Про це в п’ятницю, 8 березня, заявила спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс, повідомляють Факти.
Росіяни застосовують тортури організовано й систематично
Експертка дійшла висновків про тортури російських військових після відвідин України у вересні.
Обсяг заяв, які заслуговують на довіру, про тортури та інші форми жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (свідчить про те, що, — Ред.) тортури є елементом військової політики росії, — заявила вона Раді ООН з прав людини.
За її словами ці тяжкі злочини «не є ні випадковими, ні непередбачуваними».
Виступаючи перед журналістами, Едвардс сказала, що українські прокурори повідомили їй про наявність близько 103 тис. відкритих справ, пов’язаних із воєнними злочинами та злочинами проти людяності, з яких 90% були зареєстровані як справи про тортури.
Еліс Джилл Едвардс, яка заявила, що особисто вивчила десятки справ, пов’язаних із ймовірними зловживаннями з боку російських військ та їхніх союзників, сказала, що в застосуванні катувань вочевидь присутні «намір і мета, які не можна назвати аберантною (аберантна поведінка — відхилення від умовної норми психічної діяльності особистості, — Ред.) або ситуативною поведінкою».
У звіті за підсумками свого візиту Едвардс зазначила, що «тортури застосовували організовано і систематично», причому одні й ті самі методи, як стверджується, використовували в різних окупованих регіонах.
Її висновки, заявила вона Раді ООН, вказують «на прямий дозвіл і навмисну політику» з боку російської влади.
Катування неприпустимі:
У п’ятницю вона знову звернулася до Москви з проханням «видати сильну та недвозначну директиву… про те, що тортури у жодному разі не припустимі і що вони будуть каратися».
Едвардс, якій відмовлено в доступі в Росію, також закликала кремль «почати розслідування цих звинувачень і допустити міжнародних спостерігачів в усі місця позбавлення волі та для спостереження за кримінальними процесами».
Довідка. Едвардс та інші спеціальні доповідачі є незалежними експертами з прав людини, які призначаються Радою ООН з прав людини, але не виступають від імені ООН.
