Жителі білорусі визнають, що економіка країни входить у кризовий стан, при цьому вони оцінюють її перспективи краще за свої власні. Такими є результати онлайн-опитування, проведеного у третій декаді квітня серед міських жителів віком 18-64 років, які представила академічний директор BEROC Катерина Борнукова. За її словами, деяке затишшя після шоків перших тижнів війни росії проти України, зокрема стабілізація обмінних курсів, мало кого обдурила.
"Понад 60% респондентів згодні із твердженням, що економіка білорусі зараз у кризі" , - сказала вона.
Більшість також очікує негативного впливу санкцій, відкату у розвитку. Лише мало хто вважає, що курс долара стабілізується.
"Понад 40% респондентів не згодні з цим твердженням, незважаючи на досить оптимістичну картину на валютному ринку", - зазначила Катерина Борнукова.
Респонденти відзначили зниження своїх доходів. Ствердно на питання щодо зниження доходів відповіли 52% учасників питання. При цьому якщо очистити відповіді від факторів зростання цін і змін обмінних курсів, то зниження доходів відчуває вже 35%.
«Ситуація наразі не така критична, як під час ковіда, але вона вже наближається до цього рівня. Видно, що порівняно з груднем, порівняно з таким нормальним зрізом, є дуже різке зростання тих, у кого впав дохід. Насамперед він знижується у зайнятих у промисловості, будівництві та сільському господарстві. Це люди без вищої освіти. Великий відсоток зниження серед самозайнятих та підприємців та у приватному секторі» , — сказала Борнукова.
Здебільшого зниження доходів пов'язані з зменшенням замовлень та обсягом виконуваних робіт. Це відрізняється від ситуації початку пандемії, коли головним фактором були неоплачувані відпустки, втрата підробітків.
За даними опитування, серед тих, хто заявив про зниження доходу, зросла частка тих, хто економить. До такої оптимізації більше схильні молодь, мешканці малих міст та люди з низькими доходами. Також збільшилися частки тих, хто почав економити на дозвіллі, став купувати більш дешевий одяг. За словами академічного директора BEROC, близько 20% загальної кількості респондентів змушені заощаджувати на їжі.
Опитування також поки що не показало серйозного погіршення на ринку праці. Лише 4,2% сказали, що їх було звільнено за останні два тижні, але дуже поширені чутки про це. 21,6% респондентів відповіли, що роботу втратили їхні близькі чи знайомі.
Індекс споживчої впевненості знизився порівняно з груднем. Він включає оцінку споживачами стану перспектив економіки країни, а також стану та перспектив свого домашнього господарства.
«Найцікавіше, що у квітні 2022 року порівняно з груднем 2021 року макрооцінки серйозно не погіршилися. Більше того, навіть у оцінках щодо майбутнього економіки країни є покращення. Сам факт покращення вже цікавий. Якщо ми спустимося на мікрорівень, якщо ми подивимося на матеріальне становище самої сім'ї, то видно чіткі погіршення», — сказала Катерина Борнукова.
55% респондентів відзначили погіршення матеріального становища своєї сім'ї, 40% очікують на подальше погіршення, 44% вважають поточний час поганим для великих покупок. За словами Катерини Борнукової, зазвичай розбіжності спостерігаються у зворотному напрямку: респонденти гірше оцінюють стан та перспективи економіки країни, ніж свого домашнього господарства. Люди очікують, що житимуть гірше, а щодо країни такого песимізму не відчувають.
Говорячи про причини такої розбіжності, Борнукова зазначила, що навряд чи можна побачити у цьому вплив пропаганди.
«Швидше це таке почуття полегшення, яке настало після дуже високої тривожності в березні, коли дійсно здавалося, що все колапсує, курс летить у тартарари, певні товари пропадають. А зараз ситуація нормалізувалася, і начебто чому б їй стати гіршою» , — сказала вона.
Бізнес наразі менше реагує на кризову ситуацію. Опитування проводилося серед 300 малих та середніх компаній.
Старший науковий співробітник BEROC Лев Львівський наголосив на зниження індексів настроїв бізнесу, проте воно не таке серйозне, як можна було б очікувати.
Компанії відзначають погіршення економічного та фінансового стану. Очікування залишаються негативними, також немає відчуття катастрофи, що наближається. Інфляційні очікування бізнесу, за даними квітневого опитування, залишаються високими. Компанії також відзначали зростання складнощів із доступом до фінансування. Оцінка ризиків погіршилась. Бізнес вважає, що вони виросли, але поки що оцінює їх нижче, ніж у 2020 році.
Найбільш показовими можна вважати зміни оцінки бар'єрів для ведення бізнесу. Якщо у грудні на перших місцях була більш-менш традиційна п'ятірка, що включає макроекономічну ситуацію, фінансову невизначеність, низький попит, нестачу персоналу, то в березні-квітні на першому місці залишилася макроекономічна нестабільність, а в лідери вийшли розрив логістичних ланцюжків, нестача сировини, матеріалів та комплектуючих, низький попит, розрив виробничих ланцюжків.
«Серед бар'єрів якраз з'явилися саме ті, які характерні для нового періоду і взагалі не зустрічалися раніше» , — зазначив Лев Львівський.
Він схильний однозначно інтерпретувати результати опитування. З одного боку, підприємства, які протягом своєї історії постійно стикаються з труднощами, які переживають білоруська економіка, пройшли природний відбір і спокійніше ставляться до ситуації. З іншого боку, може впливати те, що очікування сильних шоків не виправдалося.
«Вони подивилися на те, що війна почалася. Спочатку очікували якогось сильного шоку, зараз вони не спостерігають жодного сильного шоку, ну чи принаймні поки що на складах є якісь запаси. Нам дуже подобається вислів голови Центробанку росії Ельвіри Набіуліної , що поки що все спокійно, але за кілька місяців почнеться структурна трансформація економіки. Можливо, доки вона не почалася, все виглядає відносно стабільно, люди вирішили видихнути, що жодного шоку не буде» , - сказав Лев Львівський.
Білорусі загрожують серйозні зовнішні шоки, пов'язані із посиленням санкцій та скороченням економіки основних партнерів на тлі війни росії проти України. Старший науковий співробітник BEROC Дмитро Крук порівнює ситуацію з людиною, яка зіткнулася одразу з кількома хворобами.
«Ми отримуємо удар, одночасний розподілений, за різними механізмами та взаємозв'язками національної економіки. Це такий розподілений з погляду простору, але одночасний удар. Якщо людина має якусь одну хворобу, досить просто і зрозуміло, як її лікувати. Якщо у людини одночасно у людини почнуться мігрень, апендицит, гангрена, онкологія, картина виглядає принципово по-іншому, і ці проблеми починають взаємодіяти одна з одною» , — сказав економіки.
За його словами, білоруська економіка стикається з шоком попиту та пропозиції. Особливо важливим вважає наявність шоку пропозиції, який передбачає зниження виробничої активності. Це може призвести до великого просідання ВВП, яке супроводжується зростанням цін. Прикладів таких криз у світовій історії небагато. Крук згадав нафтову кризу середини сімдесятих років, а також ковидну рецесію. Саме вони призвели до найсерйозніших наслідків за післявоєнну історію.
Такого поєднання негативних шоків та їхнього масштабу в історії білоруської економіки досі не було. При цьому інструментарій уряду має обмежений вигляд. Проте, результати першого кварталу демонструють, що падіння ВВП не виглядає масштабним, стиснення економіки залишається досить помірним. Винятком є інфляція, яка демонструє рекордні значення з 2011 року.
Причини такої ситуації Дмитро Крук бачить в інерції зовнішньоторговельних операцій. Хоча обсяги експорту і скорочуються, ціни залишаються високими, і співвідношення експортних та імпортних цін продовжує бути сприятливим для білоруської економіки. Додатковим фактором є наявність «подушки безпеки» в уряду та підприємств. Також підтримку надає зростання реальних зарплат.
Водночас економіка вже перебуває у стані рецесії. Квартальні темпи ВВП негативні вже третій квартал поспіль. У січні-березні ВВП Білорусі скоротився на 0,4%.
"Занурення в рецесію почалося", - вважає Дмитро Крук.
На його думку, це ключове пояснення, чому криза відчуває досить малий відсоток респондентів. Динаміка макроекономічних показників тепер нагадує те, що відбувалося на початку ковидної рецесії, але є й відмінності.
«У ковідну рецесію основний мінус був пов'язаний із внутрішнім попитом, а потім економіку витягло збільшення чистого експорту. Нині чистий зовнішній експорт пішов униз. Поки що економіка підтримується на плаву внутрішнім попитом» , — зазначив економіст.
Внутрішній попит у першому кварталі виріс за рахунок споживчої поведінки, у тому числі обумовленої традиційною реакцією на стрибки обмінного курсу та підвищення цін. Економіст вважає, що передумов подальшого збереження позитивної динаміки споживчого попиту мало.
Зіткнувшись із зовнішніми шоками, уряд та бізнес почали адаптуватися до них та намагалися локалізувати їх, у тому числі за рахунок розбудови логістики та виробничих ланцюжків. На думку Дмитра Крука, ці заходи виявилися частково успішними, що дозволило обмежити масштаб цих шоків. Додатковим фактором є відсутність розуміння, наскільки тривалими вони будуть.
"Загалом ситуацію першого кварталу я б охарактеризував як таке "зависання" в очікуванні більшого розуміння, ніж загрожують ці шоки, і вироблення ставлення до них", - сказав він.
---
При цьому явно намітився вектор скорочення економіки. Дмитро Крук виокремлює п'ять можливих сценаріїв розвитку ситуації.
Перший передбачає спад економіки близько близько 5% з наступним відновленням. Він можливий лише у разі зняття санкцій.
Другий сценарій передбачає скорочення ВВП на 10-12%, локальні цінові та фінансові кризи, а потім стагнацію. Економіка перебуватиме на цьому дні тривалий час.
Третій сценарій включає дії уряду, спрямовані на протидію економічному падінню. Він передбачає скорочення ВВП на 4-5% на рік. При цьому високою є ймовірність зриву в інфляційно-девальваційну спіраль.
Четвертий сценарій – фінансова криза, що може нагадувати ситуацію 2011 року.
П'ятий сценарій економіст назвав «камінням на дно»: падіння випуску на 20%, високі темпи інфляції, повномасштабну фінансову кризу.
При цьому Дмитро Крук зазначив, що навіть найбільше падіння ВВП означає його скорочення до рівня 2007-2008 років.
«Найгірший сценарій «камнем на дно» — це аж ніяк не повернення у дев'яності. Це приблизно повернення до доходу на стику 2007-2008 років» , - сказав він.
На його думку, «базового сценарію поки що не виробилося, економіка поки що підвисла в етапі оцінки первинних наслідків» . Реалізація того чи іншого сценарію залежить від наступних факторів:
- ступінь та швидкість адаптації до санкцій, насамперед постачання калію та нафтопродуктів;
- санкційне тло щодо Білорусі;
- масштаб та інтенсивність шоку пропозиції, які залежать від сприйняття бізнесу та домогосподарств. Зараз він стримується фільтром сприйняття;
- масштаб та тривалість спаду росії;
- здоров'я світової економіки;
- рівень боргової стійкості держпідприємств та якість активів банків;
- економічна політика влади (прийнятий план уряду більше схожий на декларацію про наміри);
- реалізація домовленостей з росією, включаючи доступ до ринку та постачання ресурсів;
сприйняття ситуації всередині країни: споживча та ділова впевненість.
Нагадаємо, Світовий банк прогнозує скорочення білоруського ВВП цього року на 6,5%, МВФ - на 6,4%, указом про прогноз соціально-економічного розвитку білорусі передбачено його зростання на 2,9%.
