Про це повідомляє Bloomberg.
Фатхі Башага, якого лівійські законодавці оголосили прем’єр-міністром у лютому, заявив, що зусилля по відновленню нафтових об’єктів «увінчалися успіхом» і що ополчення на сході країни погодилося «зняти облогу» з родовищ.
Видобуток нафти в Лівії впав приблизно на 50% до 600 000 барелів на день в останні місяця після того, як протестувальники, які вимагали відставки колишнього прем’єр-міністра Абдул Хаміда Дбейби, змусили закрити такі родовища, як «Аш-Шарара», найбільше в країні.
У Лівії тривають внутрішні суперечки і боротьба за владу, в тому числі озброєна. У вересні 2021 року Палата представників Лівії висловила вотум недовіри уряду Абдель Хаміда Дбейби, проте Вища державна рада Лівії визнала це акт недійсним, заявивши, що процедура відкликання довіри уряду не передбачена чинною Конституцією.
У лютому 2022 року Палата представників обрала Фатхі Башагу прем'єр-міністром, а пізніше - сформувала «уряд національної стабільності» з ним на чолі. Однак Вища державна рада і Абдель Хамід Дбейба не визнали цього рішення. Останній заявив, що він передасть владу лише після загальнонаціональних виборів. Верховний головнокомандувач Лівійської національної армії Халіфа Хафтар підтримав призначення Башаги.
Таким чином, не враховуючи неофіційних збройних формувань, в Лівії є декілька чиновників, які претендують на те, щоб представляти офіційну владу країни.
Мохамед Ун, міністр нафти в уряді Дбейби, стверджує, що переговори стосовно розблокування роботи родовищ тривають.
«Ми стикаємося з деякими труднощами у досягненні угоди з протестувальниками щодо відновлення нафти», — написав Ун у текстовому повідомленні Bloomberg у вівторок, за кілька годин до заяви Башаги. За словами Уна, Лівія втрачає від 50 до 60 мільйонів доларів на день від закриття.
Національна нафтова корпорація Лівії, яка контролює операції на родовищах, не повідомляє, коли видобуток або експорт повернеться до нормального рівня.
Закриття є останнім із серії збоїв, які вразили енергетичний сектор Лівії на тлі загострення політичної кризи. Вони настають у важкий для світових товарних ринків час, коли нафта піднялася вище 100 доларів за барель після вторгнення росії в Україну.
Турецьке видання Anadolu в березні писало, що Лівія, будучи країною-експортером нафти, може стати частиною великого конфлікту між росією та західними країнами в українській кризі.
З метою запобігання зростанню цін на «чорне золото» Адміністрація Байдена звернулася за допомогою до своїх союзників-виробників, і навіть пішла на зближення з Венесуелою.
Лівія - країна з найбільшими запасами нафти на африканському континенті, як очікується, виявиться також залучення до низки глобальних протиріч.
Лівія з моменту створення уряду національної єдності у 2021 році збільшила добовий видобуток нафти до 1,1 млн барелів, посівши таким чином перше місце в рейтингу країн Середземноморського басейну та друге на Африканському континенті, обігнавши Алжир та Анголу.
Ініціативи щодо розколу Лівії та спроби низки кіл призупинити видобуток та експорт нафти загрожують стратегічним інтересам США та їхніх європейських союзників, проте «на руку» росії, яка здійснює свою військову присутність у регіоні за допомогою найманців із ПВК «Вагнера».
Існують побоювання, що ситуація зі зростанням цін на нафту, спровокована протиборством інтересів великих держав, знову спровокує конфлікт між лівійцями та занурити країну у «темний тунель».
росія, скориставшись кризою в Лівії в 2019 році, здійснила спроби взяти на контроль нафтовий сектор країни, вдавшись у підтримці сирійських та африканських найманців, а також ПВК «Вагнер».
Аналогічним чином росія у 2020 році стала демонструвати свою присутність у регіоні «нафтового півмісяця» та низці нафтових районів на сході.
Найманці ПВК «Вагнер» проникли на нафтові родовища «Аш-Шарара» та «Аль-Філь», розташовані приблизно за 900 км на південний захід від столиці Тріполі, і залишили ці ділянки лише після протесту Лівійської національної нафтової корпорації (NOC), а також реакції з боку західних країн, чиї компанії працюють на півдні цієї африканської країни.
Невдоволення діями найманців ПВК «Вагнера» у 2020 році висловив президент NOC Мустафа Саналлах. «Ми не дозволимо найманцям із ПВК «Вагнера» грати роль у лівійському національному нафтовому секторі», - сказав Саналлах.
Проте всупереч виведенню найманців ПВК «Вагнера» та поновленню нафтових операцій у регіоні росія продовжила свій вплив у регіоні.
У свою чергу Вашингтон, стурбований постачанням лівійської нафти на світові ринки, докладає всіх зусиль для того, щоб покласти край політичному розколу в країні. І з цією метою США прагне шляхом діалогу примирити уряди прем'єр-міністрів Лівії Абдуль Хаміда Дбейби та Фатхі Башагі.
І у зв'язку з цим Сполучені Штати та їхні європейські союзники продовжують підтримувати ініціативу спеціального посланника ООН щодо Лівії Стефані Вільямс, запропоновану лівійцям.
У квітні стало відомо, що понад 1000 сирійських і російських найманців, розгорнутих кремлем в Лівії, були переміщені з північноафриканської країни через невдачі у війні з Україною.
