uk en de fr pt it

Сполучені Штати не дозволять путіну відвернути їх від головної стратегічної мети: стримування Китаю - Le Monde

Сполучені Штати не дозволять путіну відвернути їх від головної стратегічної мети: стримування Китаю - Le Monde
33
0
Не відмовляйся від панди заради ведмедя. У два етапи, промовою Держсекретаря Сполучених Штатів, а потім Президента, американська адміністрація намагалася відновити порядок у шкалі пріоритетів, порушених російським вторгненням в Україну.

Джо Байден оплакував «стабільні та передбачувані» відносини, які він сподівався встановити зі своїм колегою володимиром путіним у Женеві майже рік тому. Проте не може бути й мови про те, щоб господар кремля відвернув Сполучені Штати від їхньої головної стратегічної мети: стримування Китаю, - пише Жиль Паріс для Le Monde.

Колонка Байдена, опублікована 31 травня New York Times, мала на меті розвіяти плутанину, яку породжує нечітка комунікація. У ньому залишаються сумніви щодо цілей, які Вашингтон поставив перед собою під час першого великого конфлікту на європейській території між двома суверенними державами. Оскільки час дипломатії ще далекий від завершення, необхідно зробити все, щоб час війни був якомога нестабільним і непередбачуваним. Таким чином, Джо Байден намагався встановити межі конфронтації, яку він хоче обмежити, перефразовуючи Нобелівську премію з економіки (2005) Томаса Шеллінга, відзначеного за внесок теорії ігор у розуміння конфліктів.

Таким чином, масштабна військова допомога, надана атакованим, є частиною суто українських рамок, про що свідчить прохання Києва щодо використання наданої зброї. Українська влада має визначити, на що вони можуть сподіватися. Відносна стабілізація конфлікту може свідчити про не дуже обнадійливий історичний прецедент - корейський приклад. Цей конфлікт був заморожений на півострові протягом майже семи десятиліть, але за перемир’ям, укладеним у липні 1953 року, ніколи не послідував мирний договір у хорошій і належній формі.

Оновлення амбіцій Пекіна

Інтереси Сполучених Штатів тим більше залежать від стабільної Європи, оскільки їм також загрожує ревізіоністська влада іншого масштабу, ніж у росії. Державний секретар Ентоні Блінкен присвятив цьому свою промову 26 травня в Університеті Джорджа Вашингтона. Він зазначив: бажаючи послабити «міжнародний порядок», шр відповідає інтересам Вашингтона (до якого значною мірою вписуються також союзники Європейського Союзу чи Організації Північноатлантичного договору), російський президент, навпаки, посилив його.

Присвоюючи Китаю звання «єдиної країни, яка одночасно має намір змінити міжнародний порядок і має все більше засобів для цього економічно, дипломатично, військово та технологічно», Ентоні Блінкен створив враження, що знижує москву до рангу регіональної неприємності. 

Держсекретар не проминув додати, що Китай досі, на думку Вашингтона, був великим бенефіціаром балансів, встановлених Сполученими Штатами. Зараз Пекін їх заперечує, а тепер намагається скрутити на свою користь.

Правда, щойно завершений амбітний дипломатичний тур міністра закордонних справ Китаю Ван І в південній частині Тихого океану свідчив про оновлення амбіцій Пекіна. Правда, результати були більш ніж неоднозначними, враховуючи відмову десяти острівних держав підписатися на регіональний пакт про надання Китаю вибору "під ключ" місця для інфраструктурних проектів, які служать важелями впливу для Пекіна в усьому світі.

Тим не менш, спроба демонструє впевненість Китаю в області, де Сполучені Штати та їх регіональні союзники досі не звикли конкурувати. Після укладеного в квітні пакту про безпеку між Пекіном і Соломоновими островами, Ван І також додав під час своєї поїздки двосторонні угоди з Самоа і Папуа Новою Гвінеєю.

Агресивне прицілювання

Під час спілкування з європейською пресою 2 червня головний заступник Ентоні Блінкена Венді Шерман також намагалася згуртувати європейські країни навколо Вашингтона за китайським кейсом, покладаючись на чудову єдність, яку спричинило вторгнення росії в Україну.

Дипломат довго зупинялася на тертях між європейськими державами та Китаєм, про що, зокрема, свідчить напруженість у відносинах з Литвою. «Тисячі миль» які відокремлюють Європу від Китаю, не захищають її від агресивних проектів, подібних до тих, що здійснюються в Індо-Тихоокеанському регіоні, наполягала Венді Шерман.

Європейська підтримка є тим більш стратегічною, оскільки Сполучені Штати щодня вимірюють межі свого впливу. Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор і його бразильський колега Жаір Болсонару вирішили відмовитися від саміту Америки, організованого президентом-демократом до 10 червня в Лос-Анджелесі.

Після невдалої спроби заручитися підтримкою найвпливовіших країн Перської затоки – Об’єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії – на початку російської агресії в Україні Джо Байден змінив тон щодо королівства. Він може навіть поїхати туди, щоб зустрітися з наслідним принцом Мохаммедом Бен Салманом, якому колись пообіцяв статус «парії» за те, що він наказав вбити та розчленувати саудівського дисидента Джамаля Хашоггі. У цей скрутний час Вашингтон розраховує на своїх союзників.
Коментарі (0)
Додати