Багато виснажливих тижнів війни закінчилися, а і росія опинилася перед важким вибором: рішення шляхом переговорів з розділеною Україною? Виснажливий партизанський бій? Поширення російської агресії на інші європейські країни?
Про це пише Der Spiegel.
1. Розділена і нейтральна країна?
Після того, як солдатам володимира путіна не вдалося швидко завоювати Україну, російський президент знаходиться на роздоріжжі: він міг би спробувати знайти прийнятний компроміс за столом переговорів з українцями, або він міг би ще більше загострити війну безжальним бомбардуванням.
Поки що мало доказів того, що делегації москви та Києва, які цього тижня продовжують переговори в Туреччині, найближчим часом можуть знайти компроміс: росія вимагає від України внести зміни до Конституції, зобов’язує її до нейтралітету та відмови від НАТО. Крім того, країна має остаточно відмовитися від територіальних претензій на Кримський півострів і самопроголошені «народні республіки» на Донбасі. Україна наполягає на повному виведенні російських військ, детальних гарантіях безпеки з третіх країн і виплаті компенсацій з москви.
У багатьох місцях українці чудово стримують просування росіян, а у військовому відношенні московська армія зараз мало просувається. Тим не менш, найбільшу готовність до компромісу продемонстрував поки що саме президент України Володимир Зеленський. Повна відмова від Криму чи Донбасу поки що вважалася абсолютно неприйнятною для Києва. Однак в інтерв’ю The Economist Зеленський сказав: «Перемога означає врятувати якомога більше життів».
Враховуючи значні втрати росії, важко уявити, що путін задовольнився б лише «визволенням» «народних республік» у їхніх попередніх кордонах, створених з 2015 року. Але так само важко уявити, що українці віддадуть місто Маріуполь, яке стало символом російських військових злочинів, і віддадуть путіну узбережжя Азовського моря як сухопутний коридор між Кримом і Донбасом.
2. Довга війна на виснаження
Хоча російські військові помітно ослаблені ефективною обороною України, росія може тривалий час продовжувати війну за допомогою повітряних і ракетних ударів з відстані. Цинічний розрахунок кремля може бути таким: чим більше руйнувань і страждань, тим краще наша позиція за столом переговорів. росія також могла б посилити тиск на ЄС і НАТО, вигнавши багато мільйонів біженців від війни з України до сусідніх країн.
Щойно заступник глави Генштабу росії Сергій Рудський заявив, що тепер вони повернуться до «головної мети» — «повного звільнення» Донбасу. Однак одразу після заяв Рудського російські ракети впали під Львовом на заході України.
Оскільки Україна не має переваги над російськими військовими, бойові дії можуть затягнутися надовго. У виснажливих боях можна захоплювати і знищувати села. Якби путін все-таки поставив Україну на коліна військовим шляхом – чи то за допомогою хімічної чи навіть ядерної зброї – миру також не буде. Маріонетковий уряд, створений путіним, повинен був би рахуватися з постійним збройним опором – результатом, ймовірно, буде триваюча партизанська війна.
3. Розширення конфлікту
Побоювання, що росія може вивести конфлікт за межі України, циркулюють з перших днів війни. У минулому путін говорив про бажання захистити інтереси російських громадян у країнах Балтії. Інколи російські державні ЗМІ говорили про повну «денацифікацію» не лише України, а й Європи, представляли карти, на яких позначені різні пострадянські держави, які ще потрібно було звільнити. Колишній президент росії Дмитро Медвєдєв нещодавно погрожував Польщі.
Однак, після очевидних труднощів російсько-української кампанії, навряд чи можна уявити, щоб путін свідомо ризикував розпочати війну з НАТО. Але навіть випадково випущена ракета може мати смертельні наслідки. Президент США Джо Байден підкреслив, що напад росії на територію НАТО означатиме початок третьої світової війни. Байден також нещодавно попередив Путіна про використання хімічної зброї в Україні і пригрозив, що це спровокує реакцію НАТО. Однак американський президент не пояснив, як саме буде виглядати ця реакція. Раніше він виключав розміщення та розміщення американських солдатів в Україні.
У нинішній ситуації кремль навряд чи може дозволити собі навіть атакувати менші держави, такі як Молдова, яка не входить до військового альянсу НАТО. Проте НАТО, можливо, доведеться підготуватися до можливості такого нападу в майбутньому. Якщо путін не зазнає поразки в Україні і якщо він залишиться при владі, подальші кампанії на пострадянському просторі залишаються конкретною небезпекою. Білорусь, слабкий союзник росії, все ще може вступити у війну. Однак розміщення білоруських солдатів в Україні може спровокувати нові протести в країні та поставити під загрозу режим Олександра Лукашенка.
4. Росіяни скидають Путіна
Початкова надія на те, що самі росіяни зможуть швидко припинити війну або навіть повалити володимира путіна шляхом масових протестів, швидко випарувалася. Хоча тисячі людей, переважно молоді, протестували у великих містах росії проти кровопролиття їхнього уряду в сусідній країні, протести залишалися в основному обмеженими ліберальними колами. Широкий антивоєнний рух не виник після місяця боїв.
Також допомагає стримувати та залякати демонстрантів у росії новий закон, який криміналізує будь-які відхилення від офіційної інформації про військову «спецоперацію» з денацифікації України. Кожен, хто називає війну або навіть називає військові злочини росії, може бути засуджений до 15 років позбавлення волі. З початку війни російське керівництво різко обмежило доступ до незалежних джерел інформації. Тисячі людей, у тому числі багато відомих противників війни, вже покинули країну.
«Сьогодні російське населення не менш імперіалістичне, ніж сам путін», – заявив нещодавно Der Spiegel економіст і колишній радник кремля Владислав Іносемцев.
Опитування громадської думки, проведені анонімно незалежними соціологами в росії, підтверджують, що більшість росіян підтримують війну через переконання, відсутність незалежної інформації, або через незацікавленість і лінь. Навіть велика кількість загиблих російських солдатів, схоже, не ставить під сумнів підтримку нападу на Україну. Нещодавно москва визнала 1300 убитих, тоді як НАТО оцінює їх щонайменше 7000. Експерти припускають, що рівень життя в росії повинен значно знизитися, щоб похитнути соціальний договір між путіним і більшістю людей.
5. Переворот з боку спецслужб або еліти
Більшість експертів вважають переворот проти путіна з боку російських спецслужб або військових кіл малоймовірним. Експерт спецслужби Андрій Солдатов сказав Der Spiegel: «У росії армія та спецслужби традиційно погано організовують змови, їм не вистачає молодих офіцерів».
Поки що політичні оглядачі не бачили ознак розколу в політичній чи економічній еліті, хоча несподіваний широкомасштабний напад путіна на Україну та пов’язані з цим каральні економічні заходи стали неприємною несподіванкою для багатьох лідерів у росії, як і успіхи українська армія. Повідомлення Міністерства оборони України про те, що група впливових росіян з політики та бізнесу зараз змовляться, щоб позбутися путіна, ймовірно, є результатом українських бажань.
6. Китайська загроз
Президент Китаю Сі Цзіньпін, найпотужніший союзник росії, досі не намагався використати свій вплив у москві, щоб закликати путіна припинити загарбницьку війну в Україні. Хоча Сі закликав швидко припинити військові дії, він зробив усе можливе, щоб не називати путіна винуватцем. Керівництво Китаю хоче зберегти росію залежною від неї як васальної держави для майбутнього протистояння зі США – і сьогодні відкрито від неї не дистанціюється.
Китай утримався від голосування Генеральної Асамблеї ООН проти російської агресії і відтоді продемонстрував те, що The Economist влучно описує як «проросійський псевдонейтралітет». Лідери Китаю не завдають удару росії ножем в спину, але й не підтримують країну в тій мірі, в якій вона може отримати санкції проти себе. У той же час китайська пропаганда в країні багато в чому передає погляд москви на війну.
Той факт, що війна зміцнює єдність Заходу і збільшує військові бюджети в корені суперечить інтересам Китаю – існує також ризик того, що близькість Китаю до росії зашкодить його відносинам з Європою. З іншого боку, у більш слабкій росії Китай має більший вплив і може зробити більше для служіння власним інтересам, каже Олександр Габуєв, експерт з російсько-китайських відносин з московського Центру Карнегі. У цьому сенсі Пекін міг би отримати користь від війни. Поки війна залишається в межах України, важко уявити, що Китай буде активно втручатися за чи проти Кремля.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
