Матеріал про це надрукувало американське видання The Washington Post 3 серпня.
As war grinds on, old Ukrainian political divisions are reemerging (поки триває війна, старі українські політичні розбіжності знову виникають).
Відтоді, як у 1991 році Україна проголосила незалежність від Радянського Союзу, який розпався, відбулися значні зміни в країні, яка страждає від внутрішньої політичної боротьби, корупції та російського впливу.
Але зараз, коли війна триває і надходять мільярди доларів міжнародної допомоги, між центральним урядом і місцевими лідерами починають виникати тріщини та політична напруга, яка була ще у передвоєнні часи.
Нещодавні суперечки між президентом Володимиром Зеленським, який став дуже популярним лідером за час війни, та українськими мерами, які намагаються захистити або відбудувати свої зруйновані міста та селища, підкреслюють зростаючі внутрішні виклики України, і це все, коли країна наближається до шести місяців війни.
Українські мери та аналітики повідомили The Washington Post, що уряд Зеленського, схоже, намагається відсторонити мерів, щоб зберегти контроль над допомогою на відновлення та послабити будь-яких майбутніх політичних конкурентів. У більш широкому плані кілька мерів сказали The Post, що у них, зростає занепокоєння тим, що в умовах війни адміністрація Зеленського відступає від обіцянок і планів усунути залишки радянської епохи шляхом децентралізації влади та надання більших повноважень регіональним і місцевим органам влади.
«Під час війни в Україні починають розвиватися автократичні тенденції», — сказав 50-річний Борис Філатов, впливовий мер Дніпра на південному сході України, міста, яке стало ключовим хабом у постачанні зброї та допомоги східному фронту країни, що охопив бойові дії, — Вони намагаються домінувати на політичному полі… однак ми не противники».
Філатов сказав, що мери були на передовій, захищаючи міста, і вони хочуть більше контролювати те, як їхні громади відбудовуються.
Він, критикував уряд Зеленського, як і інші, з одним важливим застереженням: попри внутрішні розбіжності, за його словами, більшим ворогом є росія, і Захід повинен продовжувати підтримувати захист суверенітету України.
Філатов, який був переобраний у 2020 році переважною більшістю голосів, у минулому конфліктував із Зеленським. Як повідомлялося, нещодавно уряд Зеленського пригрозив позбавити українського громадянства одного олігарха, близького до Філатова, через те, що він має подвійне громадянство, що заборонено в Україні. Інший олігарх і близька особа, також з подвійним громадянством, сказав, що минулого місяця йому заборонили повертатися в країну після поїздки.
«Це небезпечний ухил, — сказала Орися Луцевич, науковий співробітник програми «росія та Євразія» лондонського аналітичного центру Chatham House, — Щоб Україна виграла цю війну, вона має будуватися на цій ідеї [що] мери не є конкуренцією, а розглядаються як частина команди… де є центральне командування під час війни, і водночас місцеві уряди можуть розв'язувати проблеми так, як вважають за потрібне».
Ці розбіжності з місцевими політиками виникли після того, як Зеленський здійснив суперечливі зміни у своєму кабінеті, минулого місяця відсторонивши голову Служби безпеки України та генерального прокурора, а також оголосив про широке розслідування «держзради та колабораціонізму».
За словами Луцевич, українські мери традиційно приєднуються до головної в країні партії, щоб отримати доступ до фінансування міст. Багато мерів підтримували як колишнього президента Віктора Януковича, союзника москви, якого було скинуто під час Революції Гідності в Україні 2013-14 років, так і його більш «реформаторського наступника» Петра Порошенка. В останні роки деякі мери вирішили створити власні політичні партії та альянси.
Але в той час, як партія влади на національному рівні зазвичай домінувала на місцевому рівні, партія Зеленського «Слуга народу» показала погані результати на місцевих виборах 2020 року.
Здобувши більшість місць на парламентських виборах минулого року, партія не здобула крісло мера в жодному великому місті: чинні президенти випередили кандидатів від Слуги народу на 10 ключових виборах мерів. Як особисту поразку Зеленського було сприйнято те, що кандидат від його партії в мери рідного для президента міста Кривого Рогу, програв у другому турі, навіть після того, як головний суперник вибув.
Війна підсилила Зеленського, який тепер має широку підтримку суспільства. Вважається, що нічні звернення президента зі столиці зміцнили моральний дух України, незважаючи на війну, яка зруйнувала цілі міста та селища по всій країні та коштувала незліченних тисяч життів.
Оскільки світ поспішає допомогти Україні, уряд країни є головним каналом для десятків мільярдів доларів допомоги, яку країни та установи пообіцяли відбудувати зруйновані міста. Він також створив регіональні військові адміністрації, повноваження яких часто переважають повноваження цивільних органів місцевого самоврядування і які фінансуються безпосередньо Києвом.
Це призвело до розчарування серед мерів, які стверджують, що регіональні лідери мають кращі позиції, ніж чиновники центральної влади, щоб швидко отримувати та спрямовувати кошти та знати, що потрібно їхнім виборцям. Серед уламків мери намагаються налагодити власні міжнародні партнерства з країнами чи містами, які бажають фінансувати конкретні програми реконструкції.
Луцевич зазначила, що війни, як правило, породжують «нових героїв», і в українському випадку дуже ймовірно, що деякі з них стануть мерами.
Серед найбільш критичних щодо Зеленського був Владислав Атрошенко, мер Чернігова, який межує з Білоруссю та був одним із міст поблизу Києва, яке найбільше постраждало від російських військ.
55-річний Атрошенко провів перші тижні війни зі своїми виборцями під постійним бомбардуванням, згуртовуючи глобальну підтримку України. Але в липні він порушив цю національну єдність і прямо розкритикував Зеленського, звинувативши «соратників» президента в спробі усунути його від влади.
«Сьогодні замість того, щоб протистояти атакам ворога, місто змушене терпіти атаки ваших підлеглих, — зазначив Атрошенко на відео, опублікованому 8 липня на своїй сторінці у Facebook, — Центральна та місцева влада мають працювати разом проти ворога, а не одна проти одної».
За шість днів до того, як Атрошенко опублікував відео, український прикордонник не дозволив йому виїхати з країни на конференцію у Швейцарії про відновлення України. Атрошенко, «ходячи» туди-сюди в інтерв’ю The Post, сказав, що це був другий випадок за останні тижні, коли представники центральної влади забороняли йому їхати на захід, пов’язаний з наданням допомоги.
Україна заборонила всім чоловікам призовного віку залишати країну після повномасштабного вторгнення росії 24 лютого. Атрошенко сказав, що йому потрібно поїхати, щоб зібрати гроші в Чернігів, де, за його словами, до зими потрібно відремонтувати сильно пошкоджену систему опалення.
Після того, як мер опублікував відео 2 липня, заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко відповів у Telegram:
«Нагадую тим, хто забув, що в Україні йде війна! Особливо це стосується прикордонних районів і тих, які були ще зовсім недавно окуповані. Небезпека не минула!»
Якщо «сигнал не зрозумілий», Тимошенко нагадав мерам, що їхнім громадам можна допомогти «і без вас».
Тимошенко відхилив прохання про інтерв'ю The Washington Post.
Висловився стосовно цього і 35-річний міський голова Рівного Олександр Третяк, він має виборчий округ і проблеми, які дуже відрізняються від Атрошенка, але він співчуває розчаруванню колеги.
Третяк був обраний у 2020 році, що зробило його одним із наймолодших мерів України.
Він очолює західноукраїнське місто Рівне, яке не постраждало від ракетних обстрілів, але поглинуло тисячі переміщених українців.
«Атрошенко намагається зробити все можливе, щоб залучити інвесторів, запросити бізнес, запросити інші країни допомогти, вирішити проблему», — сказав Третяк. Це нормальна справа. Я намагаюся робити те саме. … Я не можу просто сидіти тут, у своєму місті, і чекати, коли мій центральний уряд надасть мені якусь допомогу».
