Про це ідеться у статті російського опозиційного видання Медуза.
На початку війни у внутрішньополітичному блоці адміністрації президента (АП) панувала розгубленість. Один співрозмовник «Медузи» в АП та два близькі до нього джерела тоді зізнавалися, що не впевнені у своєму майбутньому. Вони вважали, що в нових умовах російській владі будуть потрібні «зовсім інші люди» в ролі політичних кураторів, тобто ті, хто близький до силових структур.
Тоді ж в оточенні володимира путіна почали обговорювати скасування чи хоча б перенесення губернаторських виборів, запланованих на вересень 2022-го. За інформацією джерел, таке рішення лобіювали Рада безпеки та ФСБ. Силовики вказували, що до осені росіяни вже почнуть відчувати економічні наслідки санкцій і можуть висловити невдоволення на голосуванні.
Це ставило під загрозу значну частину роботи внутрішньополітичного блоку АП. Призначення та вибори губернаторів – одна з головних сфер роботи Кирієнка та його підлеглих. За словами двох джерел, близьких до АП, після початку війни передвиборчі бюджети були заморожені.
«Якщо виборів [губернаторів] не буде, то тоді навіщо взагалі потрібний політичний блок АП у нинішньому вигляді? Керівник у вигляді першого заступника [глави АП]?» — говорило тоді одно із джерел у кремлі. Загалом у політичному блоці АП працюють понад 200 осіб. Скільки їх могли потрапити під скорочення, невідомо.
Проте, як розповіли три джерела, у другій половині квітня Кирієнко обнадіяв свою команду, до якої входять не лише чиновники, а й політтехнологи, які працюють на виборах. Вересневе голосування, заявив Кирієнко, швидше за все, вдасться «відстояти» — а отже, буде й заробіток.
Співрозмовники, близькі до кремля, наголосили, що, за їхньою інформацією, Кирієнко особисто переконав путіна не скасовувати вибори: «Якщо вибори скасовують, то в країні щось йде не так, що за їхні результати влада боїться». В результаті, як і планувалося раніше, голосування за губернаторів відбудеться у вересні.
Відстоявши вибори, Кирієнко отримав нове призначення – перший заступник голови АП став кремлівським куратором Донбасу та територій України, зайнятих російськими військами. Раніше їх курирував інший заступник голови АП - Дмитро Козак (наприкінці квітня він «потрапив в опалу» у путіна).
Два джерела, близькі до АП, пояснили, що до цього призначення призвела особиста зустріч путіна та Кирієнка, на якій чиновник розповів президенту про своє бачення ситуації зі «спецоперацією» — і про те, як могла б діяти російська влада на нових територіях: «Їх жителі повинні будуть побачити, що росія прийшла не тимчасово і збирається бути тут».
За словами одного із співрозмовників, Кирієнко сказав саме те, що хотів почути путін: «Що у росії та її керівництва особлива місія, що все, що робиться [в Україні], є правильно».
Інше джерело відзначило, що «Кірієнко вчасно зрозумів, як влаштуватися на президентський порядок денний»: «путін весь там, у війні, у ситуації на Донбасі, плюс його цікавить зовнішня політика. Внутрішні справи його хвилюють мало, він вважає, що з ними все гаразд. Щоб зберегти постійний контакт із президентом, потрібно знайти собі місце у цьому порядку. Кирієнко його знайшов».
Він же першим із кремлівських кураторів особисто завітав на територію самопроголошеної ДНР — і навіть відкрив пам'ятник «бабусі з радянським прапором». Приїхав він і до центру гуманітарної допомоги, який «Єдина росія» відкрила у зайнятій російськими військами Херсонській області.
Супроводжував Кирієнко голова управління кремля з внутрішньої політики Андрій Ярін, якого раніше джерела називали людиною, близькою до ФСБ. За інформацією наших співрозмовників, саме це управління – за допомогою військових та спецслужб – має організувати у ДНР, ЛНР та на зайнятих українських територіях референдуми про їхнє приєднання до росії.
Поки що терміни референдумів точно не визначені — вони залежать від того, як буде складатися ситуація на фронті. Три джерела, близькі до АП, назвали дві можливі дати: середина липня або єдиний день голосування 11 вересня. 7 червня Сергій Кирієнко відвідав захоплений росією Мелітополь. Одразу після цього Галина Данильченко, яка очолила місто після окупації Запорізької області, заявила про початок підготовки до референдуму, також не уточнюючи його дату.
«Для референдумів потрібна стійка присутність російських військ у кожному населеному пункті. Цього поки що немає, і для цього в тому числі йде «мобілізація» контрактників і військових, що відслужили, із запасу, яких намагаються залучити грошима», — зазначив один із співрозмовників.
Крім референдумів, Кірієнко курирує ще один «донбаський проект» — так зване шефство російських регіонів над різними населеними пунктами. Наприклад, москва взяла «шефство» над Донецьком та Луганськом, Санкт-Петербург – над Маріуполем, Хабаровський край – над Дебальцевим, а Новосибірська область – над Біловодським районом у Луганській області.
Це «шефство», за словами двох джерел, має на увазі фінансову допомогу на відновлення міст - і «кадровий десант» зі співробітників регіональних або муніципальних адміністрацій, які можуть обійняти відповідні посади на Донбасі. Крім того, на Донбасі працюватимуть фіналісти кадрового конкурсу «Лідери росії» - улюбленого дітища Кирієнка.
Все це мало б частково вирішити проблему з кадрами: на самому початку війни співрозмовники у Кремлі зізнавалися, що не розуміють, де знайти кваліфікованих працівників для роботи на Донбасі.
Континент свободи
Як розповіли джерела, управління із забезпечення справ Держради, яке також входить до політичного блоку кремля, займається ще одним завданням — розробкою «іміджу росії після війни». «Звати вчених, політологів на бесіди, просять викласти свій погляд: як, на їхню думку, було б добре й правильно», — пояснив знайомий із ходом обговорення співрозмовник.
Результатом пошуків мають стати два «образи росії». Перший — «експортний», розрахований на закордонну аудиторію та російські еліти. Другий має бути зрозумілий і близький до внутрішньої аудиторії, більшості громадян росії.
Активну участь у розробках бере кремлівський think tank – Експертний інститут соціальних досліджень (ЕІСІ). Він зараз проводить навіть публічні заходи про «контури ідеології росії», про які пишуть у провладних ЗМІ.
За словами джерел, близьких до АП, саме ЕІСІ запропонував «експортний варіант» іміджу росії. За цією концепцією росія має стати «континентом свободи» для людей правих переконань із усього світу – «умовного Сільвіо Берлусконі чи Віктора Орбана». Жодної суперечності з риторикою про «денацифікацію» України, яку нібито проводять російські війська, у кремлі не бачать: «Права [для росії] — це традиціоналістсько і консервативно налаштована людина, а не послідовник нацизму».
«Спочатку наголос [в розробці «експортного» варіанта] робився на держави з «особливим шляхом» — Венесуелу, Індію. Це неєвропейські країни, керівництво яких не хоче мати з Європою нічого спільного та не соромиться диктаторських замашок. Але це незрозуміло путіну та його силовому оточенню — вони хочуть бачити росію як «правильну, праву, традиційну Європу», без гей-парадів, впливу меншин та США», — розповіло джерело, знайоме з ходом обговорення. Він додав, що самому Кирієнку зрозуміліша концепція «особливого шляху» — держави, яка «може порушувати загальноприйняті правила».
Для «внутрішнього користування» у Кремлі поки що розробили концепцію: «росія повертає землі, жителі яких хочуть бути духовно російськими». «Чимось це схоже на СРСР 2.0», — пояснив один із джерел.
* * *
Останніми місяцями Сергій Кирієнко почав дедалі частіше з'являтися на публічних заходах (хоча раніше тягою до них не відрізнявся). Він промовив на відкритті пам'ятника «бабусі з прапором» у Маріуполі, виступав на форумах студентів та школярів , закривав фінал конкурсу «Лідери росії». А під час візиту до Херсона навіть одягнувся в мілітаристську уніформу.
Два близькі до АП джерела бачать у такій активності бажання Кирієнка стати наступником володимира путіна. «Він постійно на увазі і говорить те, що президентові подобається», - підкреслив один із співрозмовників.
При цьому сам він вважає перспективи Кирієнка досить туманними: «У нього добрі стосунки з президентом, але жодні стосунки з великим бізнесом та впливовими урядовцями. Вони його не бачать [наступником]».
Проте співрозмовники впевнені, що це проблема, яку можна вирішити. Близьке до уряду джерело відзначило, що головний козир Кірієнка зараз — це вибудована кадрова інфраструктура та можливість швидко сформувати власну управлінську команду. Політичний блок брав участь у призначенні більшості російських губернаторів; крім того, кадрові резерви є й у «Росатомі», яким Кирієнко керував із 2005 по 2016 рік.
На цьому фоні один із колишніх федеральних чиновників у розмові навіть назвав Сергія Кирієнка «віце-королем Донбасу», який може й «далі вирости по службі».
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
