Українські партизани б’ють ворога в його тилу, - The Economist

росіяни зайняли стратегічний залізничний вузол Мелітополь на третій день війни, але контролювати місто, важливий сегмент сухопутного мосту володимира путіна до Криму, виявилося дещо складніше.

Про це пише The Economist.

Кожні кілька днів приходять тривожні повідомлення: знищений бронепоїзд і гранатометний обстріл командного пункту (18 травня); підірвані залізничні колії та радіолокаційна станція (22 травня); проукраїнський мітинг (29 травня); і будинок колабораціоніста постраждав від вибуху (30 травня). Україна стверджує, що її партизани вбили понад 100 російських солдатів у тилу ворога в Мелітополі.

«Наші люди роблять все, щоб земля горіла під ногами окупантів», – каже міський голова Іван Федоров, який тепер у безпеці на підконтрольній Україні території.

Мелітополь – неофіційна столиця українського спротиву. З середини березня військові карти, створені американським Інститутом вивчення війни, показують, що це територія, на якій діють партизани. Але це далеко не єдине місце, де були такі операції. У сусідньому Херсоні підконтрольну росії авіабазу підірвали майже два десятки разів. В Енергодарі об’єктом невдалого замаху став міський голова-колабораціоніст Андрій Шевчик. В Ізюмі, згідно з телефонною розмовою російського солдата та його дівчини, яку перехопила українська розвідка, голодним російським солдатам нібито давала пироги з голками від, здавалося б, привітної старої жінки. За повідомленнями, вісім із них загинули. Коли росіяни кидають цистерни чи бензовози, українські фермери відтягують їх. З окупованих районів Донецька та Луганська надходять повідомлення про вибухи на складах зброї.

Пожежі та вибухи на військових об'єктах всередині самої росії також стають все більш поширеними. У багатьох випадках докази вказують на низьку пожежну безпеку. Але, схоже, український спецназ націлений на ланцюги поставок у прикордонних провінціях росії. Принаймні один раз вертоліт вдарив по нафтосховищу в російському Брянську.

Чиновники в Києві відмовляються коментувати операції. Анонімний старший офіцер розвідки каже, що було б краще поговорити зі священиком: «Це Божа робота. Бог карає російську федерацію. Можливо, не прямо. Можливо, не своїми руками. Можливо, йому доведеться використовувати гелікоптери».

Підпільний опір України на окупованих територіях координує підрозділ її збройних сил, який називається Силами спеціальних операцій (ССО). Дивізію було сформовано у 2015 році після катастрофічних невдач спроб партизанської діяльності на ранніх етапах війни на Донбасі. Колишній оперативник підрозділу, який попросив залишитися анонімним, каже, що робота поділена на три частини: військові дії, операції підтримки та психологічна війна.

«Скажімо, завдання — не дати противнику просунутися більше резервів до Мелітополя, – пояснює він. – ССО доручає спецназу підірвати міст, він просить партизан пошкодити залізницю, і організовує psy-ops (психологічну операцію), друкуючи листівки, щоб сказати, що ми на сторожі. Тож зрештою лише половина війська наважується прийти».

Джерело каже, що його колеги витратили чимало часу на підготовку потенційних партизанів — «простих місцевих, але з секретом» — у роки перед війною. Він відмовляється вдаватися в подробиці навчання, але каже, що основи можна знайти в «Total Resistance», класичній партизанській інструкції, написаній у 1957 році для підготовки швейцарців до потенційної окупації країнами Варшавського договору. Сайт, виданий ССО, пропонує лайфхаки для українських підпільників. Сюди входять поради щодо того, як організувати таємний опір (дотримуватися принципу need-to-know), підготувати засідку (забезпечити чіткі шляхи втечі) та впоратися з арештом (зберігати спокій і сподіватися на краще).

Володимир Жемчугов провів десятки партизанських операцій за Україну в рідному Луганську в 2014-2015 роках, перш ніж був покалічений на міні та потрапив у полон. Він каже, що нинішній опір поєднує професійних солдатів і добровольців «60-40, у такому порядку». Жемчугов, який зараз допомагає навчати волонтерів, каже, що українська влада за кілька місяців до війни створила базову структуру для повстанців.

По всій країні зараз існує мережа таємних складів зброї, безпечних будинків і потенційних симпатиків; в деяких випадках кооптувалися кримінальні мережі. Але підготовка була менш ретельною, ніж могла бути. Очевидно, це було підірвано чиновниками, які згодом перейшли на підтримку росії.

«Служба безпеки та поліція виявилися нашою найслабшою ланкою», – каже Жемчугов.

Як і в 2014 році, коли на сході України почалася війна, російські служби безпеки, схоже, отримали в руки секретні військові бази даних. У Херсоні російські офіцери відвідують будинки українців, які служили в армії. Тих, хто не встиг змінити адреси, затримують, б'ють, катують або гірше.

«Ця робота не завжди корисна для здоров’я, – каже джерело з ССО. – Ризики реальні, і це не прогулянка парком».

росія також, схоже, активізує зусилля з придушення українського опору, посилюючи арешти та демонстративні покарання. Але перехоплення, оприлюднені українськими службами безпеки, свідчать про те, що деякі російські солдати бояться.

«Кожної й***ної ночі ми б’ємось із диверсійними групами, які заходять у село, – каже один солдат своєму другові у дзвінку. – Декого з нас досить. Час уй***вати звідси».

Іван Федоров, мер Мелітополя, був викрадений окупаційними військами, а потім звільнений 16 березня під час обміну полоненими. Він сказав, що опір України продовжить залучати нових рекрутів, незважаючи на ризики. Лише кожен десятий мешканець Мелітополя перейшов на інший бік, і це не критична маса, припустив він.

Але справжня сила опору України буде перевірена лише на новому етапі війни: за умови надходження достатньої кількості західної зброї, Київ сподівається розпочати контратаку, щоб повернути південь. Анонімний офіцер розвідки прогнозує, що українська підпільна армія стане великим надбанням. Він припускає, що війська путіна будуть змушені до відступу: «росіяни зможуть написати ще одну «Війну і мир». Я завжди дуже любив Толстого».

росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.