«Я не хотів приймати емоційного рішення, але я не міг виховати свого сина в такій країні», – сказав Телітченко, який у березні разом із дружиною та 3-річним сином переїхав у сусідню Латвію. Він оселився у комфортному ризькому двоповерховому під’їзді, стоячи біля високої полиці з білою статуєю Діда Мороза з дитинства — нагадуванням про те, що він залишив.
«Війна дала мені зрозуміти, що росія не зміниться», – сказав він.
Увага Заходу зосереджена на мільйонах біженців, які втекли з України від початку російського нападу 24 лютого. Але росія також перебуває в розпалі еміграційної хвилі, яка перевертає її сфери мистецтва та журналістики, а особливо світ технологій.
Минулого місяця Російська асоціація електронних комунікацій повідомила нижній палаті російського парламенту, що від 50 000 до 70 000 технічних працівників покинули країну, і ще 100 000, як очікується, виїдуть протягом наступного місяця — загалом близько 10 відсотків робочої сили в секторі.
Ok Russians, нова некомерційна група, яка допомагає емігрантам, використала вибірку даних із сусідніх країн та опитування соціальних мереж. Вона підрахувала, що з початку війни майже 300 000 росіян виїхали.
Мітя Алешковський, співзасновник Ok Russians, сказав, що деякі з тих, хто виїжджає, є опозиційними активістами, митцями та журналістами — людьми, яких президент володимир путін, ймовірно, не радий бачити, і чий відхід може зменшити активне інакомислення в росії. Але майже половина тих, хто їдуть, походять із технологій — дуже швидкоплинної, затребуваної у всьому світі робочої сили, серед якої багато тих, хто боїться глобальної ізоляції росії, нового несприятливого бізнес-клімату та майже повного авторитаризму.
російський уряд "справді наляканий і шокований", сказав Алешковський. «Прем’єр-міністр росії благав цих хлопців залишитися. Він каже їм: «Не хвилюйтеся, що Apple піде, ми побудуємо власний Apple Store». Будь ласка, не йдіть. … Але я б сказав, що найкращі люди йдуть саме зараз. … Висококваліфіковані, високоосвічені, високооплачувані спеціалісти».
Тисячі росіян, які виїхали, спочатку боячись, що путін закриє кордони росії, останніми тижнями повернулися назад. Але, принаймні, очікується, що дехто знову поїде, оскільки експерти прогнозують нову хвилю виїздів у найближчі тижні та місяці. Експерти з глобальної міграції та російського населення називають нинішній вихід із росії найшвидшим із часу більшовицької революції 1917 року, коли мільйони інтелектуалів та економічної еліти втекли від піднесення Радянського Союзу.
«У певному сенсі це вперше», – каже Жанна Баталова, глобальний експерт з міграційної політики Інституту міграційної політики. «Ми говоримо про багатьох людей у дуже стислий період, за кілька тижнів. У 1917 році росія перебувала в розпалі громадянської війни. Але це відбувається в той час, коли війни всередині самої росії немає».
Відхід такої кількості талантів загрожує підірвати низку російських секторів, від державних ЗМІ до аерокосмічної та авіаційної промисловості, які вже страждають від західних санкцій. Екосистема технологій і стартапів уже в'янула через посилення державного втручання та цензури.
Відчайдушно намагаючись зупинити хвилю, російський уряд прийняв безпрецедентний пакет стимулів, запропонувавши ІТ-компаніям податкові пільги та зменшене регулювання. ІТ-працівникам, тим часом, обіцяють субсидування житла, підвищення зарплати та відсутність податку на прибуток протягом наступних трьох років. Примітно, що підписаний Путіним указ також надає ІТ-працівникам звільнення від призову на військову службу, чого багато молодих росіян намагалися уникнути, втікаючи з країни.
Михайло Міжинський, який керує лондонською компанією Relocode, яка допомагає технологічним компаніям переміщуватися, сказав, що кількість його російських клієнтів з початку війни зросла до понад 200, тобто в 20 разів. Найбільші прагнуть перевести 1000 співробітників. Більшість з них переміщують від 100 до 200 співробітників.
"Ми ніколи не бачили нічого подібного", - сказав він.
Технологічний вихід також пов’язаний із санкціями Заходу та згортанням або припиненням діяльності західних компаній , включаючи IBM, Intel та Microsoft. Менші, російські технологічні компанії, або компанії, очолювані міжнародними росіянами, також залишають. Тим часом великі російські технологічні гравці, такі як Яндекс, якого часто називають «російським Google», намагаються утримати співробітників, які тікають з росії.
Наближена до Яндексу особа, яка на умовах анонімності розкривала внутрішні дискусії, сказала, що компанія вивчає створення нових або розширених офісів у Вірменії, Грузії та Туреччині, куди нещодавно переїхало «багато» її інженерів.
Компанія також намагалася знайти шляхи подолання логістичних проблем, включаючи оплату переміщеного персоналу, враховуючи, що санкції Заходу значною мірою відірвали російські банківські картки від міжнародної фінансової системи. У березні Яндекс надав одноразову грошову премію за утримання співробітників і почав пропонувати своїм співробітникам психологічні консультації.
«Питання в тому, чи ми як компанія можемо створити місцеві офіси для підтримки тих інженерів, які виїхали з росії, бо відтік мізків вважається великою проблемою», - сказала людина. «російські інженери – чудові, і для них не важко потрапити у Facebook чи Google, тому нам потрібно конкурувати з цими технологічними компаніями».
Інтерв’ю з логістичними фірмами та самими технічними працівниками свідчать про те, що вони надмірно представлені у відтоку, оскільки вони є одними з небагатьох працівників у росії, які можуть легко піти. Міжнародна дистанційна робота, особливо в епоху пандемії, вже була поширеною в секторі, а іноземний попит на їхні навички робить їх хорошими кандидатами на робочі візи за межами росії.
Багато з них також молодші, нещодавні випускники університетів, які зіткнуться з ризиком, якщо залишилися.
«Я думав, що мене можуть відправити на війну в Україну», – сказав Максим Немкевич, менеджер з продуктів великої російської IT-компанії, який у березні втік до Туреччини після того, як його університет, де він був консультантом, попросив його заповнити анкету з «навичками», які він міг запропонувати військовим.
«І тоді я подумав, що [путін] почне блокувати ІТ-спеціалістів від виїзду з росії, тому що дуже багато з нас виїжджає, і ми їм потрібні. Це переконало мене, що час йти».
Російські технічні працівники, за його словами, зараз «скрізь» у Стамбулі. Тимчасові офісні приміщення, ресторани та тротуари «заповнені людьми, які говорять російською. Тут так багато росіян». Він сказав, що планує залишатися в Туреччині якомога довше і подавати документи на аспірантуру в інших країнах Європи.
«Я боюся, що росія стане схожою на Північну Корею. Національним курсом буде самоізоляція, яка закриє всі зв’язки із західним світом і буде тісно пов’язана з Китаєм», – сказав Немкевич. «Я не хочу жити в такій країні».
росія відчувала дефіцит кваліфікованих ІТ-працівників ще до вторгнення в Україну. Минулого року Міністерство цифрового розвитку росії оцінило дефіцит технічних працівників у країні від 500 000 до мільйона, а до 2027 року дефіцит становитиме 2 мільйони.
І багато росіян, які виїжджали, — як Телітченко — думали про еміграцію задовго до вторгнення. Запустивши у 2019 році московську платформу для великих онлайн-конференцій, він легально заснував нову компанію в Латвії в 2021 році та отримав резидентську візу. Його довгостроковий план полягав у поїздці між Москвою та Ригою, але він не мав плану переїжджати найближчим часом.
Потім прийшла війна. Він був стривожений тим, що він описав як стадний менталітет людей, які без сумніву підтримують вторгнення. Інші, за його словами, занадто боялися висловити свою думку. Він згадав зустріч зі співробітником на коворкінгу, який він орендував у москві.
«Я бачив у її очах, що щось не так», — сказав він. Коли він запитав, як вона, вона розплакалася, побоюючись вторгнення.
Зважаючи на заборони на авіарейси між росією та Європейським Союзом, дістатися до Риги означало полетіти спочатку до Санкт-Петербурга, а потім 14 годин їхати автобусом. Тоді, як і для багатьох росіян-емігрантів, оренда квартири була важким випробуванням, частково тому, що західні санкції ускладнювали його зняття грошей або відкриття банківського рахунку.
Його мати вдома хвилювалася, що всі в Латвії — колишній радянській республіці, яка нині є членом Європейського Союзу та НАТО, і уряд якої люто проти путіна — будуть «ненавидіти росіян». Але замість цього, сказав Телітченко, він і його родина зустріли теплий прийом серед людей, які жили під московським ярмом у радянські часи.
«Латиші розуміють», – сказав він.
