Про це ідеться у статті The Financial Times.
Сполучені Штати знову збирають коаліцію демократій, щоб протистояти осі росія-Китай. Знову, небезпека ядерної війни є центральною в міжнародній політиці. І знову ж таки, існує великий блок неприєднаних країн, які зараз зазвичай називають «глобальним півднем», до яких інтенсивно залицяються обидві сторони.
Багато хто на глобальному півдні наполягає на тому, що Україна є регіональним конфліктом, якому не можна дозволити порушити чи змінити весь світ. Але політики в адміністрації Байдена вже формують війну в глобальному плані. Вони розглядають росію та Китай як партнерів у киданні виклику «порядку, заснованому на правилах», який підтримують США та їх союзники. Бої в Україні нині є центральним театром цієї ширшої боротьби.
З огляду на Вашингтон, загрози безпеці в Європі та Азії зараз настільки глибоко пов’язані, що чиновники розглядають ці два континенти як «єдину операційну систему». Це модель мислення, яка дуже нагадує холодну війну, коли Америка завжди пам’ятала, що те, що сталося у В’єтнамі чи Кореї, може мати наслідки в розділеному Берліні чи в північній Атлантиці.
Одна велика відмінність від останньої холодної війни полягає в тому, що цього разу американці бачать своїм найсерйознішим суперником Китай, а не росію. Цю віру не змінив той факт, що війну розв’язав президент росії володимир путін. Насправді, зосередженість адміністрації Байдена на Китаї посилює тенденцію розглядати війну в Україні не лише як про безпеку Європи, а й про ширший глобальний порядок.
Незважаючи на те, що на Заході говорять про спроби «зробити Кіссінджера» — і знову створити розкол між росією та Китаєм, як це сталося в 1970-х роках, — мало хто у Вашингтоні вірить, що це вірогідна найближча перспектива. Навпаки, американські офіційні особи вважають Китай дуже міцним у кутку росії. Відмова Пекіна від перетворення своїх проросійських настроїв у пряму військову або економічну підтримку москви залишається головним пріоритетом Америки.
Союзники США в Азії — зокрема Японія, Південна Корея та Австралія — також дуже живо сприймають наслідки війни в Україні для їхньої власної безпеки. Найгіршим сценарієм для них було б те, що російська агресія підбадьорить Китай і відверне Америку, що призведе до китайського вторгнення на Тайвань, яке трансформує регіон. Найкращий випадок полягає в тому, що війна в Україні оживляє західний альянс і світове лідерство США і змушує Китай відступити в Азії.
Однак насправді люди Байдена не думають, що проблеми росії в Україні змінили уявлення китайців щодо мудрості можливого вторгнення на Тайвань. Китайці, на їхню думку, більше зацікавлені в тому, щоб з’ясувати, де росія пішла не так, і відповідно відкоригувати власні плани. Потреба в переважній силі в будь-яких військових діях є одним з імовірних уроків. Іншим є необхідність захистити економіку Китаю від можливих західних санкцій.
Наприкінці травня Байден відвідав Японію та Південну Корею — і не вперше припустив , що США будуть боротися за захист Тайваню. (Його адміністрація знову була змушена кваліфікувати коментарі президента.) Наприкінці червня НАТО проведе саміт у Мадриді. Важливо, що Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія були запрошені до участі.
Об’єднання коаліції демократій має на меті покращити безпекові позиції Заходу як в Європі, так і в Азії. Такі країни, як Японія, відіграють важливу символічну і практичну роль у боротьбі з росією. Вони є життєво важливими для введення санкцій — значно ускладнюють для москви пошук легких шляхів обходу санкцій. Натомість азіати прагнуть, щоб європейські країни відігравали більшу роль у безпеці в Азії. Нещодавні військово-морські візити в регіон британцями, французами, німцями та голландцями були помічені.
Але хоча американці задоволені реакцією своїх найважливіших північноазіатських союзників на війну в Україні, вони стурбовані тим, що вони не змогли виграти битву за думку в Південно-Східній Азії. На нещодавній зустрічі на вищому рівні з Асоціацією держав Південно-Східної Азії у Вашингтоні деякі лідери АСЕАН приватно повторили російські розмови про відповідальність НАТО за війну в Україні та нібито операції під «фальшивим прапором».
Індія розглядається як ще важливіший виклик. Уряд прем’єр-міністра Нарендри Моді намагався уникати чиїсь сторони щодо України, утримуючись при ключових голосуваннях в ООН та збільшуючи імпорт нафти з росії. Американці вважають, що роздуми про Нью-Делі на цю тему, ймовірно, будуть контрпродуктивними. Натомість вони мають намір поступово наближати Індію до себе, підкреслюючи спільні інтереси двох країн у сфері безпеки щодо стримування китайської влади.
Деякі історики тепер розглядають першу і другу світові війни як два етапи одного конфлікту, розділені поколінням все більш крихкого миру. Можливо, майбутні історики будуть говорити про першу і другу холодні війни, розділені 30-річною епохою глобалізації. Перша холодна війна завершилася падінням Берлінської стіни в 1989 році. Друга, схоже, почалася з вторгненням росії в Україну в лютому 2022 року.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
