Про це йдеться у матеріалі російського опозиційного сайту Медуза.
У березні великі закордонні фармкомпанії засудили війну в Україні та оголосили про припинення досліджень у росії, а також інвестицій у місцевий ринок. Водночас вони запевнили, що постачання життєво необхідних ліків продовжиться. На радикальні кроки — припинення ввезення в країну важливих препаратів — майже ніхто не наважився.
Так, у березні американська Eli Lilly припинила постачання до росії «Сіалісу» — препарату для лікування еректильної дисфункції. Щоправда, ліки досі доступні в російських аптеках (можливо поки розпродаються запаси).
Американська AbbVie також перестала постачати в країну знаменитий «Ботокс» для потреб естетичної медицини.
У квітні британська корпорація GSK зупинила експорт до росії вітамінів та БАДів. Цей захід торкнувся популярних ліків та БАДів «Мульті-табс» та БАДу «Біфіформ». Компанія на момент публікації не відповіла на питання про повний список продуктів, що йдуть з росії.
Також ЗМІ повідомляли, що японська компанія Daiichi Sankyo призупинила продаж препаратів Lixiana, Transamin та Efient. Однак у росії було зареєстровано лише останній препарат для профілактики тромбів — під назвою «Ефієнт». Інших ліків із тією ж діючою речовиною в росії немає. У той же час компанія «Серв'є», яка продає «Еффієнт» у росії, запевнила, що запасів вистачить щонайменше на рік.
На ринку є й випадки повного виходу закордонних фармкомпаній із країни. Так, наприклад, пішла американська Bristol-Myers Squibb. Щоправда, за аналогією з «Макдоналдс» продукція компанії, що йде, не перестане бути доступна росіянам: у середині травня Bristol-Myers Squibb вирішила передати бізнес у росії партнеру — швейцарській Swixx BioPharma. Угоду закрили 2 червня.
Затримки постачання виникають через логістичні складнощі. І не тільки
Постачанням ліків іноді заважають і зовнішні фактори: через санкції Євросоюзу росія навесні виявилася близька до логістичної блокади. Через транспортні обмеження на митниці утворилися гігантські затори, і це не могло не позначитися на імпорті медикаментів.
Наприклад, у квітні до росії мали поставити чергову партію препарату «Трікафта», який необхідний людям із муковісцидозом. Цей препарат закуповує та поширює серед пацієнтів фонд «Коло добра». Трикафта не зареєстрована в росії, тому купити її самостійно важко, але приймати потрібно щодня. Крім того, вона дуже дорога – 314 доларів за таблетку.
У результаті у квітні, як планувалося, ліки поставити не вдалося. Як пояснювали у фонді, через логістичні проблеми. У тих, хто приймав препарат за інструкцією, він мав закінчитися у квітні — на початку травня. Але російська митниця впустила партію «Трікафти» лише 31 травня. Весь цей час пацієнти або не приймали ліки, або приймали їх у меншій дозі, ніж необхідно. Це загрожує їм поверненням важких симптомів: частого кашлю, інфекції дихальних шляхів, утрудненого дихання та інших.
Зі схожими проблемами зіткнулися і при імпорті іншого препарату, який використовується при муковісцидозі, — «Оркамбі». На поставку очікували у квітні, потім у травні, тепер — у червні — липні.
Порушена логістика – не єдина причина збоїв у постачанні. Деякі препарати застрягли на складах уже всередині країни через перерозподіл бюджетів у охороні здоров'я. Такий випадок в інтерв'ю виданню «Офарме.рф» описувала директор некомерційної організації «Колективний імунітет» Антоніна Обласова: «Вакцини від вітрянки, наприклад, дуже багато. Сильно за нею ганятися та переживати, що вона раптом скінчиться, не треба. Інше питання, що <…> у постачальників цю вакцину не забирають». За словами експерта, виробники «кажуть, що чи буде закупівля у поліклініки — питання». Але навіть якщо «засоби перерозподілять на інші потреби», у приватних продавців «вакцина має бути ще довго», запевнила Обласова.
Ідуть постачальники речовин для виробництва ліків. Це може погіршити якість препаратів та підняти ціни
Згодом дефіцит може торкнутися не лише експорт, а й ліки, які виробляються у росії ( на них припадає трохи менше половини фармринку). Для цього є кілька причин.
З росії пішли кілька постачальників хімічної сировини, необхідної для препаратів. Це здебільшого не діючі речовини, а все інше, що потрібно в процесі: допоміжні речовини, що входять до складу препарату, та реагенти, які до складу не входять, але використовуються під час виробництва. Залишили країну компанії BASF, IMCD та інші. Відвантаження деяких речовин з-за кордону просто припинили. Є проблеми і з картоном, необхідним для пакування ліків: європейські виробники приєдналися до санкцій, а російський картон не завжди відповідної якості (наприклад, на ньому можуть розпливатися знаки маркування). На його тести та підбір іншого чорнила потрібен час.
Фахівець з розробки та регуляторних питань у галузі ліків Равіль Ніязов називає ще кілька труднощів, які чекають на російських виробників. Так, їм буде складно швидко знайти заміну допоміжним речовинам, постачання яких припиняються: «Вони будуть змушені змінювати формуляцію, тобто склад та технологію виробництва деяких продуктів». Цей процес, за словами експерта, займе від кількох місяців до року у разі окремого препарату, при цьому гарантувати успішність заміни неможливо. Процес затягнеться, якщо препаратів, що вимагають модифікацій, у компанії багато: «Лабораторії можуть паралельно виконувати обмежену кількість експериментів (якщо все робиться відповідно до науково-технічних вимог)».
Зміна формуляції для неін'єкційних ліків потребує ще й досліджень біоеквівалентності на людях, що сильно подовжує процес, а позитивний результат із першої спроби зовсім не гарантований. Крім того, під час таких досліджень потрібні хроматографічні колонки для оцінки біологічних зразків і зараз починається їх дефіцит.
Якщо виробники порушать процедури, то «під виглядом вивчених продуктів на ринку можуть виявитися поспіхом переформульовані та недостатньо протестовані продукти з невідомою біодоступністю», попереджає Ніязов. Постраждати насамперед ризикують «діти та пацієнти, які отримують терапію препаратами з проблематичною біодоступністю – деякими імунодепресантами для профілактики відторгнення трансплантату, протиепілептичними засобами, гормонами щитовидної залози та багатьма іншими», перераховує експерт.
Проблеми з постачанням реагентів також можуть, за словами Ніязова, зашкодити виробникам: «Їхня відсутність ускладнить як контроль якості, так і підтримку виробництва. Можливо, будуть перебої з поставками, проблеми з безпекою (наприклад, через перехід на більш токсичні розчинники), якість (внаслідок, наприклад, меншої стабільності виробництва або нижчого контролю токсичних домішок) та ефективність (через проблеми з біодоступністю) , і навіть зростання цін».
На тлі реальних проблем у ЗМІ періодично з'являються новини про неіснуючі проблеми. Наприклад, нещодавні повідомлення про те, що з Франції в росію більше не постачають субстанцію для виробництва міфепрістону — препарату, який, зокрема, використовується для медикаментозного переривання вагітності. Це не відповідає дійсності: лише один такий препарат із безлічі зареєстрованих у росії виробляється на основі субстанції із Франції. Решта поставляють переважно з Китаю, а в двох випадках субстанція і взагалі виробляється у росії.
Ціни на ліки вже помітно зросли
У середньому з початку війни в Україні ціни на ліки зросли. У березні ціни на препарати, що входять до переліку життєво необхідних та найважливіших лікарських засобів, зросли в середньому на 5%, а ціни на інші препарати – на 15%. У квітні та травні вони незначно знижувалися (приблизно на 1%).
Держава також підвищує граничні відпускні ціни на препарати з переліку житєєво необхідних, побоюючись дефіциту деяких із них: за дуже низьких цін компанії перестануть продавати ліки, оскільки це буде невигідно.
Нові ліки можуть не дістатися росії через призупинення клінічних досліджень
Якщо на зупинення постачання ліків іноземні виробники з гуманітарних міркувань не пішли, то клінічними дослідженнями вирішили пожертвувати майже всі. В основному компанії відмовлялися від набору в нові або поточні дослідження, а хтось навіть припиняв ті, що вже почалися.
Без цієї процедури, тим часом, на ринок не зможуть потрапляти нові препарати. У складі реєстраційного досьє ліки мають бути представлені результати «щонайменше одного клінічного дослідження, яке повністю або частково виконано на території Євразійського економічного союзу (ЄАЕС)», нагадує Равіль Ніязов. Якщо влада цю «надмірно-загороджувальну» вимогу не скасує, то навіть при готовності виробника постачати до росії новий препарат той до пацієнтів не дістанеться, попереджає експерт.
