Про це пише The Guardian.
Кількість спроб росії перетнути річку, що є частиною її дороговартісного наступу на сході, вражає: за однією з оцінок, понад 485 загиблих і близько 80 автомобілів знищено, хоча кількість втрат не підтверджена.
Оскільки росія продовжує приховувати масштаби своїх втрат в Україні, все більше і більше інформації просочується, що викликає гнів сімей російських солдатів і відлякує навіть попередніх прихильників вторгнення.
«З початку війни я дивлюся на свій уряд зовсім інакше», – сказала 39-річна Тетяна Єфременко, чий син Микита Єфременко був військовозобов’язаним на ракетному крейсері «москва», який був затоплений під час ракетного удару України місяць тому. Вона досі шукає свого сина. «Я хотіла би сказати кілька дуже жорстких речей про наше керівництво, але, можливо, краще, якщо я цього не зроблю, тому що вони посадять мене за це».
В підконтрольних росії східних регіонах Україні дружини бойовиків скаржилися на камеру, що їхні чоловіки залишилися, коли російські солдати відступали через кордон під Харковом. «Вони не дезертири, а ті, кому вдалося врятувати життя», — кричала одна жінка на місцевого чиновника.
Київ заявляє, що у нього є останки тисяч російських солдатів, але москва їх не приймає, оскільки це змусить її визнати високу кількість загиблих у війні.
Коли докази розгрому в Білогорівці стали очевидними протягом останнього тижня, навіть деякі проросійські вболівальники, схоже, втратили віру в мудрість військового керівництва країни.
«Поки ми не дізнаємося ім’я «військового генія», який поставив батальйонну тактичну групу біля річки, і він не відповість за це публічно, доти в армії ніколи не буде реформ», – написав російський блогер і колишній військовий під псевдонімом Владлен Татарський, у якого в Telegram понад 300 000 підписників. Він загалом підтримував війну. «Як тут не згадати товариша Сталіна, який, незважаючи на складну військову ситуацію, не боявся приймати важкі кадрові рішення? Якщо цього не зробити, то ніяка мобілізація нас не врятує».
Роб Лі, старший науковий співробітник програми Євразії Інституту зовнішньої політики, який задокументував деякі з цих негативних реакцій на війну, зазначив, що інший популярний блогер написав, що було «ідіотизмом або саботажем робити таку помилку через три місяці війни».
Ігор Гіркін, російський довірений польовий командир під час війни 2014 року, який критично ставився до уряду під час цього конфлікту, також обурюється: «Я вже кілька разів говорив, що потрібно робити в нинішній ситуації, коли стало ясно, що наші сили не в змозі завдати противнику навіть обмеженої поразки в наземних боях і коли ми повинні готуватися до затяжної, складної, повномасштабної війни».
Ця критика дійшла навіть до державного телебачення. У рідкісному засудженні політики кремля в політичному ток-шоу оборонний оглядач Михайло Ходарьонок припустив, що уряд заперечує очевидне, коли йдеться про війну та шанси на перемогу проти високомотивованих українських сил, озброєних Заходом.
«Головний недолік нашої військово-політичної позиції полягає в тому, що ми певним чином перебуваємо в повній геополітичній ізоляції і що, як би нам не хотілося це визнавати, фактично весь світ проти нас», - сказав він.
Але росія продовжує приховувати або применшувати інформацію про свої втрати під час катастрофічної тримісячної кампанії в Україні.
Через місяць після затоплення «Москви» російський уряд підтвердив лише смерть одного члена екіпажу і заявив, що ще 27 вважаються зниклими безвісти.
Але родини членів екіпажу кажуть, що кількість загиблих може досягати 200, і багато хто не отримав жодного підтвердження про те, що сталося з їхніми чоловіками, братами та синами.
«Мені ніхто нічого не каже», – говорить Єфременко, чий син зник на кораблі, в інтерв’ю. «Вони попросили мене підписати документ, в якому написано, що я погоджуюся, що мій син помер, а потім хочуть компенсувати мені його смерть. Вони надіслали той самий документ всім батькам всіх інших зниклих безвісти призовників також».
Єфременко розповіла, що була в Telegram-чаті з понад 80 членами сімей зниклих безвісти. Багатьом сказали не спілкуватися з пресою та не виходити на публіку. «Вони намагаються купити моє мовчання, але цього не вийде», – сказала вона. «Я буду шукати свого сина до кінця».
«Я пообіцяла владі, що не буду публічно говорити про свого сина, але вже пройшов місяць, а про «Москву» люди забувають. Люди йдуть далі, але у нас залишається стільки питань без відповіді: навіщо там, в біса, були призовники? Чому вони билися? Ніхто не міг мені цього сказати».
У понеділок український уряд також оприлюднив нові дані, в яких стверджується, що 1-а гвардійська танкова армія росії лише за перші три тижні війни втратила приголомшливий 131 танк, що є одним із найкривавіших періодів бойових дій для російської армії.
Дані про втрати особового складу та транспортних засобів для підрозділу «можуть бути справжніми», заявив Майкл Кофман, директор дослідницької програми досліджень росії в аналітичному центрі CNA.
Востаннє росія оприлюднила дані про втрати в кінці березня, визнавши, що за перший місяць війни 1351 російський солдат був убитий і 3825 - поранені. Більше інформації про жертви за останні півтора місяці уряд не оприлюднив, окрім заяви, що вони були «значними».
Західні оцінки були в 10 або навіть 20 разів вищими, а дехто припускає, що росія втратила понад 30 000 солдатів з початку війни.
Кофман писав: «Цифри розкидаються в широких діапазонах, і важко сказати, що робити з цими оцінками чи припущеннями».
Коли українські війська розпочали контратаку, яка досягла російського кордону поблизу Харкова, російських військових також почали звинувачувати у тому, що вони покинули своїх союзників з Донбасу.
Як повідомляється, на відео, знятому в Луганській області, видно, як жінки оточують місцевого чиновника і благають його допомогти членам їхніх родин.
«Їх не пускають на територію росії», – говорить одна жінка. «Вони не побігли. Вони були повністю знищені».
Описи відповідали деяким зображенням мобілізованих військовозобов’язаних з підконтрольних росії територій Донецька та Луганська, які були зображені у легких бронежилетах і з гвинтівками Мосіна-Нагана, які сильно застаріли на сучасному полі бою.
«Вони протистоять танкам, і все, що у них було, це пістолети», – говорить жінка.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
