Про це йдеться в матеріалі Süddeutsche Zeitung.
Тож замість того, щоб сісти в урядовий літак, лавров сів перед камерами і пояснив, хто знову винен: Захід. ЄС і НАТО вдалися до «найнижчих засобів», щоб нав’язати свої правила іншим державам. Захід, скаржився лавров, боїться правди, покладається на промивання мізків своїм громадянам і проводить «відверто антиросійську» політику. Він також торкнувся України: НАТО підтримало там державний переворот у 2014 році, а зараз підтримує «неонацистську армію».
Це стандартна кремлівська пропаганда, і сергій лавров є її найпомітнішим пропагандистом у всьому світі. Протягом багатьох років його основним завданням було продати зовнішню політику, у формуванні якої він, здається, все менше бере участь. Наскільки лавров знав про плани володимира путіна в Україні? З цього приводу так само багато спекуляцій, як і щодо питання, чи сам лавров коли-небудь вірив у дипломатичне рішення, яке він відстоював місяцями.
лавров майже завжди здається вище свого співрозмовника
Вплив лаврова в кремлі легко переоцінити. Безперечно найдосвідченіший міністр закордонних справ у світі, він провів 50 із 72 років на дипломатичній службі. лавров - високий, обдарований мовами, світський. Він майже завжди здається вищим за свого співрозмовника, чи то тому, що знає трохи більше, розкриває трохи менше про себе, чи то тому, що він більш безсовісний у своїй готовності зневажити іншу людину. Він часто, здається, внутрішньо хитає головою через нерозуміння росії своїми колегами. лавров може переходити від сварливого до веселого, від жартівливого до погрозливого, ніби одним натисканням кнопки.
Він так само гнучко дотримується вимог кремля протягом десятиліть. Коли тодішній президент дмитро дедведєв цього хотів, лавров натиснув кнопку перезавантаження російсько-американських відносин у 2009 році. Через три роки путін повернувся до кремля і до політики, в якій він звинувачував Вашингтон майже у всіх проблемах, з якими стикався – протести в москві, протести під час арабської весни, пізніше революція в Україні, список видається нескінченним.
лавров знає Захід краще, ніж свого боса в кремлі. Перш ніж стати міністром закордонних справ у 2004 році, він десять років провів у Нью-Йорку як постійний представник росії при ООН. Джон Негропонте якось сказав в ООН: «Дві його цілі завжди були однаковими: накласти вето заради більшої слави росії та пригнічувати американців, коли це можливо». У той час Негропонте представляв США в ООН. У Нью-Йорку лаврова швидко вважали сучасним «містером ні», який, як і його радянські попередники, часто казав «ні», але виглядав більш елегантним.
Тактика лаврова з тих пір мало змінилася. Його постійне лементування про лицемірство Заходу дає росії простір для маневру і можливість робити вигляд, що москва нарівні з Вашингтоном. Один принцип для нього важливіший за будь-що інше, як написала американська журналістка Сьюзен Глассер після інтерв’ю з лавровим, «що росії потрібно дозволити робити на своїй території все, що вона хоче».
путін оточує себе чоловіками, які поділяють його вік, минуле та світогляд
Але що робити росія, вирішує не лавров. У кремлі його, мабуть, більше навіть не питатимуть його думку. Поки восени 2021 року путін розміщував танки на кордоні з Україною, лавров підкреслював готовність москви знайти мирне рішення з похмурою наполегливістю. Це була його робота - поки путін не вирішив інакше. Можна багато говорити про те, що сам міністр закордонних справ не знав, коли настане час. Ще в середині лютого він запевнив правителя кремля за довгим столом, що дипломатичні можливості росії далеко не вичерпані.
За тиждень путін скликав свою раду безпеки на сесію, на якій усі члени повинні були публічно простежити за ним. лавров зробив громіздку доповідь про стан переговорів. путін мусив покликати його вдруге, лише тоді лавров чітко підтримав рішення про визнання сепаратистських республік на Донбасі. Наступним кроком була відправка танків.
Міністр закордонних справ не був обізнаний з військовими планами путіна, пише кремлівська експертка Тетяна Станова, яка має хороші зв'язки. Кремлівські спостерігачі роками попереджають, що путін все рідше звертається за порадою до таких експертів, як лавров. Він вважає за краще оточувати себе колишніми шпигунами КДБ з тодішнього Ленінграда, а нині Санкт-Петербурга, місця народження путіна.
Так і з чоловіками, які поділяють його вік, минуле та світогляд. Серед них – секретар ради безпеки микола патрушев, голова служби зовнішньої розвідки сергій наришкін, голова внутрішньої розвідки ФСБ олександр бортніков. На думку кількох російських журналістів-розслідувачів, це його важливий «п'ятий відділ», а не МЗС, інформував путіна про ситуацію в Україні - точніше дезінформував його.
лавров відразу змінив свою риторику: 25 лютого дипломат заявив, що переговори будуть можливі лише за умови, якщо українська армія складе зброю. Тепер він йде далі, включаючи російську «спеціальну військову операцію», як там треба назвати війну, у своїй вічній кампанії проти Вашингтона.
лавров вдосконалив свої методи – погрожує і перекручує факти
В інтерв'ю лавров зараз часто каже, що насправді мова не йде про Україну. Вони використовуються Заходом як зброя, щоб завдати шкоди росії для підтримки однополярного світового порядку. За словами лаврова, останнім часом усі країни світу розуміють, «що сьогодні буде вирішуватися, чи буде світопорядок справедливим, демократичним і поліцентричним». Або чи невелика група держав продовжує нав’язувати свою точку зору іншим.
Зовнішня політика росії помітно змінилася з 2014 року, коли путін анексував Крим. Тоді лавров також охоче наслідував його приклад, говорячи про нацистів у Києві та російськомовне населення, якому погрожують на Донбасі, і захищаючи «приєднання» Криму до росії. На Мюнхенській конференції з безпеки 2015 року він дозволив собі посміятися: лавров зайшов так далеко, що представив анексію легітимнішою, ніж возз’єднання Німеччини, яке відбулося без референдуму.
Багато хто й потім його поважав. Наприклад, британський історик Марк Галеотті у 2016 році описав лаврова як одного з найжорсткіших, найрозумніших і найдосвідченіших міністрів закордонних справ у світі. кремлю «добре було б це краще використати». Відтоді, однак, можливості міністра закордонних справ мали тенденцію до зменшення. Як він має просувати переговори, наприклад, виявляючи добру волю, якщо кремль не готовий йти на будь-які поступки? Як йому пояснити позицію кремлівського начальника, який публічно порівнює себе з Петром Першим? путін нагадав молодим підприємцям про царя в четвер. Колись він відвоював у шведів територію навколо сьогоднішнього Санкт-Петербурга — «мабуть, це й наша доля: повернути її і зміцнити».
лавров вдосконалив методи, які йому залишилися. Він перекручує факти, уникає зустрічних звинувачень. Його недавнє інтерв’ю італійському телеканалу стало ударом: лаврова запитали, як поєднуються єврейський президент у Києві та звинувачення в нацистському режимі. «Якщо я правильно пам'ятаю, сподіваюся, я не помиляюся, у Гітлера також була єврейська кров», - сказав він. Обурення абсурдним твердженням було настільки великим, що путін особисто вибачився перед прем'єр-міністром Ізраїлю.
Протягом багатьох років лавров втомився від своєї посади. Мабуть, він незамінний для путіна в МЗС. лавров якось сказав, що не вірить в «ідеологію в міжнародних відносинах». Навіть радянські міністри закордонних справ завжди намагалися діяти прагматично. «Його мораль — це російська держава», — так висловився тоді Негропонте, його колега з Ради Безпеки ООН. Це фраза, яка часто цитується, але вона наближається до певної межі: не має значення, вірить лавров, що «спеціальна військова операція» путіна допоможе чи зашкодить росії. Його завдання — продати її як неминучу. І звинувачувати в цьому США.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
