Про це пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.
І все ж перспективи для «Роснєфти» цього року похмурі. Такий успішний рік, як 2021, коли група змогла збільшити свій чистий прибуток, обчислений у доларах, до безпрецедентних 11,7 мільярдів доларів у міру відновлення світової економіки, навряд чи повториться. З точки зору компанії, цей рік також розпочався вдало: після нападу росії на Україну та в очікуванні набуття чинності нафтового ембарго ЄС наприкінці року ціна на нафту продовжувала стрімко зростати. «Роснєфть» може навіть подолати той факт, що зараз їй доводиться продавати свою нафту зі значним зниженням ціни приблизно на 30 відсотків через санкції та добровільний відхід західних покупців.
У той же час, однак, у травні стало зрозуміло, що західні санкції вже вплинули на групу набагато сильніше, ніж на її російських конкурентів, за кілька місяців до того, як набуло чинності ембарго ЄС на велику частину поставок російської нафти. За даними міністерства енергетики росії, які аналізує інформаційне агентство Bloomberg, на «Роснєфть» припадає дві третини падіння російського видобутку нафти після вторгнення в Україну. Група відповідає лише за 40 відсотків видобутку нафти в країні. Тому «Роснєфті» довелося скоротити видобуток більше за інших. За даними Bloomberg, частка неактивних свердловин у «Роснефти» зросла з 17 відсотків у січні до 30 відсотків у квітні. Загалом, за даними російського статистичного органу, видобуток нафти та побічного природного газового конденсату в квітні знизився на 11,5% порівняно з березнем.
Є кілька причин, чому «Роснєфть» так сильно постраждала: з одного боку, введена на початку березня заборона США на імпорт російської нафти зіграла певну роль, оскільки вплинула на поставки важкої нафти на узбережжя Мексиканської затоки, які важливі для «Роснєфті» як найбільший оператор нафтопереробних заводів росії. До цього, за словами російського нафтового експерта Михайла Крутічина, додається проблема того, що нафтопереробні заводи «Роснєфті» в росії «технологічно набагато відсталіші», ніж у її конкурентів. Вони постачали багато мазуту та нафти, які і раніше користувалися меншим попитом у Європі, а тепер, чеоез добровільний відхід багатьох дилерів, «Роснєфть» змушена скорочувати видобуток.
Нарешті, вихід американської нафтової компанії Exxon-Mobil із спільного підприємства «Сахалін-1» з видобутку нафти і газу на однойменному острові поблизу Японії завдав компанії удару. За даними Bloomberg, видобуток нафти на Сахаліні в середині травня впав на 71 відсоток порівняно з лютим. В останній час Exxon-Mobil поступово вийшла з інших проектів через санкції проти росії. Західним компаніям давно заборонено продавати росії технології, необхідні для сланцевих нафтових проектів і шельфових проектів: росії тепер необхідно терміново знайти заміну багатьом нафтовим родовищам у Західному Сибіру, які все ще працювали в Радянському Союзі і були значною мірою вичерпані.
Інший престижний проект «Роснєфті» — розвідка величезних родовищ нафти в Арктиці під назвою «Восток Ойл» також може зіткнутися з труднощами. Найбільший західний інвестор, нафтотрейдер Trafigura, на початку червня оголосив, що заморозить свою 10-відсоткову частку в проекті. Неясно, чи зможе «Роснєфть» реалізувати технічно складний проект, який екологи критикують за можливу шкоду екосистемі Арктики, без підтримки Заходу. За словами нафтового експерта Крутічина, проект і так йде дуже погано; не вистачає навіть танкерів для експорту видобутої нафти.
У травні російські виробники нафти змогли знову збільшити видобуток порівняно з квітнем; що, на думку експертів, швидше за все, пов'язано з розширенням дешевших поставок азіатським покупцям. Втім, навіть члени російського уряду припускають, що нафтове ембарго ЄС знову зупинить цей розвиток подій. За словами міністра фінансів Антона Силуанова, видобуток російської нафти може впасти на 17% за рік у відповідь на відхід європейських клієнтів. Крутичин налаштований набагато скептичніше: фінансування «Роснєфті» може зменшитися на 30-40 відсотків.
На цьому тлі рішення Організації країн-експортерів нафти та її прихильників (ОПЕК плюс) минулого тижня значно збільшити видобуток у липні та серпні навряд чи порадує росію. З огляду на санкції, російські виробники нафти можуть вигідно продавати свою продукцію лише в тому випадку, якщо пропозиція залишається дефіцитною, а ціна на нафту залишається високою. Тому співвласник і віце-президент приватної нафтової компанії «Лукойл» Леонід Федун наприкінці травня запропонував скоротити видобуток на 20-30 відсотків, щоб продавати менше нафти, але дорожче. «Що краще – продати 10 барелів сирої нафти за 50 доларів або 7 за 80 доларів?» – написав Федун у статті для ділової щоденної газети РБК. Реакції з боку керівництва «Роснєфті» не було.
З 2004 року головою «Роснєфті» є могутня довірена особа путіна Ігор Сєчін, який уже був його помічником у 1990-х, коли нинішній президент ще працював в міськадміністрації Санкт-Петербурга. Однак Сєчін рідко з’являється на публіці – його ніхто не бачив і не чув протягом кількох тижнів після вторгнення росії в Україну.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
