклад, літаків. Хоча американський президент Джо Байден надіслав величезну кількість зброї, цього тижня він відмовився від надання ракет, здатних вразити глибоко всередині росії. Інші в НАТО, схоже, думають, що Україна має домовитися з росією, оскільки поразка путіна може загнати його в кут із жахливими наслідками.
Ця логіка створює небезпечний прецедент. Китай міг би поставити подібні умови і напасти на Тайвань, стверджуючи, що острів є територією Китаю. Більше держав може накопичити більше зброї на полі бою. Це суперечило б Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, згідно з яким вони зобов’язані працювати над роззброєнням.
Перешкодити путіну буде важко. Договір про заборону ядерної зброї, який набув чинності минулого року і підтриманий 86 державами, закликає до її скасування. Проте країни зі зброєю бояться залишити себе більш вразливими, навіть якщо колективне роззброєння має сенс.
Варто проводити контроль над озброєннями з ретельною перевіркою. росія може насторожитися, але вона бідна. Ядерна бомба коштує грошей, і їй потрібно відновити свої звичайні сили. Америка могла б вивести з експлуатації свої ракети наземного базування без шкоди для своєї безпеки в обмін на скорочення російських ресурсів. Обидві сторони могли б домовитися про технічні заходи, наприклад, не застосовувати ядерне командування, контролю та комунікації в звичайних конфліктах. Зрештою, потрібне залучення Китаю.
Переговори будуть легшими, якщо ядерна тактика путіна зазнає невдачі і він не завдасть удару по Україні. Байден повідомив, що америкаська розвідка не виявила підготовки. Але такі країни, як Китай, Індія, Ізраїль та Туреччина, які мають доступ до кремля, повинні попередити путіна про свою різку реакцію, якщо він, не дай Боже, дійсно використає ядерну зброю.
Врятувати Україну від ядерної атаки важливо, але цього недостатньо. Світ також повинен переконатися, що путін не виграє від своєї агресії сьогодні, як це сталось у 2014 році. Якщо він знову повірить, що його тактика спрацювала, він поширюватиме ядерні загрози в майбутньому. Якщо він прийде до висновку, що НАТО можна залякати, переконати його, що він повинен відступити, буде важче. Інші навчаться на його прикладі. Тому Україна потребує передового озброєння, економічної допомоги та санкцій проти росії, щоб змусити армію путіна відступити.
Ті країни, які сприймають це як мимохідну європейську боротьбу, нехтують власною безпекою. І ті, хто стверджує в ім’я миру, що Україні зараз потрібне перемир’я з росією, щоб не заплутатися у війні, яку не може виграти з ворогом, що вже втратив жало, не можуть бути більш неправі. Якщо путін вирішить, що НАТО залишається нерішучим, росія залишатиметься небезпечною. Якщо він буде переконаний, що його ядерні загрози відділяють поразку і «збереження обличчя» в безвихідній ситуації, росія буде небезпечнішою, ніж будь-коли.
