Після російського вторгнення багато хто в Європі, в тому числі Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, висловлювалися за те, щоб вивести Україну на швидкий шлях до вступу до ЄС, надавши їй статус кандидата.
Однак у Берліні, Парижі та інших столицях все ще існують сумніви щодо того, чи можна розпочати офіційний процес ще до саміту лідерів пізніше цього місяця, на якому, як очікується, буде розв'язано це питання.
«Буде дуже важко сказати «ні», але ще важче буде сказати «так», – сказав один європейський дипломат, проінформований про дискусії.
Зрештою, рішення, ймовірно, зводиться до особистої дискусії між європейськими лідерами на саміті, причому позиції французького Еммануеля Макрона та німця Олафа Шольца вважаються вирішальними.
Деякі люди пропонували альтернативи, наприклад, надати Україні прихильність до отримання статусу кандидата пізніше, або допустити її до ширшої та м’якої структури країн без надання повноправного членства.
Ольга Стефанішина, віцепрем'єр-міністр України, відповідальна за європейську інтеграцію, сказала, що будь-який з цих результатів вкрай би розчарував. «Якщо європейські лідери продовжуватимуть йти так само, як до 24 лютого, з точки зору швидкості, невизначеності та відсутності бажання дратувати путіна, це було б серйозною невдачею Європи як проєкту», – сказала вона в телефонній розмові.
Вона відвідала Париж в рамках європейського туру, щоб підтримати статус кандидата.
«Україна хоче юридичних зобов’язань, а не політичних обіцянок», – додала вона, посилаючись на Будапештський меморандум 1994 року, згідно з яким Україна відмовилася від ядерної зброї, і обіцянку майбутнього членства в НАТО 2008 року. Ці обіцянки Захід не виконав, зробивши Україну політично слабкішою.
"З 2008 року було три війни, тому ми закликаємо лідерів утримуватися від політичних обіцянок, а замість цього розпочати юридичні рішення, які б проклали шлях до європейського шляху для України та забезпечили б ми членами європейської сім'ї", - сказала вона.
Місяць тому президент України Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно надати статус кандидата «прямо зараз, в умовах війни, в рамках спеціальної скороченої процедури отримання членства в ЄС».
Його підтримала фон дер Ляєн, яка у квітні відвідала Київ і вручила Зеленському анкету, яка є першим етапом процесу кандидатури в ЄС. Фон дер Ляєн сказала українському президенту: «Шановний Володимире, моє сьогоднішнє послання чітке: Україна належить до європейської родини. Ми почули ваше прохання, голосно і чітко. І сьогодні ми тут, щоб дати вам першу позитивну відповідь».
Статус кандидата є лише першим кроком у довгому процесі отримання повноправного членства, але навіть це рішення під питанням, серед скептиків Франція, Німеччина, Нідерланди та північні країни. Макрон заявив, що Україні може знадобитися 20 років, щоб стати членом ЄС.
Один з аргументів, висунутих у розмовах з українськими чиновниками, полягає в тому, що було б несправедливо щодо деяких західнобалканських країн, які довше стояли «в черзі», пришвидшувати заявку України. Інші наводять проблеми навколо верховенства права з Угорщиною та Польщею.
Один європейський дипломат сказав: «Вже ясно, що прийняття рішень в ЄС не працює добре, і ми бачимо, що Угорщина тримає інших 26 членів у заручниках. Нам потрібно спочатку реформувати наші внутрішні процеси, перш ніж говорити про інших членів».
Альона Гетьманчук, засновниця та директорка київського аналітичного центру «Нова Європа», сказала, що почула ще один привід для скептицизму, особливо в Німеччині, під час нещодавнього візиту з метою лобіювання статусу кандидата. «Ми чули неофіційно, що є страх провокувати путіна. Ми чули це особливо в Німеччині: висунувши Україну кандидатуру, це може ще більше спровокувати путіна і додасть ще більше ескалації».
Останні опитування показують, що підтримка членства в ЄС серед українців зросла до 91% з початку вторгнення, причому значна більшість підтримує це навіть на сході та півдні України, які традиційно були більш скептичними.
Гетманчук зазначила, що вперше більшість людей у європейських країнах підтримали українське членство. «Якщо це рішення не буде прийнято в червні, то стане важче прийняти його пізніше, коли в європейському суспільстві буде більше розчарувань зі зростанням цін на газ тощо», – сказала вона.
