Те що путін разом зі своєю клікою задумав щось страшне, стало зрозуміло, коли після теракту в Кременчуці — атаки на ТЦ «Амстор», після обстрілу житлових кварталів міста Часів Яр, санаторію в Одесі, Драмтеатру в Маріуполі, Дому офіцерів у Вінниці він не змінив риторику, а навпаки посилив погрози зі словами: «Ми ще нічого навсправжки не починали». Тож щось «почати» він таки хотів. І це «щось» — спроба вчинити техногенну катастрофу, вдаривши ракетами по заводу «Південмаш» у Дніпрі.
Саме на цьому підприємстві зберігався несиметричний диметилгідразин — гептил — ракетне паливо. Вибухонебезпечне, отруйне, яке негативно впливає на людей і природу, навколишнє середовище.
Гептил, власником якого було Міноборони, привезли на «Південмаш» ще у 2016 році. На зберіганні у підприємства його було майже 95 тонн. Це практично у два рази більше, ніж потрібно, щоб вбити все живе на території радіусом чотири кілометри від центру витоку. Адже представники ДСНС запевняють, що витік у 50 тонн міг вразити район радіусом у 4–4,5 кілометра з кількістю жертв до 30 000 осіб.
путін не просто так витратив 78 мільйонів (вартість ракет), коли 15 липня ввечері шість ракет Х-101 вилетіли на Дніпро — він бажав досягти страшного результату — техногенної катастрофи, що могла стати аналогом ядерного вибуху в Хіросімі.
До речі, цілі досягли лише дві ракети, чотири — знищила українська ППО. Однак і дві стали причиною пожежі та загибелі трьох людей.
Дві людини згоріли в автомобілях, а водієві маршрутки відірвало голову. Інфраструктура міста також зазнала руйнувань. Внаслідок ракетного удару було зруйновано ділянку магістрального водогону Дніпра. Частина міста залишилася без централізованого водопостачання.
Експерти оцінили ракетний удар по заводу «Південмаш» у Дніпрі по-різному.
«Ракетний удар по Дніпру — це не просто атака на людей, місто, інфраструктуру. Це своєрідне визнання, що сил взяти місто Дніпро у російської армії немає. Якщо раніше вони не чіпали завод (а він був у переліку підприємств, які рФ бажає відібрати в України), то тепер вони його атакували, бажаючи знищити», — зазначив Олександр Кочетков, експерт.
До речі, якби на підприємстві все ще зберігався б гептил, трагічної загибелі тисяч людей, як і повної руйнації підприємства уникнути не вдалося б.
Тож спільне рішення голови Воєнної обласної адміністрації Валентина Резниченка, керівника Центру територіальної оборони Дніпра Геннадія Корбана, міського голови Дніпра Бориса Філатова про необхідність швидкої утилізації гептилу врятувало не лише Дніпро, а й Україну. А також не дало путіну «козирів» у переговорах, коли б він, вчинивши страшний терористичний акт — техногенну катастрофу у центрі Європи, змушував би президента України підписувати якісь угоди за вимогами агресора.
Цікаво, що у рФ визнали, що мали саме такий план, щоправда, постфактум: після удару путінські пропагандисти поширили фейк про те, що місто Дніпро отруєне гептилом.
І так могло статися, якби ще на початку повномасштабної війни, у березні, у Дніпрі не було виділено коштів та утилізовано всі запаси гептилу. Які мали бути утилізовані ще 2016 року. І за це безпосередньо відповідає Міноборони. Однак ні Міноборони, ні держпідприємство «Південмаш», ні Кабмін, ні прем'єр, ні президент, ні будь-хто інший, від чийого рішення це залежало, — таке рішення не ухвалив.
Зараз же можна констатувати, що рішення міської влади, Центру територіальної оборони Дніпра та Геннадія Корбана, ОВА та Валентина Резниченка — було вчасним та вірним. Воно зірвало плани кремля, врятувало життя дніпрян, посилило позиції України в переговорному процесі та не дало відбутися техногенній катастрофі у центрі України.
А спроба путіна вбити щонайменше 30 тисяч людей одним ракетним ударом має розглядатися у Гаазькому трибуналі. Зараз і спроба вчинити теракт має стати приводом для ухвалення рішення визнати рФ терористичною країною та раз і назавжди поставити крапку в історії розуміння, з ким світ має справу.
Нагадаємо, окупантам оформлюють фіктивні контракти.
